Рубаї (з іл.) - Хайям Омар (прочитать книгу .TXT) 📗
Тут можно читать бесплатно Рубаї (з іл.) - Хайям Омар (прочитать книгу .TXT) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
* * *
162
Не вічно житимем: урветься волокно!
Найкраще думати про любку та вино.
Навіщо міркувать про вічне й про минуще?
Коли розлучимось, нам буде все одно!
* * *
163
О Доле! Злочини ти твориш - і сама
Їх потім визнаєш! Даруєш ти сліпма
Добро мерзотнику, а праведному - кару.
Чи одуріла ти? Чи вижила з ума?
* * *
164
Щодня змагаюся, борюся сам з собою,
Живу й не відаю ні втіхи, ні спокою!
Хай ти простиш мене... Та сором лютий палить
Мене за помилки, що коїв я і кою!
* * *
165
Ми в нашому шинку гостюєм невиводно,
I всесвіт гудимо, і лаєм принародно.
Запитуєш: куди ми підемо по смерті?
Налий вина мені - і йди куди завгодно!
* * *
166
Якщо в нас істина - іносказання,
Навіщо, серце, всі твої терзання?
Змирися з долею! Заради тебе
Не змінять небеса свого писання!
* * *
167
З тобою нарізно я знову затужив.
Усюди буду я з тобою, поки жив.
Пішов - і тисяча сердець без тебе тужить,
Прийшов - і тисячу нових заполонив.
* * *
168
Всі таємниці пильно зберігай,
Щоб не дізнався нелюд і шахрай.
I зваж: як з іншими ти поведешся,
Того від інших і собі чекай.
* * *
169
Ланцюг від милої і навіть рана - щастя.
Буть курявою там, де йде кохана,- щастя.
Коли й ущипливе тобі словечко кине,
Радій, бо кожна річ, від неї дана,- щастя.
* * *
170
На вулиці красунь блукаємо сьогодні,
Кохання та вино вславляємо сьогодні!
Ми увільнилися назавжди від буття -
I в царство Вишнього вступаємо сьогодні.
* * *
171
Я змарнував життя, мій подих зіпсувався,
I хліб гірчить мені, і з горем я спізнався.
Веління Вишнього сповняти не спішив я,
А недозволене... я завжди в нім кохався!
* * *
172
Хоч я не шліфував покірності перлину
I тягаря гріхів з плечей своїх не скину,
Все ж не пускаюся я берега надії,
Бо тільки істину я визнаю єдину.
* * *
173
Про рай розказують, про гурій молодих,
Про мед і про вино... Ну, що ж! Тоді не гріх
I тут потішитись небесними дарами,
Адже ж усе одно ми прийдемо до них.
* * *
174
Коли пшеничної перепічки дістану
Та шмат баранини, та в келиха загляну,
Та сяду з милою серед руїн - це втіха,
Приступна, далебі, не кожному султану.
* * *
175
Коли безгрішний дух розлучиться з життям,
Із праху людського нам зліплять гроб, а там,
Після недовгого спочинку, доведеться
Такою ж глиною для інших стати й нам.
* * *
176
Я чув, що праведні підіймуться з могили
В тім самім образі, в якому опочили.
Тому я з милою й вином не розлучаюсь,
Щоб нас і в судний день, бува, не розлучили.
* * *
177
О небо! В злигоднях повинне тільки ти,
Старе вмістилище ненависті і мсти!
А ти, о земле, ти... Якби в тобі копнути,
Які б коштовності вдалося віднайти!
* * *
178
На муки, кажуть нам, засуджений п'яниця.
Не вірте: вирок той ніколи не справдиться!
Якщо поглине ад закоханих і п'яних,
То завтра ж у раю нікого не лишиться.
* * *
179
Цю пишну піалу, що сяяла, як жар,
Розбито й кинуто... Минатимеш базар -
Під ноги поглядай, не наступай на неї:
З піал голів людських її зліпив гончар.
* * *
180
Що в мудрості тепер? Як догоджати їй,
То краще йди в сарай та бугая подій!
Сьогодні вигідно носити глупства лахи,
Бо розум ціниться дешевше за пирій.
Похожие книги на "Рубаї (з іл.)", Хайям Омар
Книги похожие на "Рубаї (з іл.)" читать онлайн бесплатно полные версии.
