Дефіляда в Москві - Кожелянко Василь (читаем бесплатно книги полностью TXT) 📗
Думенко довго говорив Сталіну, який перебував у стані повної прострації, — нічого не розумів.
— Марна справа, — сказав вістун Сенчук, — він без пам'яти.
— Та я уб'ю його! — верескнув Дмитро і з розмаху впхав у рот Сталіна люфу парабелума, при цьому вибив йому передні зуби і розбив до крови губи.
Сталін прийшов до тями. Він зняв телефонну рурку і сказав тихо: — Генерала Судоплатова! Срочно! Слушайтє мєня вніматєльно…
До аеродрому йшли наїжачені люфами, як величезний їжак, всередині, підпертий порабелумами з усіх боків, ішов п'яний — Дмитро дозволив йому випити дві склянки коньяку, змішаного з грузинським вином, — Сталін.
Остап з бійцями чекав біля чотиримоторного «Ту-95».