Online-knigi.org
online-knigi.org » Книги » Поэзия и драматургия » Поэзия » Київські контури. Вибрані вірші - Могильний Аттила (е книги .TXT) 📗

Київські контури. Вибрані вірші - Могильний Аттила (е книги .TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Київські контури. Вибрані вірші - Могильний Аттила (е книги .TXT) 📗. Жанр: Поэзия. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

2. «Де розквітлий бузок…»

Де розквітлий бузок
                           фіалковими
                                           тінями
                                                    ллється
на тіла розпростертих,
                             і сонних,
                                        і світлих
                                                    в траві.
Де високим лишилося все,
                                   бо все —
                                               перемелеться:
запах борошна,
                    легіт прозорий
                                        і кораблі.
Відблиск сонця
                    в повітрі
                               в’язкому
                                          тече,
мов кінноти барвисті плащі
розтають
            у повільному
                             шлейфі куряви,
і повільним жестом руки
сталь сокири
                 входить
                           у дерево золоте
і виходить із нього —
                            волога,
                                     тяжка,
                                             закурена.
Все — прийдешнє,
                        і все —
                                  сотворенне
                                                 у цьому сторіччі.
Лиш тіла розпростертих
                                в коханні,
                                            в траві,
                                                     в напівсні:
на скелястому березі —
                                злами сонця
                                                 у краплях
                                                              суничних —
зустріч
         сталі і дерева —
у наскрізнім промінні
                             прозоре гудіння бджоли.
Полонянку свою
                     і княгиню
                                  жадану свою
в цім краю,
де єдине живе,
                    і вирує,
                              і плаче,
                                        одне:
корабельня;
де тягучою кров’ю дерев
                            напоєно линви,
                                           каміння
                                                  і землю,
наче хліб свій
                   останній,
                               жаданий,
                                           гіркий,
притискаєш до губ
полонянку свою,
                     королеву.
Перші краплі дощу.
                         Нас пробуджує
                                            срібло
                                                    і шовк,
що тіла обгортає
і робить їх ближчими,
                             злими,
                                      гнучкими,
наче посвист змії.
І сплітаються звуки
                         й уривки думок
у дзвінкий краєвид
                          корабельні,
                                        кохання
                                                   і зливи.

3. «Ти прийдеш навесні.»

Ти прийдеш навесні.
                          Із блакитних
                                          і синіх
                                                   осель
заклубочать дими,
                        і падуть
                                  на них стріли
                                                    навскісні,
і по чорних колодах,
                           наче звір,
                                        сповзе
                                                 корабель
і ударить грудьми
                        у мальовану
                                        браму
                                                пристані.
Ще й мальовану
                     дивним,
                               лихим
                                       візерунком
                                                      заклять,
нескінченним орнаментом
                                   долі,
                                         кохання
                                                    і смерті:
на закурених вежах
                          сурми
                                  понуро кричать,
у крикові їхньому —
                          голі ми.
                                    Голі,
                                          та вперті.
І сповзе корабель.
                         І ударить грудьми.
                                                  І шукай
тоді наших
              по всіх
                       незліченних
                                       причалах
                                                   і корчмах.
Розпадеться князівство,
                               і манірній
                                            величі —
                                                        край,
і котитися світом
                   нашим довго
                              і марно
                                   тамованим
                                               ордам.
Ти прийдеш навесні,
                         в білій куряві,
                                         білій
                                              і золотій
від таких нетутешніх
                           повір’їв,
                                      і марень,
                                                  і буднів,
і побачиш:
               на обрії
чорні цяточки
                  кораблів,
наче очі,
            відкрились
                           і дивляться,
                                          і невідступні.
Перейти на страницу:

Могильний Аттила читать все книги автора по порядку

Могильний Аттила - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Київські контури. Вибрані вірші отзывы

Отзывы читателей о книге Київські контури. Вибрані вірші, автор: Могильний Аттила. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор online-knigi.org


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*