Друге життя Брі Таннер - Майер Стефани Морган (лучшие бесплатные книги TXT) 📗
Я почувалася, наче вона говорить про когось іншого. Мені було байдуже, що зараз вона обговорює саме мою смерть. Знаю, жовтооким її не зупинити. Вона – представник вурдалацької поліції. І хоча робота вурдалацьких копів брудна – брудна у прямому й непрямому значенні цього слова, – принаймні жовтоокі про це дізнаються.
– Що нагадує мені… – докинула Джейн, зупиняючи погляд на людській дівчині й усміхаючись іще ширше. – Гаю буде дуже цікаво дізнатися про те, що ти і досі людина, Белло. Можливо, він навіть вас навідає.
«Досі людина». Значить, з неї все-таки збираються зробити вампіра. Цікаво, чого ж зволікають?
– Дата вже визначена, – чистим голосом сказала маленька чорнява вампірка. – Можливо, ми самі зберемося навідати вас за кілька місяців.
Усмішка Джейн зникла, мов її стерли. Не дивлячись на темнокосу вурдалачку, вона здвигнула плечима, і в мене закралася підозра: хай як вона ненавиділа живу дівчину, маленьку вампірку вона ненавиділа вдесятеро дужче.
Коли вона обернулася до Карлайла, обличчя її знову було порожнє.
– Було приємно зустрітися з вами, Карлайле… Я гадала, Аро перебільшує. Отже, до зустрічі…
Ось і все. Але я чомусь не боялася. Шкода тільки, що я нічого не розповім Фредові. Його, мов сліпого, вкинули в світ, повний небезпечної політики, брудної поліції, таємних кланів. Але Фред кмітливий і обережний, а ще обдарований. Що йому можуть заподіяти, якщо навіть не здатні побачити? Може, одного дня він зустрінеться з жовтоокими. «Будь ласка, не кривдьте його», – подумки попросила я читача думок.
– Феліксе, подбай тут про все, – байдужо промовила Джейн, киваючи на мене. – А я хочу додому.
– Не дивись, – прошепотів рудочубий читач думок.
Я заплющила очі.
Як завжди, я дуже вдячна усім, завдяки кому ця книжка отримала життя: моїм хлопцям Гейбу, Сету й Елаю, моєму чоловікові Панчо, моїм батька Стівену та Кенді, моїм подругам Джен Г. і Джен Л., Меган і Шеллі, які в усьому мене підтримують, моєму ніндзя – літагенту Джоді Рімер, моїй «Баффі» – Шеннон Гейл, усім моїм друзям і наставникам із «Літтл, Браун Букс», а особливо Девіду Янґу, Асі Мюхнік, Меган Тинглі, Елізабет Юлберг, Ґейл Дообінін, Ендрю Сміту, Тайні МакІнтаєр, а найголовніше, моїм читачам.
Ви – найкраща аудиторія, яку тільки можна уявити.
Дякую!
