Online-knigi.org
online-knigi.org » Книги » Разное » Пацики - Дністровий Анатолій (читаем книги онлайн .txt) 📗

Пацики - Дністровий Анатолій (читаем книги онлайн .txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Пацики - Дністровий Анатолій (читаем книги онлайн .txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

— Говорити хочеш? Бичяра! Тварюка ти продажна! — хапаю за волосся й піднімаю голову до своїх колін, — Так, як ти, роблять чьмирі…

— Толя…

— Закрий свій унітаз, придурок, — знову б'є його Дефіцит. Від удару Чихаренко обм'якає, я відпускаю його волосся, й він падає на асфальт. А слабо було самому на мене наїхати, без цього дауна Артурчика, да я його жопі Дахау, на, концтабір влаштую, можеш йому передати, а цю курку, Ірочку… від злоби аж запинаюся, Чихаренко, самому слабо? один на один, а? Риня з Коновалом тебе вже обісцяли, ти — коньчік, доганяєш? тепер тобі — хіба вішатися, бичяра. Е, чьмошний, чьо мовчиш? — питає Риня, давай вставай! ти боєць чи затичка? Ми регочемо. Чихаренко намагається підвестися. Дефіцит хапає його за комір і тримає перед собою, наче лантух. Чихаренко, запитує він у нього, правда, що ти підар? признайся, ну, не чую… Чихаренко заперечливо киває, пробує відповісти, але Дефіцит знову б'є його в табло. Відповідь неправильна, ще раз… ти — підар, правда? Той сопе й відповідає «нє». Дефіцит підходить до нього упритул і б'є коліном по яйцях, Чихаренко згинається утричі й починає плакати, його тіло здригається, він заходиться плачем, як мала дитина. Толя, пробач, плаче Чихаренко, я був не правий.

— Він був не правий! — кривляється Дефіцит і знову копає. Риня дивиться в інший бік провулку й помічає двох літніх жінок, котрі, певно, повертаються з роботи. Жінки зводять на нас погляди, замовкають і застигають на місці, хочуть зрозуміти, що тут відбувається. Я бачу, як одна, з великою світлою хімією на голові, змахує руками, а писклявий голос волає «міліція!», «рятуйте!», інша, корова безмозгла, також починає пищати. З досади, що все так несподівано обертається, кричу до Чихаренка, дякуй богові, підар. Ми по разку його смачно копаємо, від чого він скочується під паркан, як колода, й звалюємо з провулку. Виходимо на одну з тихих вулиць Старого парку й прямуємо в бік Баму. Певний час ідемо мовчки, потім пацани весело згадують, як мочили Чихаренка.

А бачили, як він крякнув від удару Рині, а як благав, щоб його не чіпали, от фуфєл. Я не втручаюся в їхню розмову, бо почуваюся спустошено, хоча зла на цього недоумка Чихаренка, якому щойно настріляв по макітрі, не тримаю, натомість мене повільно охоплює незрозуміла апатія й депресняк. Риня сміється, кладе мені руку на плече й питає, чи задоволений. Не знаю, кажу йому, я справді нічого не знаю, бо не можу зрозуміти, чи це щось дало. Риня здивовано зиркає, але мовчить.

18

У зал боксерського клубу на 15–го квітня, де відбудуться обласні змагання серед спортсменів легкої вагової категорії, приходимо цілим натовпом: з наших присутні — я, Риня, Коновал (як завжди, вбитий), Юра Пиж, Петро Григорович, Діма Дефіцит, із бригади Мавпи — старший Машталір і Кнопка. Малий Машталір почувається впевнено, у тренажерній кімнаті з ним довго розмовляє тренер, я дивлюся крізь відчинені двері, як Бодьо легко танцює на місці, а його сивоголовий наставник час від часу махає руками, імітуючи удари, яких слід завдавати супернику. Тренер говорить голосно, я все чую: ти не повинен підпускати на прямий, лови його на контратаках, намагайся нирнути під руку, нормальок? нирнути й одразу, технічно — раз–раз — по корпусу, по корпусу, один–два нижніх, нормальок? тільки так зможеш завалити, пам'ятай — він мало рухається, опускає ліву руку, скористайся цим, нормальок? ближній бій — твоя перевага, нав'яжи йому ближній, і він своїми граблями тебе не дістане, нормальок? ну, з богом, каже тренер, я в тебе вірю. Бодьо, помітивши мене, усміхається й підходить. Ну як, боїшся? — запитую в нього. Є трохи мандраж, але це добре, коли боїшся, більше себе контролюєш, усі люди бояться, каже він і відходить на поклик тренера. Вони заходять у зал, і тренер жестами показує Боді схему його переміщення по рингу, а той уважно слухає й киває головою. Я сідаю між Ринею й старшим Машталіром. Я ще ніколи не бачив, щоб він так хвилювався за брата: стиснувши кулаки, час від часу тріскотить кісточками і нетерпляче погойдується на місці. Зараз мій малий покаже, промовляє до нас, зараз покаже, ви його ще не знаєте. На рингу валяться двоє шмаркачів десяти–дванадцяти років — це наймолодші спортсмени клубу. Петро Григорович шепоче, щоб робили ставки, я, пацани, на касі, приймаю тільки в першому раунді. Всі передають йому гроші, але так, щоб не бачили тренери, судді й решта присутніх. Я на того, що в чорних трусах, шепоче Риня й передає кілька купюр Петру Григоровичу. А я на того, що в червоних, дає свою частку Дефіцит. От придурки, сміюся до них, а вони голосно гигикають, через що на нас звертають увагу присутні. Пацани, тихо, в наш бік дивиться тренер Боді. Може, він хоче поставити на одного зі шмаркачів, сміється Петро Григорович. Бодьо вже валиться? — запитує готовченко в дим Коновал. Цей мудак із самого ранку мутив, а в обід йому ще кубишку зарядив Юра Пиж. Коновал відкриває мутні очі. Повільно обводить присутніх і знову втикає, його голова легко спадає на груди; попри навколишній шум, вигуки, він сидить нерухомо, ніби його нічого не обходить. Пляшка мінералки, яку він тримає, торкається дерев'яної підлоги, у застиглій руці вона виглядає суцільною з його спокійним тілом. Мудак, зневажливо кидає в його бік Риня й продовжує стежити за поєдинком. Перший раунд закінчується, тренери гаряче доводять малим боксерам, що треба робити, а ті мовчки їх слухають і перелякано дивляться одне на одного. Плакали мої бабки, скаржиться Дефіцит, цей гівняр не вміє валитися, бачили, які пропускав? я через цього вилупка десять баксів програв! десять баксів! треба було ставити на того, що в чорних. У наступному раунді сопляк у червоних трусах ще більше втухає, переходить у захист, і його суперник безперешкодно товче його, як боксерський мішок. Дефіцит кілька разів викрикує до нього, аби не боявся, один із тренерів робить Дімі зауваження, й він, пригнічений, до кінця бою сидить мовчки, лише час від часу каже «от підар», або «йому треба картоплю садити, а не боксом займатися». Петро Григорович задоволено рахує виручку й ділить виграш. Нарешті після шмаркачів на ринг виходять Машталір і його високий, худий суперник, здається, з Бучача. Петро Григорович знову пожвавлюється й пропонує робити ставки, але старший Машталір встає й каже, ніяких ставок — коли б'ється мій брат, якщо ви в нього не вірите, тоді йдіть звідси. Петро Григорович кисло посміхається, жартує, я, тіпа, по приколу. Ніяких приколів, дивиться на нього старший Машталір, малий виграє. Всьо правильно, підтримує його Риня, Петро Григорович недобре на нього зиркає, видно, що йому це не в тягу. Рефері дає сигнал до початку бою. Довгань одразу активно кидається на Бодю, наносить кілька ударів, не дбаючи за власну безпеку. Машталір легко від них тікає, присідає, схиляється на задню ногу або швидко пірнає під удар, і раптом — клац! клац! — молодець!

— Бачили! Бачили, як зарядив придуркові! — гукає Дефіцит. — Бодьо, мочи!

— Малий, давай! — підтримує його брат.

— По корпусу його! По корпусу! — не стримується Риня.

Суперник Машталіра раптом стає обережний, не кидається всліпу, а кожен свій крок зважує. Бодьо відчуває зміни в поведінці довганя й також обирає очікувальну тактику.

— Чьо він танцює? — дивується старший Машталір. — Бережи сили!

Боксери обмінюються незначними ударами. Раптом малий Машталір іде на зближення, але наражається на прямий. По його виразу обличчя помічаємо, що він трішки пливе. Від переживання Риня підводиться, розгублено розводить руками, ніби хоче сказати «ну, давай, давай», бачу його по–дурнуватому відкритий рот, і мені стає смішно. Якщо така біда буде далі, то Бодьо не виграє. Другий раунд починається енергійно. Дилда, мабуть, заохочений своїм тренером, що суперник має слабинки, поривається в атаку, але малий Машталір ухиляється від його граблів, якими той розмахує направо й наліво — раптом! — швидко наносить серію бокових, від чого довгань починає захищати вуха, повністю забуваючи про обличчя й підборіддя. Бодьо пірнає під його руки, йде на зближення й наносить різкий нижній, голова дилди відкидається назад, а з носа тече юшка. «Гаси його!» — кричить Риня. Гаси, мляво шепоче вбитий Коновал, який навіть не дивиться на поєдинок. «Машталір — найкращий!» — горланить Петро Григорович. До кінця раунду дилда сяк–так дотягує в пасивній обороні, й Боді нічого не залишається, яктанцювати навколо нього й товкти поодинокими ударами. Кінець раунду. Поки малий Машталір сидить на стільчику і йому обтирають обличчя, підбігає брат, а за ним і ми з Ринею. Саша каже, у третьому раунді козла треба зламати, він майже готовий, бачиш, який нещасний, ще трохи і заплаче. Ти неправильно думаєш, перебиває Бодьо старшого брата, в нього тиждень тому загинула сестра. Боксери підводяться. Рефері дає сигнал початку третього раунду. Довгань уважно стежить за рухами Машталіра й не підпускає його в ближній бій. Бодьо силкується зайти справа, зліва, наче намацує слабкі місця, але суперник насторожений і обережний. Машталір танцює навколо нього, опускає руки, провокуючи дилду на атаку, але той залишається зосередженим.

Перейти на страницу:

Дністровий Анатолій читать все книги автора по порядку

Дністровий Анатолій - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Пацики отзывы

Отзывы читателей о книге Пацики, автор: Дністровий Анатолій. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор online-knigi.org


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*