Online-knigi.org
online-knigi.org » Книги » Детские » Сказки » Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - Глазовий Павло (читать книги TXT) 📗

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - Глазовий Павло (читать книги TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - Глазовий Павло (читать книги TXT) 📗. Жанр: Сказки. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_035.png

— Його Батьківщина -
Це Гнатів город.
Осот — до Тхоряки:
— Ану, не сиди!
Направ довгоносиків
Зграю туди!
Щоб з того городу,
Де ріс богатир,
Лишилась руйнація -
Мертвий пустир!..

Розділ восьмий

Хлопчик живе у Ромащиній хатці,

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_036.png

В світлій, веселій, окремій кімнатці.
Ось що подумав Барвінок Хрещатий:
«Скоро Осота піду воювати.
Треба поправити трохи здоров’я,
Дуже ж велику дорогу пройшов я.
Тиждень чи два у Ромашки спочину.
Потім на царство Осотове двину».

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_037.png

Йде у маляток усе по порядку;
Рано уставши, роблять зарядку.
Потім біжать умиватись до ставу.
Потім Ромашка готує страву.
Страва виходить смачна і здорова.
Хлопчик рубає сокирою дрова.
Повно наклав їх уже в комірчині.
Весело так працювати хлопчині!
Знову Ромащина тиха оселя
Стала привітна, ясна і весела.
У квітнику, на городі, в садочку —
Всюди порядок, у кожнім куточку.
Дзвоник пасеться в зеленому лузі.
Кличуть увечері коника друзі.
Спритний Барвінок, хоча це і важко,
Їздити верхи навчає Ромашку.

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_038.png

Кінь виривався, брикався спочатку.
Та помалесеньку звик до дівчатка.
Так і навчилася дівчинка-квітка
Їздити верхи, як справжня джигітка.
Прилетіло Сонечко,
Сіло на віконечко,
Заспівало дзвінко:
— Гей, не спи, Барвінку!
Я літало над полями,
Над зеленими лугами —
Що там робиться сьогодні!
Сунуть хмарою — голодні.
Люті довгоносики,
Наче ті барбосики.
Ще й реве Орда носата:
— На город ідем
До Гната!
Поїмо всі буряки,
Постинаєм огірки.
Там, де пройдем
Ми, моторні,
Штурпачки лишаться чорні!
Довгонос найголовніший
Їм кричить: «Носи не вішай!
Вище ногу, ширше крок!
Гей, рубай, тягни носок!»
Стало ясно все Барвінку,
Він не думав ні хвилинки.
На коня негайно сів
І до лісу полетів.
Просить Дятла, добру птицю:
— Бий скоріше блискавицю:
«Птахоферма.
На Сідало П’яте.
Виручай мене, Півнику-брате!
Йде в степу довгоносяче військо,
Біляі вашої ферми вже близько.
Сунуть хмарою злі супостати.
Хочуть дідів город зруйнувати».
— Гей,— як кукурікне
Півень зозулястий:
— Курочки! Городу
Не дамо пропасти!
Сокотіти годі,
Підемо всі чисто
У широке поле
Довгоносих їсти!

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_039.png

Розвернулись кури
Широченним строєм.
Півень генералом
Ходить перед боєм.
Він дає поради
Молодим курчатам.
Як їм довгоносих
Треба зустрічати.
...Суне військо враже
По курній дорозі.
Атаман пихатий
Певен в перемозі:
«Проведу успішно
Знищення городу —
Від царя одержу
Добру нагороду.
Я блискучий орден
Почеплю на шию».
Але раптом кури
Обірвали мрію.
Як напали зліва,
Як напали справа!
Бачить Довгоносик,
Що погана справа.
— Заривайтесь в землю! —
Він гукнув щосили.
Половину війська
Кури вже поїли.
Кури розправлялись
Люто з ворогами.

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_040.png

Із окопів клятих
Вигребли ногами.
Луплять літні кури.
Б’ють малі курчата.
Довгонос найстарший
Кинувся тікати.
Це побачив Півень
Із своєї гірки.
Зразу ж атамана
Ухопив за шкірку.
Потім ним як бахнув
Об тверду дорогу!
Знайшли з атамана
Тільки задню ногу.
Добру Довгоносик
Має нагороду...
Ото нехай знає,
Як робити шкоду!
Над царством Осота
Сорока кружля.
Вертлява сорока
Гукає здаля;
— Гей, царю Осоте,
Страшна новина;
Тобі не вдалася
З городом війна!

Про відважного Барвінка та коника Дзвоника - i_041.png

Лунає над нивами
Курячий сміх.
Там кури пожерли
Солдатів твоїх.
Почувши цю звістку,
Підскочив Осот.
Від царського крику
Затрясся весь дот.
Цар вдарив ногою
Жука-співака,
Роздер на шматки
Циркача-павука.
Бридкий і слизький
Підлабузник Черв’як
Під троном сховався,
Від жаху закляк.
З баюри напившись
Сирої води,
Цар вигукнув грізно:
— Тхоряку сюди!
Метнулися слуги —
Тхоряка прибіг,
Припав своїм писком
Цареві до ніг.
А цар його в боки
Підборами б’є:
— Фельдмаршале, дурню,
Де військо моє?
На царських хлібах
Розкохав ти пузце.
Лежиш, ледацюго,
І трощиш м’ясце!
Чому ти війська
Особисто не вів?
Ти вмить розігнав би
Курей і півнів.
Перейти на страницу:

Глазовий Павло читать все книги автора по порядку

Глазовий Павло - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Про відважного Барвінка та коника Дзвоника отзывы

Отзывы читателей о книге Про відважного Барвінка та коника Дзвоника, автор: Глазовий Павло. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор online-knigi.org


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*