Наслідки виховання - Михановский Владимир Наумович (полная версия книги TXT) 📗
Гед Борт вичікувально дививсь на мене.
Я перестав сміятися і підійшов до балюстради. Яка чутливість, дідько б тебе взяв!… А взагалі-то – діло кепське. Прокидатися через таку дрібницю – явна аномалія. Якщо це поодинокий випадок, усе, можливо, ще втрясеться. Піду до операторів, хай перемонтують схему. Та коли щось подібне повториться – тоді, ясна річ, прощавайте всі марнолюбні мрії.
Вимкнувши капсулу, я кількома словами пояснив Гедові, в чому річ.
– Отже все в тому, що ти кинув на підлогу свою взуванку? – перепитав Гед Борт.
– Саме так! – невесело відповів я.
Пізно ввечері, повернувшись з акваторії, я знов надумав зайти до спортивного блоку.
Гед поводив себе під час навчання начебто непогано, і старший оператор втішив мене, сказавши, що нічна пригода з учробом могла бути цілковитою випадковістю.
О дванадцятій годині я вернувся додому.
Гед Борт спав, як і вчора.
Я піднявся нагору й, вивільнивши з ніші канапку, присів на неї. Перебираючи в думці перипетії сьогоднішнього дня, я машинально зняв один черевик і шпурнув його в куток. І тут же запізніла думка обпекла мене, мов блискавиця: Гед Борт! Я прислухався. Але все обіймала тиша. Знизу не долинало жодного звуку.
«Здається, минулося», – з полегкістю подумав я. Відтак скинув другого черевика і надзвичайно обережно опустив його на підлогу.
Минуло з півгодини. Я вже засинав, коли раптом унизу почувся дикий крик. Гед Борт, здавалось, був украй розлютований.
– Та кидай же кінець кінцем другого черевика! – долинув до мене густий, схожий на грім ієрихонської труби бас.
