Кінець світу. Том 1. До… - Базів Василь (книги онлайн бесплатно серия .txt) 📗
Усе вписується у загальну картину, крім Людини! Ну не вписується вона тут, ця у мільярди разів геніальніша від усіх інших істота. Чужа вона тут на Землі — Людина!
Не могла вона утворитися такою, як вона є, із її божественним Розумом тут!
Не від світу цього вона тут? А від якого світу?
Ми пишаємося собою, і небезпідставно, статус наш тут просто неймовірний. Але нас, якщо не усіх, то найбільш досконалих, постійно довбе в голову —
ЗВІДКИ МИ?
У Біблії фігурують цілком конкретні історичні особи, і першопатріарх серед них — Аврам. Народився він у 2123 році до Ісуса. Жив у місті Ур у Месопотамії. Був не бедуїном, а жерцем, тобто посвяченим у Божий промисел.
І тут ми підступаємо під твердині найдавнішої на планеті цивілізації — Шумер.
Тому самому пращуру Адама у статусі людини мислячої забрало зо два десятки тисяч літ, аби додуматися взяти у руки заточену палюгу й орудувати нею як сокирою. І, може, він був у цьому амплуа таким же кілером, як вбивця Троцького — агент КГБ іспанець, бо оволодіння знаряддям праці і зброї на той час могло вважатися видатним класовим досягненням.
І от у тому самому сакральному місці, у якому безперевно після Другої світової війни воюють мільярдні людські цивілізації, між Тигром і Евфратом, у цьому божественному межиріччі, виникає згромадження, язик не повертається сказати, кроманьйонців.
А інших — начебто не було. Виникає не від світу цього вперше на планеті, як з неба впала, така незбагненна тим тодішнім печерникам штука, як держава. Звідкись буруться враз грамотні люди, які створили писемність, — куди там до Гутенберга разом із Маклюеном та його навроченою інформаційною, постіндустріальною епохою. Першолюди пишуть трактати з медицини, видають посібники із астрономії. Для них архітектура Сонячної системи така ж зрозуміла, як для нас конструкція табуретки.
Як довго йшли до цього? А нізвідки і нікуди не йшли. В одну мить усе те, що зветься життям людини на Землі, зі всіма інфраструктурами, устроями, філософіями, і сама ця людина — в одну мить усе це впало з Неба! Ніякого розвитку, жодних еволюцій і всіляких там революцій. Не було — і вже є!
Не маєте? Нате — тримайте!
Але усе по порядку. Для будь–якої держави чи цивілізації головне — залишити письмову версію про себе. Ким були, приміром, перші президенти України, — через тисячу літ знатимуть пращури із сучасного Інтернету. І плюватимуться. А тим часом ці ж правителі могли б подбати про свою честь і гідність. Бо раз уже вляпалися в Історію, то з неї заднього ходу немає. Але кого там цікавить така штука, як ім’я. Бабло побєдіт добро. А коли ім’я в історії — гівно, кого вона цікавить, ця історія, бо яку віллу і на якому острові із неї побудуєш?!. Президенти залишаться в історії не такими, якими вони себе нині, на престолі сидячи, пихато уявляють, а як ми, літописці, їх зобразимо для нащадків. Якби були мудрими — носили б нас на руках.
Але то наш українсько–хуторянський ліричний відступ.
Найбільше багатство Шумеру — записана їхня історія. На тисячах тисяч джерел клинописним шрифтом. Усі жанри присутні тут, і перш за все, як би по–сучасному сказати, офіційна історіографія. Діяння богів і царів. На Землі і на Небі. Міфологія? Якщо на Небі? Ні, задокументована історія.
У 1869 році французький вчений Жуль Опперт увів в обіг цей термін — Шумер. Начало начал.
Постіндустріальну, інформаційну епоху, у яку ми живемо, як відомо, відкрив, як зоряну туманність Андромеди, канадський мислитель Маклюен. Його геніальна книга «Галактика Гутенберга» містить не тільки це відкриття, а є одою винахіднику друкарської справи, яка вивела людство різко на новий, вищий виток розвитку.
Але за кілька тисяч літ до Іоанна Гутенберга шумерські друкарі уже вміли користуватися шрифтами і чудово володіли друкарською справою у нашому нинішньому сенсі.
А містобудування за три тисячі літ до Христа навіть за фрагментальними артефактами просто вражає масштабами будівельної справи. Що вже говорити про легку промисловість! Рівень був такий, що шумери могли б скласти нині конкуренцію китайцям, які заполонили весь світ товарами широкого вжитку. Ткацьке діло не уступало друкарському. Шумери вдягалися, як римські патриції, правда, за тисячі і тисячі літ до них.
Видатний шумеролог, професор С. Крамер, усередині минулого століття переклав один із численних творів, який можна причислити до такої науки, як політологія. У ньому детально розкриваються засади державного і суспільного устрою із праобразом сучасного двопалатного парламенту. Тут же — детальний і перший в історії людства опис перших шкіл, досліджень із космології і космогонії, збірник прислів’їв і приповідок, бібліотечний каталог, кодекс законів та коментарі до них із впровадженням самого поняття суспільного порядку і соціальної справедливості, обґрунтування соціальних реформ, календар землероба. А підручники з ботаніки, зоології, географії, теології, математики. А збірники пісень для уроків співів із нотами. Перелік предметів ширший, ніж у нашій середній загальноосвітній школі.
А тепер — про найголовніше: створене шумерами Святе Письмо — це першоджерело, у порівнянні з яким Біблія є лише його конспектом, а тому вважати Старий Завіт, так би мовити, ідеологічною базою лише тої нації і держави, яка нині має державну столицю у Єрусалимі, — історично неоправдано та науково некоректно. Біблія як виклад того, що записано про події у Шумері й далі, стосується усього людства.
І все це — набір усіх компонентів того, що зветься теперішньою людською цивілізацією, враз, одномоментно впало на Землю!
Зерно людства, людського життя і саму її величність Людину на Землю занесли якісь незбагненні космічні вітри.
Був на Землі круглий НУЛЬ цивілізації, а відтак стало усіх 100 відсотків того життя, яке ми нині маємо і яке трохи наче поліпшуємо такими примітивними цяцьками, як демократія, але ще більше компрометуємо різного роду гонитвами за такими примарами, як комунізм.
Не будемо йти слідами Аврама і його нащадків. Бо про все це достеменно можна довідатися у Старому Завіті. Зупинимося на тому, звідки він походить і де, відповідно, він отримав божественний наряд на звершення своєї місії.
Лише нагадаємо дати: 3800 літ до нашої ери Шумер досяг розквіту, а у 2123 році Аврам вирушив з Ура, щоб започаткувати діяння, які привели до приходу на Землі Живого Бога Ісуса Христа.
І це вже не український, а біблійний відступ. І знову повернемося у Шумер, щоб спитати — звідки воно все це взялося, бо легко сказати — з неба впало.
Виявляється, творці і мешканці цієї протоплазми сучасного людства таємниці із того — звідки вони взялися — не роблять. Навпаки, вони дуже детально і протокольно скрупульозно описали, хто і як їх створював.
У 1971 році відчайдушні вчені із США отримали урядове схвалення дуже вже фантастичного, хоча реального проекту. Вони запустили безпілотний космічний апарат із феноменальною місією, який називався адекватно — «Піонер».
Посланець Землі мав за 21 місяць не тільки дістатися до Марса, а й пробратися через пояс астероїдів і наблизитися до крайнього від нас Юпітера. Розрахунок спеціалістів із NASA був такий, що юпітерське гравітаційне поле мало б його викинути за межі Сонячної системи.
А далі «Піонер» міг стати гостем на планеті, гості з якої навідувалися до нас. На «Піонері» розмістили послання із розповіддю про людську расу, про розміри людини і засади її функціонування та внутрішньої конструкції людського тіла. А також подано інформацію про третю від Сонця планету, тобто нашу
Землю, — яка вона і де її шукати у разі чого, якщо когось там, за межами Сонячної системи, зацікавить.
Ясна річ, перед американцями постало питання — якою мовою передати інформацію! Не англійською ж! Хоча якби це робилося за рішенням політбюро ЦК КПРС, то товариш Суслов наполіг би на «общепринятом, на котором разговаривал Ленин, потому как не может быть, чтобы там, за пределами Вселенной, не было наших единомышленников по строительству коммунизма».
