Історія України-Руси. Том 3 - Грушевський Михайло Сергійович (читаем книги онлайн TXT) 📗
Лїтература поодиноких підручників давньої Руси. Про історичні переклади: Сухомлиновъ О древней русской л Ђ тописи, 1856. Оболенскій Л Ђ топись Переяслава Суздальскаго (в передмові), 1851. Срезневскаго Св Ђ д Ђ нія и зам Ђ тки о малоизв. памяткахъ. Истринъ Хронографы въ русской литератур Ђ (Византійскій временникъ, 1898) і Изъ области древне-русской литературы (Ж. М. Н. П. 1903-5, не скінчене). Шахматовъ Древнеболгарская енциклопедія Х в. (Византійскій временикъ, 1900) і реплїка Истрина: Одинъ только переводъ Псевдокаллистена (Виз. врем. 1903). Розановъ Зам Ђ тки по вопросу о русскихъ хронографахъ (Ж. М. Н. П. 1904, I). Истоминъ Н Ђ которые данныя о протограф Ђ елинскаго л Ђ тописца (ib. 1904, VII).
Спеціально про Палєю історичну: А. Поповъ Книга бытія небеси и земли (Палея историческая) — Чтенія московські 1881, І; Веревскій Русская историческая Палея — Филолог. Зап. 1888. Про Палею Толковану: Успенскій Толковая Палея, 1877. Ждановъ Палея, в Київ. Универс. Изв. 1881. Михавловъ Общій обзоръ состава, редакцій и источниковъ Толковой Палеи — Варшав. Унив. Изв. 1895. Истринъ Зам Ђ чанія о состав Ђ Толк. Палеи — Изв Ђ стія Академіи, 1896 і 1898 і Изъ области (як вище). Карн Ђ евъ Къ вопросу о взаимныхъ отношеніяхъ Толковой Палеи и Златой Матицы, Ж. М. Н. П. 1900, II. Шахматовъ Толковая Палея и русская л Ђ топись (Статья по славянов Ђ д Ђ нію, І, 1904). Истоминъ Къ вопросу о редакціяхъ Тол. Палеи (Изв Ђ стія отд. рус. яз. І 905, I). Видано Палєю з двох кодексів у Москві (Палея Толковая, 1892-1897) і в Изданіях общества любителей др. письменности ХСIII, 1892. Остатнїми часам, в дослїдах Михайлова і Істріна переводить ся погляд, що Толкову Палєю треба уважати твором самостїйним руським XIII в., і в науковій лїтературі він знаходить все більше прихильників. Шахматов натомість доводить староболгарський початок її. Певне рішеннє сього питання тим інтересне, що при руськім початку Толкова Палєя дала б нам богато знати, які перекладені твори в тім часї були звістні на Руси.
Про Топоґрафію Індікоплова Срезневский Св Ђ д Ђ нія и зам Ђ тки XI. Про Шестоднев — при виданню його в Чтеніях московських 1876, III (Андр. Попова). Про Физіолог — Мочульського Происхожденіе Физіолога, Рус. Фил. В Ђ стн., 1889, Кари Ђ єва Матеріалы и зам Ђ тки по исторіи Ф. — при виданню в Изданіях общества древней письменности, XCII, 1890, Александрова Физіологъ — Уч. зап. Казан. унив. 1893, Polivka Zur Geschichte des Physiotogus іn den SI. Literaturen — Archiv XV і XVIII. Про Пчолу й иньші подібні збірники новійше — Jagic Die Menander Sentenzen in der Kirchensl. Ubersetzung — Sitgungsberichte in Wien. Ak. т. 126. Speranskij Zu den Slavischen Ubersetzungen der griech. Florilegien — Archiv XV і новійше: Переводные сборники изреченіи въ славянорусской письменности, 1904. Семеновъ Мудрость Менандра по русскимъ спискамъ и Изреченія Исихія к Варнавы — Памятники общ. др. письм. кн. 88 і 98, його ж Древная русская Пчела — Сборникъ II отд. Ак. Н. т. 54,1893. Михайловъ къ вопросу о греко-византійскихъ и славянскихъ сборникахъ изр Ђ ченій — Ж. М. Н. П. 1893. Розановъ Матеріалы по исторіи русскихъ пчелъ, 1904 (Пам. др. письм. ч. 154).
33. Лїтература перекладеного письменства в старій Руси (с. 461).
Про перекладену богословську лїтературу див. особливо: Срезневскій Древніе памятники Письма и языка 1882 й його ж Св Ђ д Ђ нія и зам Ђ тки о малоизв. памятниках. Голубінскій Библіографическій обзоръ существовавшей у насъ въ періодї домонгольскій переводной и вообще заимствованной письменности в І т. 1 кн. Исторії Церкви. Порфирьевъ Исторія русской словесности, 1897 с. 19 і далї. Пыпинъ Исторія русской литературы, т. І гл. 2 — в сих працях вказана й моноґрафічна лїтература, тому її не буду вичисляти. Владиміровъ Древняя русская литература, 1901, гл. 1, його ж Обзоръ южно-русскихъ и западно-русскихъ памятниковъ письменности отъ XI до XVII ст. — Чтенія київські, IV. Архангельскій Творенія отцевъ церкви въ древне-русской письменности — Обозр Ђ ніе рукописнаго матеріала, Спб., 1888, Творенія отцевъ Церкви въ древнерусской письменности — Извлеченія изъ рукописей и опыты историко-литературныхъ изученій, I-IV, Казань, 1889-90. Арх. Леонидъ Библіографическія разысканія въ области древн Ђ йшаго періода славянской письменности IX-X в. (Чтенія московські 1890. III). П Ђ туховъ Болгарскіе литературные д Ђ ятели древн Ђ йшей эпохи на русской почв Ђ (Ж. М. Н. П. 1893, VI). Волковъ Статистическія св Ђ д Ђ нія о сохранившихся древне-русскихъ книгахъ XI-XIV вв., 1897.
Про переклади світських повістей: Пынинъ Очеркъ литературной исторіи старинныхъ пов Ђ стей и сказок русскихъ, 1857; новий короткий огляд сеї лїтератури дав він в II т. своєї Исторіи словесности, гл. XIII (1898), а Веселовскій в Исторіи словесности Галахова, т. І, 1894, с. 394 і далї, йогож Изъ исторіи романа и пов Ђ сти, 1886. З спеціяльної лїтератури що новійше: Истринъ Александрія русскихъ хронографовъ — в Чтеніяхъ московських 1893 і осібно, його-ж Сказаніе объ Иид Ђ йскомъ царств Ђ в Древностяхъ-Трудах славянской комиссіи І, 1895 (і осібно), тамже уваги Долгова до того-ж. Веселовскій Поэма о Дигенис Ђ — В Ђ стникъ Европы 1875, Южно-русскія былины, 1881-4, Тихонравовъ Девгеніево д Ђ яніе — Сочиненія т. I. Jagic Der weise Akirios — Byz. Zeitschrift 1892; Потанинъ Акиръ пов Ђ сти и Акиръ легенды — Этногр. обозр Ђ ніе 1895; Григорьевъ — Къ вопросу о происхожденіи и редакціяхъ пов Ђ сти объ Акир Ђ Премудромъ (юбилейный сборникъ В. Миллера, 1900). Франко Варлаам і Йоасаф в Записках т. VIII, X, XVIII і XX, осібно 1897. Булгаковъ Стефанитъ и Ихнилатъ — Изданія Общества Люб. Др. Письм. 1877-8; Смирновъ в Филологических Записках, 1879; Викторовъ Стефанитъ и Ихнилатъ, М., 1881; Рыстенко Къ исторіи пов Ђ сти „Стефанитъ и Ихнилатъ” въ византійской и славянорусской литературахъ, 1902 (Л Ђ топись одеськ. іст. філ. тов. Х). Веселовскій Славянскія сказанія о Соломон Ђ и Китоврас Ђ , 1872. Він же до староруських часів зачисляє перехід на Русь і повісти про Вавилонське царство — Пов Ђ сть о Вавилонскомъ царств Ђ (Славянскій сборникъ, II, 1876). Про сю повість іще Жданов — Пов Ђ сти о Вавилон Ђ (передр. в кнвзї Русскій былевой эпосъ, 1895).
Корпус апокрифів, які знайшли ся в українських версиях і рукописях, публїкує др. Франко в Памятках укр.-руської мови й лїтератури, вийшло три томи (1896-1899), і сього року вийде четвертий (останнїй). В передмовах подані огляди лїтератури і звязаних з ними питань. З курсів лїтератури апокрифічній лїтературі богато місця удїляють Порфірєв і Владиміров (як вище). Про апокріфи Данилового Паломника — Заболотскій Легендарный и апокрифическій элементъ въ Хожденіи Даніила, 1899. (Рус. Фил. в Ђ стн. т. 41-2). Про непевність-індексів як джерела ко пізнання дїйсного запаса перекладів — Тихонравова Историческій очеркъ статьи о книгахъ истинныхъ и ложныхъ (Сочиненія т. І), Карн Ђ ева ор. c. Ж. М. Н. П. 1900, II c. 358 і далї.
Що до походження перекладної лїтератури (панонського, балканського, західноевропейського) див. лїнґвістичні спостереження Соболевского Церковно-славянскіе тексты моравского происхожденія (Р. Ф. В. 1900). Къ исторіи древн Ђ йшей церковно-славянской письменности (ibid. 1902), Изъ Исторіи заимствованныхъ словъ и переводыхъ пов Ђ стей (Унив. Изв. київ. 1904, XI, реплїка Істріна: Къ исторіи заимств. словъ, Одеса, 1905), Римскій патерикъ (Изборникъ кіевскій 1904), і ряд житий, по його гадцї переложених з латинського — друкує він в Изв Ђ стіях отд. рус. яз. від р. 1903.
34. Лїтература староруського письменства.
Загальні працї про староруське письменство — з старших: м. Евгенїя Словарь писателей духовнаго чина, 1817 і 1827, Максимовича Исторія древней русской словесности, К., 1839 (передр. в III т. Сочиненій), Строева Библіологическій словарь — посм. виданнє в Сборнику II отд. Ак. H. т. XXIX, Филарета Обзоръ русской духовной литературы — в Ученыхъ Зап. II отд. Акад. Наук, III, 1856, Шевырева Исторія русской словесности преим. древней, I-II 1858-1866, Макарія Исторія рус. церкви т. I-III, Срезневского Древніе памятники письма и языка 1882, О. Миллєра Опытъ историческаго обозр Ђ нія русской словесности, 1865. Новійше: Голубінский Исторія рус. церкви т. І,1,1880, нове вид. 1901. Огоновський Істория лїтератури руської І, 1887 (староруська лїтература дуже коротенько). Reinholdt Geschichte der russischen Literatur von ihren Anfangen, Липськ, 1886. Галаховъ Исторія рус. словесности, в новій редакції, 3 вид. 1894, т. І, Порфирьевъ, як вище, І, 1897. Пыпинъ, як вище, т. І, 1898. Владиміровъ, як вище, 1901 (праця необроблена і вартости дуже нерівної). Памятники древнерусской церковно-учительной литературы, І, 1894 (містять писання (не всї) і статї про Луку Жидяту, Іларіона, Теодосия, Кирила Туровського, оцїнку видання див. в т. VI Записок Наук. тов. ім. Шевченка). Загальний огляд студий над староруським письменством у Котляревського Древняя русская письменность (недокінчене, передр. в IV т. його Сочиненій). Показчик (досить недокладно зроблений) — Мезіеръ Русская словесность съ XI до XIX ст., ч. І (XI-XVIII в.), Спб., 1899.
