Online-knigi.org
online-knigi.org » Книги » Детские » Детские остросюжетные » Кортик - Рыбаков Анатолий Наумович (книги бесплатно без онлайн txt) 📗

Кортик - Рыбаков Анатолий Наумович (книги бесплатно без онлайн txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Кортик - Рыбаков Анатолий Наумович (книги бесплатно без онлайн txt) 📗. Жанр: Детские остросюжетные. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Назад 1 ... 43 44 45 46 47 Вперед
Перейти на страницу:

— Так. — Моряк перебрав папки і розв’язав одну з них. — Чорне море. Ось зміст: «Трапезунд», корабель кримського хана Девлет-Гірея… «Чорний принц» — затонув двадцять четвертого листопада 1854 року в Балаклавській бухті, розбившися під час шторму об прибережні скелі, вантаж — п’ять мільйонів карбованців золотом…» Та тут цілий список! — Він перегорнув папери, похитав головою. — Які відомості! Точні координати місця загибелі, свідчення очевидців, величезний довідковий матеріал…

— Сильно! — весело сказав Свиридов. — Для нашої нової організації «Судопідйом» все це згодиться.

— Так, — підтвердив моряк, — матеріал неоціненний.

Розділ 74

ВСТУП

Машина мчала по Ярославському шосе в напрямку Москви. На задньому сидінні розкинулися Мишко, Генка і Славик. Свиридов і моряк залишилися у Терентьєвої, а хлопців відправили, тому що вони поспішали в школу на урочисте засідання, присвячене п’ятиріччю Червоної Армії.

Генка важко відкинувся на м’яку спинку і сказав:

— Люблю на легкових машинах їздити!

— Звичка, — зауважив Мишко.

— А все ж таки він вредний дідуган, — знову сказав Генка.

— Хто?

— Полікарп Терентьєв.

— Чому?

— Не міг у тайник хоч трохи готівкою підкинути…

— Ось-ось, — засміявся Мишко, — ти ще про нитки поговори…

— При чому тут нитки! Думаєш, я тоді не знав, що у них на складі зброя? Прекрасно знав. Тільки я навмисне про нитки говорив… для конспірації. Чесне слово, для конспірації. А про Нікітського я одразу зрозумів, що це шпигун. От побачите: кінець кінцем він зізнається, що підірвав «Императрицу Марию»…

— А здорово, — сказав Мишко, — Нікітський ще в Пушкіно ховався, а Свиридов уже все знав, так що однаково він на кордоні попався б.

— Мишко, — сказав Славик, — а лист?

— Ах дійсно! — спохватився Мишко.

Він витяг з кишені листа, якого щойно з таємничим виглядом вручив їм Свиридов. На конверті крупним чітким почерком було написано: «Михайлу Полякову і Геннадію Петрову. Особисто».

— Бачив? — Генка єхидно подивився на Славика. — Твого тут і сліду немає…

— Не поспішай, — перебив його Мишко, — треба прочитати спочатку.

Він розпечатав листа і вголос прочитав:

— «Здрастуйте, дорогі друзі Мишко і Генка!

Ану вгадайте, від кого цей лист. Угадали? Ну, звичайно, вгадали. Правильно! Це я, він самий, Полевой Сергій Іванович. Ну, які ж вони, пироги, Михайле Григоровичу? Хороші? Га?

Товариш Свиридов написав мені про ваші справи. Молодці! От вже ніколи не думав, що ви з Нікітським справитеся! Так що мені навіть трохи соромно, що він тоді, в Ревську, боки мені нам’яв.

Кортик дарую вам на пам’ять. Чув я, що у вас ще третій дружок є, так ось усім трьом дарую. Виростете великі, зберетеся разом, подивитеся на кортик і згадаєте свою молодість.

Про себе можу вам повідомити, що знову служу у флоті. Тільки працюю зараз на новій справі. Піднімаємо з дна кораблі, ремонтуємо їх і пускаємо плавати по морях-океанах…

На цьому кінчаю.

Бажаю вам рости справжніми більшовиками, вірними синами нашої великої революції. З комуністичним привітом

Полевой».

… Машина в’їхала в місто. Крізь вітрове скло виднілася Сухарева башта.

— Запізнилися ми на збори, — сказав Мишко.

— А може, зовсім не йти? — запропонував Славик. — Дуже цікаво дивитися, як іншим будуть комсомольські квитки вручати.

— Саме через це ми й повинні прийти на збори, — сказав Мишко, — а то ще більше засміють..

— Приїхали, — об’явив шофер.

Хлопці вилізли з машини і увійшли в школу. Збори вже розпочалися. На сходах було тихо і порожньо, тільки тьотя Броша сиділа біля роздягалки і в’язала панчоху.

— Не дозволено впускати, — сказала вона, — щоб не запізнювалися.

— Ну, Брошечко, — попросив Мишко, — ради свята.

— Хіба що ради свята, — сказала тьотя Броша і прийняла їхній одяг.

Хлопці піднялися по сходах, тихо ввійшли в переповнену дітьми залу і стали біля дверей.

У глибині зали виднівся стіл президії, що був покритий червоною матерією і стояв на підвищенні.

На стіні, над широкими вікнами, висіло червоне полотнище з лозунгом: «Нехай пануючі класи дрижать перед комуністичною революцією. Пролетарям нічого в ній втрачати, крім своїх кайданів, а здобудуть вони весь світ». Мишко ледве розібрав ці слова. Безбарвний диск лютневого сонця блищав у вікнах нестерпним блиском, його яскраві промені кололи очі.

Коля Севостьянов закінчував доповідь. Він закрив блокнот і сказав:

— Товариші! Цей день для нас тим більше урочистий, що сьогодні рішенням бюро Хамовницького районного комітету РКСМ прийнята в комсомол перша група кращих піонерів нашого загону, а саме…

Друзі почервоніли. Генка і Славик стояли, похнюпившись, а, Мишко не відриваючись, до болю в очах, дивився крізь вікно на сонце, і весь обрій здавався йому вкритим тисячами маленьких блискучих дисків.

— … а саме, — продовжував Коля і знову відкрив блокнот: — Вороніна Маргарита, Круглова Зінаїда, Огурєєв Олександр, Ельдаров Святослав, Поляков Михайло, Петров Геннадій…

Що таке? Чи не помилилися вони? Друзі поглянули один на одного, і… Генка в пориві захоплення стукнув Славика по спині. Славик хотів дати йому здачі, але Олександра Сергіївна, що недалеко сиділа, погрозливо підняла палець, і Славик обмежився тим, що штовхнув Генку ногою.

Потім усі встали і заспівали «Інтернаціонал». Мишко виводив його дзвінким, несподівано затремтілим голосом.

Блискучий диск за вікном розгорявся все яскравіше і яскравіше. Його сяйво ширшало і охоплювало весь обрій з контурами будинків, дахів, дзвіниць, кремлівських башт.

Мишко все дивився на цей диск. І перед його очима поставав ешелон, червоноармійці, Полевой у сірій солдатській шинелі і мускулистий робітник, який розбиває важким молотом ланцюги, що обплутують земну кулю.

Кортик - i_049.png

У 1956 РОЦІ В СЕРІЇ «БІБЛІОТЕКА ПРИГОД ТА НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ» ВИХОДЯТЬ ТАКІ ТВОРИ:

Бережний В. — В зоряні світи.

Верн Ж. — 20000 льє під водою.

Владко В. — Аргонавти всесвіту.

Дашкієв М. — Зуби дракона.

Загребельний Я. — Марево.

Смолич Ю. — Прекрасні катастрофи (Господарство доктора Гальваиеску. Що було потім. Ще одна прекрасна катастрофа).

Томан М. — В погоні за привидом.

Трублаїні М. — Глибинний шлях.

Назад 1 ... 43 44 45 46 47 Вперед
Перейти на страницу:

Рыбаков Анатолий Наумович читать все книги автора по порядку

Рыбаков Анатолий Наумович - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Кортик отзывы

Отзывы читателей о книге Кортик, автор: Рыбаков Анатолий Наумович. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор online-knigi.org


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*