Online-knigi.org
online-knigi.org » Книги » Проза » Современная проза » Амаркорд (Збірка) - Сняданко Наталка В. (библиотека книг бесплатно без регистрации .TXT) 📗

Амаркорд (Збірка) - Сняданко Наталка В. (библиотека книг бесплатно без регистрации .TXT) 📗

Тут можно читать бесплатно Амаркорд (Збірка) - Сняданко Наталка В. (библиотека книг бесплатно без регистрации .TXT) 📗. Жанр: Современная проза. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

На згадку про цей період галицької історії, який, на думку сепаратистів, поєднує Галичину (але не Україну) з Європою, столи та стільці кнайпи «Тигиринський феномен» не реставрують з метою досягнення максимальної автентичності, і всім це страшенно подобається, єдиним недоліком є те, що час від часу особливо старі стільці не витримують і розвалюються просто під відвідувачами, але всі давно до цього звикли й не нарікають.

Меню в «Тигиринському феномені» заслуговує на окрему увагу, воно відтиснене золотими буквами на виготовленому вручну пергаменті з телячої шкіри (зробленому за спеціальним рецептом сімнадцятого століття), у меню перераховано сорок страв, хоча реально замовити можна лише сім, а реально замовляють тільки три: комплекс віденський (борщ, вареники з м’ясом, салат з моркви, 50 грамів горілки, кава), комплекс львівський (борщ, вареники з картоплею, салат з капусти, 50 грамів горілки, кава), комплекс тигиринський (борщ, вареники з капустою, салат з моркви і капусти, 100 грамів горілки, кава з коньяком). Коштують усі три комплекси однаково, тому неважко здогадатися, котрий із них замовляють найчастіше. Існує ще фірмова страва «Відбивна з москаля» з картопляним пюре та салатом, це найдорожча страва, і її замовляють рідше.

— Ну добре, а якщо припустити, що ми надрукуємо цю рекламу, як ти до цього поставишся? — запитав пан Фіалко пана Маргаритка після того, як вони традиційно замовили по відбивній з москаля і зробили два символічних ходи у відкладеній кілька місяців тому партії. Ні пан Маргаритко, ні пан Фіалко не люблять грати в шахи, тому постійно відкладають одну і ту саму партію, в якій щоразу навмання переставляють кілька фігур, аби віддати належне традиції.

— Розумієш, не можна ображати почуття віруючих. От як би ти, наприклад, поставився до того, що на карикатурі, як і пропонував цей голландець, буде зображений греко-католицький священик, і він замість Біблії читатиме з амвона КРІС-2? — відповів запитанням на запитання пан Маргаритко.

— Нормально. Я думаю, що і більшість греко-католиків поставилися б до цього спокійно, адже потрібно переймати західний досвід і ставитися до всього з почуттям гумору та іронії. Просто коли священик православний, це дотепніше, бо зовсім неймовірно. Але нічого образливого тут немає. Пуританський підхід до релігії відлякує молодь і відштовхує людей від віри, тому на Галичині православні і в меншості. — Пан Фіалко починав дратуватися, як і завжди, коли суперечка обіцяла безнадійно загрузнути на релігійному ґрунті.

— Я думаю, що вони, по-перше, не в меншості, так думають лише греко-католики, яким приємно так думати, а по-друге, це свідчить погано не про православ’я, а про Галичину, де звикли не мати власної думки, а все мавпувати з Заходу. Релігія повинна бути традиційна та автентична, а не політично спрямована у вигідному руслі. Політика міняється щодня, а віра залишається на тисячоліття. І я не думаю, що ми маємо моральне право ображати почуття наших читачів, зіставляючи такі непорівнянні речі: високе поняття віри і якусь нещасну рекламу. Цього не можна робити, нас перестануть поважати. Я перепрошую, але ця відбивна надкушена. — Остання фраза пана Маргаритка стосувалася вже кельнерки.

— Надкушена? Не може бути, — здивувалося довгоноге біляве створіння у білому фартушку. — Так, але зовсім трошки, — сказала дівчина, уважніше роздивившись тарілку пана Маргаритка. — Якщо вам це заважає, я поміняю, — і вона відійшла, усім виглядом демонструючи, як важко буває із цими вередливими клієнтами. А дискусія тим часом тривала.

— Але ж ми це хочемо зробити не серйозно, а з гумором. Подивися, наприклад, на карикатури Анджея Млєчка. У нього кілька книг цілком присвячені релігійній тематиці, і в глибоко католицькій Польщі ніхто його за це не відлучає від церкви. Ми ж не у середньовіччі живемо, — сказав пан Фіалко, уважно розглядаючи свою тарілку. Від кухні «Тигиринського феномена» можна чекати найрізноманітніших несподіванок, тому не варто втрачати пильність. Не виявивши нічого підозрілого, крім кількох довгих волосин у салаті, пан Фіалко з апетитом узявся до своєї порції.

— Саме це я і маю на увазі. Вони собі у Польщі нехай хоч на голови стають, а у нас є наші традиції, наша віра, наші переконання, і знущатися над усім цим у жодному разі не можна. Люди за все це кров проливали. — Пан Маргаритко нарешті отримав іншу відбивну, але про всяк випадок не придивлявся, чи цього разу все гаразд, надто сильно хотілося їсти.

За їхні обіди традиційно розраховувався пан Фіалко, матеріальне становище якого було набагато кращим, ніж у багатодітного Маргаритка. Після таких дискусій співрозмовники ніколи не ображались одне на одного, хоча не існувало в світі речей, погляди на які у них збігалися б. Здавалося, вони навіть раділи з того, що різниця переконань дає їм невичерпні теми для розмов. Цього разу приводом до дискусії була запропонована раніше паном Арнольдом Гомосапієнсом реклама КРІСа-2, у якій священик мав би читати з амвона нашу газету. Пан Гомосапієнс не уточнював, до якої конфесії має належати священик, очевидно, був не в курсі важливості цього питання у нашому регіоні. Але саме через це таку рекламу так і не надрукували. Пан Маргаритко опинився в меншості, але пани Фіалко та Незабудко вирішили не ображати його релігійних почуттів.

Часом, коли я сиджу на редакційній нараді у кабінеті пана Незабудка й чую, як за моєю спиною пан Маргаритко шарудить папірцем від цукерки, мені навіть не треба обертатися, я добре уявляю собі, як він зіщулюється і ховає руки під стіл, а потім намагається непомітно жувати, червоніючи, коли цукерка застрягає в зубах. Тоді у його могутній постаті раптом з’являється щось заяче чи радше щось від домашнього кролика, який похапцем поїдає свою траву, так, ніби хтось збирається її у нього відібрати. Але пан Маргаритко не схожий на кролика, радше на мула із зав’язаними очима, який тягне за собою по колу віз, навантажений камінням. Він дуже старається, бо думає, що везе щось потрібне, і не знає, що рухається по колу. Думаю, це було гуманно зав’язати йому очі.

Що робити, коли ситуація ускладнюється

Із рубрики «Не для преси»:

Я хотів отримати задоволення в парламенті, але там тепер не дають, підараси. Доведеться компенсувати в інших точках.

Перші заморозки, як воно часто буває, не затрималися надовго й залишили по собі брудні патьоки на віконних шибах, тоненьку крижану ранкову скоринку на калюжах, відчуття якоїсь неприкаяності, типове для дощового міжсезоння. Щоразу більша кількість піску та болота осідала на віконних рамах, стікаючи по стінах і підсилюючи враження специфічної осінньої неохайності, враження, ніби хтось методично змиває зі стін яскраві фарби й замальовує їх бруднуватою осінньою пастеллю. Спершу жовтіє трава, листя на деревах, потім з повітря зникає запах достиглої літньої спеки, з тіл змивається засмага, з облич — здоровий усміхнений вираз, поволі підкрадається настрій апатії і бездіяльності, який поступово переростає у затяжну зимову депресію, що переривається лише короткими, хоч і досить інтенсивними алкогольними спалахами численних зимових свят та постійною необхідністю щось утеплювати: вікна, двері, гардероб, застуджене горло.

Цей період почався вже давно, разом із ним болюче не почався опалювальний сезон і зникли останні кольорові плями у вигляді модних у цьому сезоні фарб для волосся. Навіть найзатятіші школярки змушені були під пильним наглядом мам та бабусь вбрати нарешті шапки (чомусь переважно чорні), і разом із цим символічним знаком місто остаточно поринуло в затяжну зимову летаргію.

— Зараз прийду, запарюй каву, — випалила у слухавку Сніжана і відключилася.

Навіть якби я дуже хотіла уникнути сьогодні зустрічі з нею, шансів у мене мало. Чесно кажучи, я хотіла. Я дуже давно мріяла провести цілий день у ліжку за читанням і переглядом фільмів. Ще вранці виглядало на те, що саме сьогодні мені вдасться здійснити задумане. І от дзвінок Сніжани перекреслив усі плани. Напевно, у неї є якась поважна справа, інакше вона не турбувала б мене у вихідний. Але кайф вихідного полягає саме у можливості дозволити собі наплювати на всі поважні справи незалежно від того, стосуються вони тебе чи когось іншого. Теоретично я могла би зараз передзвонити Сніжані на мобільний і перенести зустріч на завтра, але робити цього не буду, бо настрій, з яким я проводжу час сьогодні вранці, зовсім мені не подобається. Можливо, прихід Сніжани щось змінить.

Перейти на страницу:

Сняданко Наталка В. читать все книги автора по порядку

Сняданко Наталка В. - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Амаркорд (Збірка) отзывы

Отзывы читателей о книге Амаркорд (Збірка), автор: Сняданко Наталка В.. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор online-knigi.org


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*