Паразити свідомості - Вілсон Колін (книги бесплатно без регистрации полные txt) 📗
На щастя, я тоді не працював — просто не міг працювати. А через тиждень замислився: чого я, власне, боюсь? Адже нічого страшного не сталося. І мені відразу полегшало.
Через кілька днів після цього фірма "Стандард моторз енд інджініерінг" запропонувала мені посаду головного лікаря. Я прийняв пропозицію і поринув у складну й відповідальну роботу фірми. Досить довго я не мав часу робити нові досліди, а згадуючи про досліди з мескаліном, відчував таку відразу, що завжди знаходив причину, аби відкласти їх на пізніше.
Півроку тому я нарешті повернувся до цієї проблеми, але трохи під іншим кутом зору. Мій приятель Руперт Геддон, який працює в Прінстонському університеті, розповів мені, що досяг успішних результатів, лікуючи статеві збочення за допомогою ЛСД. Розказуючи про свою роботу, він широко використовував термінологію філософа Гуссерля. Мені відразу ж стало ясно, що феноменологія — це всього-на-всього інша назва для того ж таки самоспостереження, яке я намагався робити за допомогою мескаліну, і що коли Гуссерль говорить про "розкриття структури свідомості", то він має на увазі не що інше, як проходження в ті глибинні сфери психіки, про які я щойно говорив. Гуссерль звернув увагу на те, що, маючи топографічні карти, на яких зафіксовано кожен дюйм земної поверхні, ми досі не маємо атласу нашого психічного світу.
Читаючи Гуссерля, я піднісся духом. Думка про прийом мескаліну знову вжахнула мене. Але ж феноменологія починається зі звичайної свідомості, і тому я знову почав робити записи про внутрішній світ людини і географію свідомості.
Майже відразу я відчув, що певні внутрішні сили опиралися моїм дослідженням. Як тільки я почав замислюватися над цими проблемами, в мене відразу почалися сильні головні болі й напади нудоти. Щоранку я прокидався в глибокій депресії.
Я завжди цікавився математикою і був непоганим шахістом. Невдовзі я виявив, що мені відразу стає набагато краще, коли моя увага переключається на математику або шахи. Але як тільки я повертаюсь до проблем психіки, на мене знову нападає депресія.
Власна слабкість починала дратувати мене, і я вирішив побороти її будь-що. Я попросив відпустку на два місяці і сказав дружині, що серйозно захворів. Відтак я умисне спрямував свої розумові зусилля на проблеми феноменології.
Наслідки були саме такі, як я й передбачав. На мене напали депресія і втома. Це тривало кілька днів, а тоді почалися головні і нервові болі. Далі виникли напади нудоти. Я вибльовував геть усе, що з'їдав. Улігшись в ліжку, я намагався зосередити свої зусилля на дослідженні власної недуги, застосовуючи способи аналізу Гуссерля. Дружина навіть гадки не мала, що зі мною, і тому хвилювалася вдвічі дужче. Добре хоч те, що в нас немає дітей, інакше я мусив би здатися.
Через два тижні я був такий виснажений, що ледве міг проковтнути ложку молока. Ціною величезних зусиль я намагався досягти своїх найглибинніших інстинктивних рівнів і в цей час відчув присутність моїх ворогів. Це було схоже на те, ніби ви пірнаєте вглиб моря і раптом помічаєте, що вас оточують акули. Я, певна річ, не міг "бачити" їх у звичайному значенні цього слова, але відчував їхню присутність так виразно, як відчуваєш зубний біль. Вони були внизу, на тому рівні мого єства, куди моя свідомість дістатися не могла.
Намагаючись не закричати від страху, від жаху людини, яка стоїть перед неминучою загибеллю, я раптом зрозумів, що переміг їх. Проти них згуртувалися мої найглибинніші життєві сили. В мені прокинулася велетенська потуга, про існування якої я й гадки не мав. Ця потуга була набагато більша, ніж їхня, і вони мусили відступити перед нею. Я раптом відчув, що їх дуже багато, тисячі, а все ж вони нічого не можуть проти мене вдіяти.
Нараз ніби блискавка пронизала моє єство — все стало ясно. Я зрозумів, чому для них було так важливо, щоб ніхто не знав про їхнє існування. У людини достатньо сили, щоб усіх їх знищити. Але доти, доки людина не знає про них, вони паразитують на ній, живляться нею, як вампіри, висмоктуючи її енергію.
Моя дружина зайшла в спальню й остовпіла з подиву, побачивши, що я сміюся, як божевільний. Спочатку вона подумала, що я з глузду з'їхав, але потім зрозуміла, що зі мною все гаразд. Я попросив її принести мені супу.
Через дві доби я знову був на ногах, здоровий, як і завжди, точніше, здоровіший, ніж будь-коли в своєму житті.
Попервах мене охопила така ейфорія з приводу мого відкриття, що я забув про вампірів свідомості. Відтак я зрозумів, що це було дуже нерозважливо. Адже у них була величезна перевага наді мною: вони знали мій мозок і його можливості набагато краще, ніж я. Якщо я не буду насторожі, вони мене знищать.
Але поки що я був у повній безпеці. Коли пізніше, вдень, у мене почалися напади депресії, я знову звернувся до того глибинного джерела внутрішньої сили і до своєї віри в світле майбутнє людства. Напади відразу припинилися, і мене знову охопив сміх, що переходив у регіт. Лише через кілька тижнів я навчився керувати цим механізмом сміху під час сутичок з паразитами.
Моє відкриття було надто фантастичне, щоб збагнути його непідготовленим розумом. Як добре, що я не зробив його шість років тому, коли працював у фірмі "Трансворлд косметікс"! За цей час мій мозок поступово підготувався до нього. Протягом останніх кількох місяців я дедалі більше переконувався, що це не просто щасливий випадок. У мене таке відчуття, що на боці людства стоять могутні сили, хоча я й не знаю їхньої природи.
(Я особливо наголошую на змісті останнього речення. Це те, що я інстинктивно відчував завжди.)
Отже, протягом останніх двох століть людська свідомість безперестанку зазнавала нападів з боку вампірів. У кількох випадках вампіри зуміли перемогти її і використовувати для своїх цілей. Наприклад, я майже переконаний, що де Сад був одним із тих "зомбі", чий мозок був цілком під контролем вампірів. Блюзнірство й безглуздість його творів не свідчать, як то часто бувало, про виняткову життєздатність автора, і доказом цього є те, що де Сад не зумів стати зрілою особистістю в будь-якому розумінні цього слова, хоча й дожив до 74 років. Єдина мета його творчості полягала в тому, щоб внести ще більше сум'яття в психіку людей, викривити й спотворити правду про стосунки між чоловічою і жіночою статтю.
