Точка Обману - Браун Дэн (читать книги полностью txt) 📗
Ця сучка зателефонувала мені по незахищеній лінії!
Рейчел Секстон явно була налаштована знищити довіру до нещодавнього відкриття, і єдиною втіхою для Тенч слугував тепер той факт, що президент записав на відео брифінг, який донька сенатора провела перед персоналом Білого дому. Слава Богу. Принаймні у Герні вистачило передбачливості, щоб запастися таким страховим полісом.
Однак наразі Тенч думала про те, як організувати ефективний захист. Рейчел Секстон була жінкою розумною, і якщо вона й справді мала намір виступити з відкритим заборолом проти Білого дому та НАСА, то їй неодмінно знадобляться впливові союзники. Логічно припустити, що вона насамперед подумає про Вільяма Пікерінга. Тенч добре знала настрої Пікерінга стосовно НАСА. І тому мала дістатися до нього швидше, аніж це зробить Рейчел.
— Міс Тенч? — спитав у слухавці чіткий і добре чутний голос. — Вільям Пікерінг слухає. Чим зобов’язаний такою честю?
Тенч почула, що у кімнаті Пікерінга працює телевізор — там якраз передавали коментарі фахівців НАСА. З тону співрозмовника вона відчула, що він іще не встиг відійти від початкового потрясіння, спричиненого прес-конференцією.
— Ви маєте час, директоре?
— А я гадав, що ви зайняті святкуванням такого знаменного моменту. Це ваша ніч. Схоже, НАСА та президент значно поліпшили свої позиції.
Тенч відчула в його словах щире здивування навпіл із ядучим сарказмом — останній пояснювався легендарною нелюбов’ю Пікерінга поділяти загальний захват усього світу тією чи іншою приголомшливою новиною.
— Вибачте, — мовила Тенч, намагаючись негайно прокласти кладку до серця Пікерінга, — що Білий дім та НАСА змушені були тримати вас у невіданні.
— А вам відомо, — зауважив Пікерінг, — що наше відомство зафіксувало діяльність НАСА в тому районі ще два тижні тому і здійснило власне розслідування?
Тенч спохмурніла. Він явно розлючений.
— Так, відомо. Одначе...
— НАСА заявила нам, що то дріб’язок, звичайні тренування в екстремальних погодних умовах... перевірка нового обладнання. — Пікерінг зробив паузу і продовжив: — І ми купилися на цю брехню.
— Давайте будемо називати це не брехнею, — відрізала Тенч, — а вимушеним введенням в оману. Зважаючи на значущість відкриття, гадаю, ви розумієте потребу НАСА тримати все це в таємниці.
— Від широкого загалу — так.
Копилити від образи губи не входило до репертуару таких серйозних чоловіків, як Вільям Пікерінг, і Тенч відчула, що на сильнішу образу він не здатен через свою вдачу.
— Я маю лише хвилину часу, — сказала Тенч, намагаючись перехопити ініціативу, — але я визнала за необхідне зателефонувати вам і попередити.
— Попередити мене? Про що? — негайно насторожився Пікерінг. — Невже Зак Герні задумав призначити нового директора управління військово-космічної розвідки, більш прихильного до НАСА?
— Звісно, що ні. Президент прекрасно розуміє, що ваше критичне ставлення до космічного відомства спричинене проблемами безпеки, і він намагатиметься усунути ці недоліки. Взагалі-то я телефоную з приводу однієї вашої співробітниці. — Вона зробила паузу. — 3 приводу Рейчел Секстон. Вона вам іще не телефонувала сьогодні увечері?
— Ні. Я послав її сьогодні до Білого дому на прохання президента. Щось ви надовго її затримали. Вона вже давно мала повернутися.
Тенч полегшено зітхнула: вона випередила Рейчел Секстон. Зробивши глибоку затяжку, Марджорі Тенч заговорила якомога спокійніше:
— Маю таку підозру, що вона вам невдовзі зателефонує.
— От і добре. Я теж чекаю на її дзвінок. Мушу сказати, що, коли почалася прес-конференція, я спочатку побоювався, що президент переконав міс Секстон теж узяти в ній участь і виступити публічно. Я дуже задоволений, що він цього не зробив.
— Зак Герні — людина шляхетна, — зауважила Тенч. — Чого я не можу сказати про міс Секстон.
На протилежному кінці лінії запала довга мовчанка.
— Сподіваюся, я вас неправильно зрозумів.
Тенч важко зітхнула.
— Та ні, сер. Ви мене правильно зрозуміли. Якщо коротко, то схоже, що Рейчел Секстон має намір поставити під сумнів сьогоднішню заяву НАСА про відкриття. Не знаю чому, але, публічно підтвердивши достовірність відкриття, вона раптом здійснює поворот на сто вісімдесят градусів і висловлює на адресу НАСА абсурдні й жахливі звинувачення в обмані та фальсифікації.
— Не зрозумів? — перепитав Пікерінг, і з його голосу було чути, як він внутрішньо напружився.
— Та отож, тривожна інформація. Мені страшенно не хотілося вам цього казати, але вона зателефонувала мені за дві хвилини до прес-конференції і попередила про необхідність скасувати її.
— На якій підставі?
— Підстави абсурдні. Вона сказала, що виявила серйозні вади в інформації про метеорит.
Пікерінг надовго замовк — і це не сподобалося Тенч.
— Вади? — нарешті перепитав директор управління розвідки. — Які вади?
— Абсолютно сміховинні, враховуючи, що НАСА два тижні експериментувала, перевіряючи...
— Мені важко повірити, що така людина, як Рейчел Секстон, могла вимагати скасування прес-конференції президента, якби не мала для цього до біса вагомих підстав. — У голосі Пікерінга звучала тривога. — Мабуть, вам слід було вислухати її.
— О, я вас благаю! — випалила Тенч і закашлялася. — Ви ж бачили прес-конференцію. Дані про метеорит неодноразово підтвердили численні фахівці. В тому числі незалежні. Вам не видається дивним той факт, що Рейчел Секстон — донька єдиного чоловіка, якому сьогоднішня прес-конференція може зашкодити, — раптово змінює свою точку зору?
— Це видається дивним лише тому, міс Тенч, що мені випадково відома та обставина, що міс Секстон та її батько тільки на людях зберігають видимість чемності у своїх стосунках. Я ані на секунду не можу уявити, що Рейчел Секстон після кількох років роботи на президента раптом вирішує перебігти в інший табір і брехати на підтримку свого татка.
— Можливо, зіграли амбіції? Чесно кажучи, не знаю. А можливо, це шанс стати донькою наступного президента, першою донькою країни, так би мовити... — немов ненароком кинула Тенч і вичікувально замовкла.
Пікерінг умить посуворішав.
— Притягнуто за вуха, міс Тенч. Просто притягнуто за вуха.
Тенч насупилася. Власне, а на що вона розраховувала? Вона звинувачує найздібнішу співробітницю Пікерінга у зраді президента і хоче, щоб той її підтримав? Ясна річ, директор буде захищати Рейчел Секстон.
— З’єднайте мене з нею, — скомандував Пікерінг. — Я хочу сам поговорити з міс Секстон.
— Боюся, що це неможливо, — відповіла Тенч. — Зараз її немає в Білому домі.
— А де ж вона?
— Сьогодні вранці президент послав її на льодовик Мілна, щоб безпосередньо перевірити отриману інформацію. Вона ще не повернулася.
— А мені про це так і не повідомили, — ще більше спохмурнів директор управління.
— Я не маю часу вислуховувати тиради про ображену гордість. Я зателефонувала лише із ввічливості. Хотіла як краще. Хотіла попередити вас, що Рейчел Секстон вирішила грати власну гру стосовно сьогоднішнього звернення президента. Вона шукатиме союзників. Якщо вона вийде з вами на зв’язок, то вам не завадило б знати, що Білий дім має в розпорядженні відео-матеріал, записаний сьогодні вдень, у якому вона підтверджує правдивість даних про метеорит перед президентом та його командою. І якщо зараз, з невідомих мотивів, Рейчел Секстон спробує заплямувати добре ім’я Зака Герні або НАСА, то, клянуся вам, Білий дім зробить усе, щоб її падіння було швидким і болючим. — Тенч помовчала, аби до Пікерінга краще дійшов зміст сказаного. — Гадаю, що ви відповісте люб’язністю на люб’язність і повідомите мені негайно, якщо Рейчел Секстон вам зателефонує. Вона робить прямий випад проти президента, і Білий дім має намір затримати її для допиту, доки вона не встигла завдати великої шкоди. Я чекатиму на ваш дзвінок, директоре. Наразі це все. На добраніч.
Марджорі Тенч поклала слухавку, перебуваючи у повній впевненості, що ніхто і ніколи так не говорив з Вільямом Пікерінгом за все його життя.
