Динамо Харків. Вибрані вірші - Жадан Сергій (книги онлайн полностью бесплатно TXT) 📗
Тут можно читать бесплатно Динамо Харків. Вибрані вірші - Жадан Сергій (книги онлайн полностью бесплатно TXT) 📗. Жанр: Поэзия. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
2002
Готельний бізнес
В дешевих берлінських готелях, які тримають росіяни,
де на рецепціях немає льодяників,
а в кімнатах — відповідно —
конвертів з готельними лейблами,
де стоять пожовтілі від часу ванни,
в яких ховаються риби і скорпіони,
часто спиняються відвідувачі, терті життям,
яким є що розповісти про цей час, перш ніж завалитись
в ліжко разом зі своїм бухлом і старими мундштуками.
Доки вони говорять і жують нарізану шинку,
принесену з крамниці напроти,
і попіл з їхніх цигарок летить в ліжко,
як сніг на портові міста,
місяць встигає з рогу вулиці переміститись ближче
до церкви і коридорні починають займатись ранковим
прибиранням, знаходячи в душових кабінах
використані презервативи і вимазані кров’ю рушники.
І ось одного разу в один з таких готелів
вселяється чоловік, показавши на рецепції
студентський аусвайс, і зачиняється в кімнаті.
Вранці йому ще приносять сніданок і він —
разом із тацею, не скидаючи одягу і черевиків,
залазить у ванну і пускає воду.
Знайшовши його вже наступного дня
і викликавши поліцію,
коридорні потім довго перемовляються,
що ось, мовляв, треба ж було
так наковтатись снодійного,
щоби померти просто в воді,
бачиш, виявляється, смерть може пахнути
турецькою кавою,
і що нам тепер робити після цього всього?
Міста, розірвані жагою самотніх жінок,
змащений слиною молодих емігрантів місяць —
все, про що вони говоритимуть,
про що їм є що розповісти,
коли кожен ковток і кожна тяга —
лише привід продовжити безкінечну розмову.
Мало хто здогадується про межі видимого,
особливо в цій кімнаті з тостером і нічником,
з якої немає повернення, і немає пояснення,
ти ж не будеш слухати налякану прибиральницю,
яка першою увійшла до кімнати
і навіть бачила, як у воді плавали
розмоклі банкноти і чорні дельфіни,
а зі стелі на тонких павутинках
спускались павуки і ангели
і сипали трояндові пелюстки
в хлоровану воду.
2002
Дитяча залізниця
Від вуличного дощу тікаючи в аудиторії,
в березні, коли містом товчеться безліч божевільних,
гріючись в книгарнях і безкоштовних туалетах,
як тритони обертаючи за світлом коричневі очі;
щедрою рукою час зачерпує зі своїх водоймищ
і сипле в твої долоні
пригоршні молюсків і равликів,
комет і річкового каміння.
Колись всі вокзали в моєму місті о такій порі
зупинялись, наче будильники
з тисячею ослаблених пружин;
сховавшись під небо,
котре летіло з двома світилами,
мовби людина з двома серцями,
рудоволосі дівчата
які тримали сутінки на кінчиках язиків,
співали пісню, що в ній, ніби в вугіллі,
було багато старої зброї, одягу і зотлілих тарантулів;
і з пагорбу, де закінчувалось місто,
видно було залізницю,
якою добирались додому робітники.
Скільки вогню, скільки сліз, скільки вугілля
вигоріло в легенях, вітрилах, що напиналися
в шахтарському селищі.
Пощо, скажи, небо збирає всі свої ласощі,
крам і світила,
і, повернувшись, зникає за пагорбом?
За кожен невидимий видих
вимучених за ніч метеликів,
за кожного із сиріт, котрі кожного ранку
складали постіль, мов парашути,
за кожен з кларнетів в твоєму горлі,
які не дають тобі просто дихати,
перетворюючи голос на тінь і джаз на хворобу,
заплачено нашим життям.
Тримайся ближче до мене. Винесений в заголовок,
досвід постане, мов риштування,
кріплячи ще не стійкі дитячі легені
дротами і крейдою.
І цей сніг також, наче старе полотно,
складений в громіздких шухлядах неба,
не накриє твоєї печалі. Лише дивись —
протяги гуляють від кордону до кордону
і нерозірваними бомбами в темряві лежать вокзали
і нічні самотні експреси, мовби вужі в озерах,
плавають в темряві, сплескуючи хвостами,
довкола твого серця.
2002
Внутрішній колір очей
Ось на сходах університету сидить жінка,
якій ледве добігає до тридцяти,
і курить кемел.
Після дощу,
витираючи шкіру,
яка в неї прозора настільки, що під
нею видно водорості і пісок,
вона думає — ось знову з неба сипляться
холодні леза, срібні цвяхи,
і ранять смертельно равликів,
котрі падають, розрубані навпіл,
мов хрестоносці в пісках Палестини.
Потрібно довго говорити,
вишептуючи і проговорюючи
різні слова і назви різних речей,
щоби не таким порожнім
виглядало повітря навколо неї.
Після пробудження
всі її чоловіки
прикладають голови до годинників,
наче до мушель,
і слухають, як в далеких озерах
здіймають мул
громіздкі черепахи.
І навіть не зателефонуєш їй при нагоді,
тому що іноді варто померти, аби зрозуміти,
що це й було життя,
і тому що слід іноді стулити повіки,
щоби побачити,
з якого боку сновидіння ти знаходишся;
і після зміни погоди знову підійметься тиск,
від якого лускаються капіляри
в очах випадкових метеликів
й стає теплішою її шкіра,
від якого вода в її кранах і посуді
перетворюється на кров,
і вона знову цілий день не може
ані приготувати собі чаю,
ані зварити кави.
Похожие книги на "Динамо Харків. Вибрані вірші", Жадан Сергій
Книги похожие на "Динамо Харків. Вибрані вірші" читать онлайн бесплатно полные версии.
