Чумак - Руданський Степан Васильевич (книги хорошем качестве бесплатно без регистрации .TXT) 📗

Руданський С. В.

ЧУМАК

                      Український дивоспів на штирьох місцях

                                         Перша редакція (1862)

              Дільці

Чумак, молодий хлопець, літ 25.

Мати чумакова, літ 40.

Гордій, товариш чумаків, літ 20.

Явдоха, молодая дівчина, літ 17.

Музика, скрипач, літ 60 – 65.

Чарівниця, стара баба, літ 80.

Шинкарка Одарка, дівчина, літ 25.

Рибак старий, літ 50.

Місце перве

Косогір, на косогорі сади, а за садами кілька біленьких хаток і в лівій стороні три зелені верхи дерев’яної церкви; із-за церкви виглядає повний місяць. Долина укрита зеленим пирієм та подорожником і не далеко від садів прорізана вузенькою біленькою стежкою. Із середнього саду видніється добре дерев’яний перелаз, обвитий червонястою калиною.

Чумак

(стежкою йдучи).

Ходжу, блуджу, світом нуджу,

На серденьку воздихається;

Тяжко та важко тому молодому,

Кого батько відцурається.

Відцурався мене батько

Ще малою та дитиною,

Ой кинув, кинув, бодай не згинув,

Межи люди сиротиною.

Відцурався мене батько,

Уся моя та родинонька;

Ой тілько й дому мені, молодому,

Що любая та дівчинонька.

Чи спиш, мила, чи спиш, люба,

Чи неволить та стара ненька?

Ой вийди, вийди, заким місяць зійде,

Вийди, вийди, моє серденько!

Явдоха

(за перелазом).

Ой казала мені мати:

Лягай доню, пора спати!

Мати – спати, а я з хати,

Миленького виглядати…

Ой ти спи, стара непе,

Не дивися на мене;

Не дивися, моя ненько,

Чого мені веселенько,

Сходить місяць над горою,

Іде милий долиною.

(Перескакує перелаз).

Іде милий…

(в страху).

Ой, не милий…

Ой то чумак негідливий…

Чумак і Явдоха.

Чумак

(підступаючи).

Зірко моя вечірняя!

Ранняя зірнице!

Не лякайся, не цурайся

Моїх жалібниців.

Явдоха

(відвертаючись).

Відчепися, чумаче,

Відчепися, бурлаче,

Відчепися, гультяю!

Не тебе я виглядаю.

Чумак

Зірко моя, серце моє!

Що ж то за причина?

Чи ти мене не злюбила,

Чи твоя родина?

Явдоха

Відчепися, чумаче,

Відчепися, бурлаче,

Відчепися, гультяю!

Бо я іншого маю.

Чумак

Зірко моя, серце моє,

Світе мій та раю!

Я ж по тобі світом нуджу,

Щодень помираю.

Явдоха

Відчепися, чумаче,

Відчепися, бурлаче,

Відчепись, шалапуте!

Бо від тебе дьогтем чути.

Чумак

(на відході).

Тяжко мені, нудно мені,

Серце моє рветься.

Одну любив, одну кохав,

І тая сміється.

(Відходить геть).

Явдоха і Гордій.

Явдоха

(перед перелазом).

Котилися вози з гори

Та все з барилками:

Сякий-такий чумачисько,

Та й той за дівками.

Гордій

(за перелазом).

Качалися вози з гори,

Поломили спиці.

А вже ж йому не співати

Своїх жалібниців.

Явдоха

(назустріч).

Ой голубчику

Та Гордієньку,

Де ти був, пробував

Сю неділеньку?

Гордій

Я до міста ходив,

Я теличку водив,

За теличку невеличку

Черевички купив.

Обоє разом:

Ой ходім у садок

Та нарвем ягідок;

Будем рвати, приміряти

Черевички до ніжок.

Гордій з Явдохою на руках щезає за перелазом.

Явдоха

Не тисни, навісний,

Помалесеньку;

Ой цілуй та милуй

Потихесеньку!

Ох, іде, хтось іде,

Буде лишенько;

Ох, нагни-пригорни

Біле личенько.

Чумак

(повертаючись назад).

Ой місяцю, місяченьку,

І ти, моя ясна зоре!

Подивіться хоч ви з неба

На лютеє та моє горе.

Одну одним кохав-любив,

І та мене покидає

Та нелюба, як голуба,

До серденька та пригортає.

Пригортайся, мій нелюбе,

Нехай тобі щастя буде.

А я піду до шинкарки,

До шинкарки та до Одарки.

Ой прийду я до небоги

Та вдарюся об пороги:

«Пропадайте, сірі воли,

Сірі воли та круторогі».

Місце друге

Коршма. У коршмі стіл, лавка і збоку шинк.

Чумак, підпилий, сидить за столом, а шинкарка, стоячи, оперлася на стіл проти нього.

Чумак

Чом дуб не зелений?

Бо туча прибила.

Чумак невеселий –

Лихая година.

Як же ж мені, люди,

Зеленому бути:

Був на мене мороз

Великий та лютий.

Як же ж мені, люди,

Веселому бути:

Любив дівчиноньку,

Беруть її люди.

Любив дівчиноньку,

Беруть її люди.

Мені, молодому,

Пароньки не буде.

Я, бідний сирота,

На тин похилився,

Вже говорять люди:

Горілки напився.

Ой вже ж мені, люди,

Й горілка не п’ється,

Край мого серденька

Як гадина в’ється.

(До Одарки).

Ти, гадино!.. ти, шинкарко!

Чого в’єшся?.. Ні, Одарко!

Танцюй, лишень… ну, голубко!

Руки в боки!.. отак, любко!

Отак, любко! Отак, любко!

(Підскакує сидячи).

Шинкарка

(танцюючи).

Я з тобою не пила,

Тебе не боюся,

Не веди мя в будяки,

Бо я поколюся.

Чумак

Поколовся і я,

Така доля моя!

Шинкарка

Поведи мя в лободу,

Лобода м’якенька.

Постели мні опанчу,

Бо я молоденька.

Чумак

Молоденька-то так,

Та чим я не чумак?

Шинкарка

Ой вийду я з лободи

Та скажу дівчатам:

Сім раз була в лободі,

Та ще не багата.

Чумак

Зате я чумак, багач,

Збагачу тебе, не плач!

В мене мажі не убогі,

В мене сірі круторогі;

В мене гроші… Нащо гроші?

Музика

(на вході).

Добрий вечір вам!

Чи раді ви нам?

Ой, чи раді, чи не раді,

Добрий вечір вам!

Чумак