Іміджмейкер із Москви - Джангіров Дмитро (мир бесплатных книг TXT) 📗
– Артурчик Андреевич! Наверное, это гениально… – продовжував непокоїтися старший зустрічальник. – Но… в специфических условиях, исторически сложившихся в нашем, городе, такие разоблачения могут только прибавить голосов…
– Никаких проблем, Семен Борисович. Значит, в нашей листовке мы так прямо и напишем, что у этого самого Горовица и отец, и дед, и прадед – все как один были чистокровными погромщиками! – анітрохи не знітившись, виголосив асистент.
– Гениально! Артурчик, в вашей голове идей больше, чем рыбы на Привозе! – захоплено нагородив компліментом співрозмовника Гуляйпольський.
Артурчик скромно «довантажив» недолугого місцевого політтехнолога:
– Это еще что. Ведь именно мы с Нестором Евграфовичем сочиняли экспромты для Черномырдина…
– Так вот оно что!! И моя мамочка всегда говорила, что живой человек сам по себе так сказать не может! – ще в більшому захопленні вигукнув Гуляйпольський.
Несподівано до столика підійшов іміджмейкер і весело привітався:
– Привет, коллеги! Что, Артурчик, опять рассказываешь, как ты в 1996-м учил Бориса Николаевича брейк танцевать?
Очі Гуляйпольського полізли на лоба:
– И это тоже вы?! – запитав він, шокований почутим.
Нестор Євграфович нахилився до головного зустрічаючого і конфіденційним тоном промовив:
– Разумеется. Только… прошу Вас придерживаться официальной версии. Потому как в ведомости на зарплату расписывалась Майя Плисецкая… Всего за 10%! А Артур Андреевич – он способен очень на многое! – продовжував нахвалювати вірного помічника іміджмейкер.
– Россияне!!! Мы великий народ в великой стране! Давайте сконсолидируемся и всему миру покажем, что такое русский брейк!!! – несподівано рявкнув Артурчик голосом Єльцина, – мабуть, щоб підтвердити сказане про нього шефом, або просто принагідно проілюструвати свої непересічні таланти.
Вражений Гуляйпольський мимоволі прикрив рот рукою. Трохи отямившись, він сказав:
– Знаєте, я еще не знаю, в чью пользу, но вы и только вы сумеете разрешить исход выборов нашего мэра!
Нарешті пролунали позивні Рейтинг-шоу, біля пам'ятника баронові Рішару спалахнули софіти. Гуляйпольський дістав із портфеля і роздав політтехнологам новенькі військові 100-кратні біноклі. Іміджмейкер надягнув на голову навушники з мікрофоном, асистент установив перед ним пюпітр із папкою сценарія рейтинг-шоу. Гуляйпольський налив усім коньяку. Усі троє розвернули крісла у бік очікуваного дійства і в біноклі почали насолоджувалися регіональним шоу легендарного Підвальського.
Простір під пам'ятником барону Рішару було перетворено у сценічний майданчик Рейтинг-шоу. Підвальський з мікрофоном у руці стояв посередині сцени. Його кордебалет танцював, піднімаючи ноги вище від голови, і співав пісню, написану на популярну Чорноморську мелодію:
Підвальський з ентузіазмом узявся до справи, не лінуючись зайвий раз ствердити свою й без того неймовірну популярність. Рухаючись сценою праворуч-ліворуч, він театрально розмірковував:
– И действительно – кому отдадут свои голоса старушки, а также их дети и внуки на выборах мэра Черноморска, всемирно известной жемчужины у моря? – Этот вопрос волнует не только самих черноморцев, но и миллионы телезрителей нашего рейтинг-шоу! Итак, поприветствуем участников сегодняшней выездной программы – нынешнего мэра Георгия Боровица и его основного конкурента, предыдущего мэра Бориса Горовица!!
Прожектори вихопили двох огрядних червонопиких панів у фраках, вже знайомих політтехнологам та чорноморцям з рекламних роликів. Чинний мер-кандидат був оперезаний широкою мерською стрічкою, а екс-мер-кандидат обмежився великим бантом з такої ж мерської стрічки, який прикрашав лацкан його фрака. Першим слово взяв чинний мер міста Боровіц:
– Миша, я искренне признателен вам за приглашение. Но как всенародно избранный мэр города-героя Черноморска я хочу заявить, что в песенке очень точно подмечен порочный стиль моего так называемого конкурента. Телефоны в мэрии буквально разрываются от звонков! Простые черноморцы возмущенны качеством гречки, которой пытается привлечь избирателей гражданин Горовиц. В связи с этим я подписал распоряжение, согласно которому каждый черноморец сможет обменять два кило бракованной гречки на три кило первосортного риса и банку сгущенки!
Червона пика Горовіца почервоніла ще дужче і стала майже бурякового кольору. Шаленіючи від звинувачень конкурента, він розірвав на собі фрак, під яким, як виявилося, був надітий тільник, схопив другий мікрофон і, набравши повні легені повітря, заволав:
– Гоша, не морочите мозги моим избирателям! Черноморцы! Братья и сестры!…
Фізіономія Боровіца теж почервоніла – і за кольором наблизилася до кольору звареного рака. Нервово попорпавшись у кишенях, він вихопив якусь пожмакану шпаргалку і, нишком зазирнувши в папірець, приструнив нахабного суперника дуже простим, переконливим і незаперечним аргументом:
– Боря, вы забываетесь! Оба ваши брата в розыске, а сестры по гостиницам интуристов агитируют! Так шо не кричите, с вас на лиманах и так все бычки смеются!
Асистент шарудів папером, відслідковуючи відповідність дійства сценарію. Аркуші, які він тримав у руках, були оригіналом сценарію рейтинг-шоу, ведучий мав за пазухою копію цього документа, а учасникам рейтинг-шоу було роздано загальні тези, нищівні реп-ліки-компромат на суперника та відповіді на запитання глядачів (у повній впевненості, що тільки його – за чималі гроші! – підготував до дебатів видатний спеціаліст). Відшукавши пальцем потрібний абзац і звірившись, асистент заспокоївся і підніс до очей бінокль. На майданчику рейтинг-шоу кандидати-конкуренти стояли навпроти з буряковими пиками і ненависно свердлили один одного. Підвальський, щоб втримати дійство в межах передбаченого сценарію та контролювати діалог опонентів, вимушений був дипломатично втрутитися:
– Действительно, господа, прошу вас не перебивать друг друга! Продолжайте, пожалуйста! – ведучий запросив до слова знову чинного мера – Гошу Боровіца.
– Продолжаю! – авторитетно почав той. – Все сдавшие Борину вонючую гречку автоматически станут участниками беспроигрышной лотереи! Главный приз – автомобиль!
Величезний натовп навколо облаштованого під сцену майданчика вибухнув аплодисментами, непристойними вигуками та свистом – що у Чорноморську вважалося вищим виявом всенародної любові і шани.
Асистент поклав бінокль, знову взяв зі столика сценарій і, звіривши побачене з написаним, задоволено зауважив:
– Пока все идет по плану…
Добряче захмелілий Гуляйпольський, який щосили намагався втямити стратегію політтехнологів, замасковану хитромудрими тактичними проявами, раптом дещо стурбовано і невпевнено заявив:
– Нестор Евграфович! Я, кажется, понял ваш план! Вы хотите очистить наш Черно-морск от этого босяка Горовица, ставленника организованной преступности!
