Украі?нські народні пісні - Автор неизвестен (читаем книги онлайн бесплатно полностью без сокращений .txt) 📗

А музика грає, грає, грає,

Співаночки файні виграє.

А музика грає, грає, грає,

Співаночки файні виграє.

На городі буркун

На городі буркун ягідок не родить,

А кум до куми щовечора ходить.

- Ой кумцю моя, принесу ячменю.

- Ой не йди, не неси, де ж я його змелю?

- Ой кумцю моя, принесу я проса.

- Ой не йди, не неси, бо я буду боса.

- Ой кумцю моя, принесу я гречки.

- Ой не йди, не неси, не тре... суперечки.

- Ой кумцю моя, принесу сметани.

- Ой прийди, принеси, милий мій, коханий.

- Ой кумцю моя, принесу я масла.

- Ой прийди, принеси, щоб любов не згасла.

- Ой кумцю моя, принесу я сала.

- Ой прийди, принеси, я того чекала.

- Ой кумцю моя, принесу горілки.

- В мене нема чоловіка, в тебе нема жінки.

- Ой кумцю моя, принесу я грошей.

- Ой прийди, принеси, милий мій, хороший.

На городі буркун ягідок не родить,

А кум до куми як ходив, то й ходить.

На городі верба рясна

На городі верба рясна...

На городі верба рясна...

Там стояла дівка красна.

Хорошая та вродлива,

Хорошая та вродлива,

Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива, -

Її доля нещаслива, -

Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, -

Нема його та й не буде, -

Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили,

Розраяли, розсудили,

Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем,

А ми в парі ходить будем,

Як любились, так і будем!

На городі сіно

На городі сіно

Низенько осіло,

Ой десь моє закохання

До вечері сіло.

Ой десь моє закохання

До вечері сіло.

Сіло воно, сіло,

Най здорове буде,

А мене вірно любить,

Повік не забуде.

А мене вірно любить,

Повік не забуде.

Кониченьку сивий,

Будь же ми зичливий,

Понеси мя, занеси мя

До моєй дівчини.

Понеси мя, занеси мя

До моєй дівчини.

Перед воротами

Вдари копитами:

"Вийди, вийди, дівчинонько,

Погадай си з нами".

"Вийди, вийди, дівчинонько,

Погадай си з нами".

Дівчинонька вийшла,

Білу ручку дала:

"Вітаю тя, мій миленький,

Давно-м тя видала".

"Вітаю тя, мій миленький,

Давно-м тя видала".

На камені ноги мию

На камені ноги мию,

На камені стою,

Навкруг мене чари сиплють,

А я ся не бою.

Навкруг мене чари сиплють,

А я ся не бою.

Навкруг мене чари сиплють -

А я не боюся,

Коби скорше до осені,

То я й притулюся.

Коби скорше до осені,

То я й притулюся.

Коби скорше до осені, -

Віддамся, віддамся,

Таки свому миленькому

Зрадити не дамся.

Таки свому миленькому

Зрадити не дамся.

Сама овес я сіяла -

Сама його й скошу,

Сам мій милий нагнівався -

Сам і перепрошуй.

Сам мій милий нагнівався -

Сам і перепрошуй.

Чого вікна побіліли? -

Бо вітер з морозом.

Розгнівався мій миленький -

Бо затьмився розум.

Розгнівався мій миленький -

Бо затьмився розум.

Розгнівався мій миленький

У самий вівторок,

Здається ми, моя мамко,

Що вже неділь сорок.

Здається ми, моя мамко,

Що вже неділь сорок.

Ой не сорок, моя доню,

Не сорок, не сорок:

Учора був понеділок -

Сьогодні вівторок.

Учора був понеділок -

Сьогодні вівторок.

На поточку-м прала

На поточку-м прала,

На вербочку-м клала,

Поможи ми, пане Боже,

Що-м собі думала. (2)

Я собі думала

Хлопця молодого,

А мене віддали

За діда старого. (2)

Як ня віддавали,

Та так ми казали:

- Аби-сь, моя доню,

Діда честовала. (2)

Я діда честую,

Честовати мушу.

Поможи ми, пане Боже,

Візьми з діда душу. (2)

Візьми з діда душу

Та й повісь на грушу,

Аби старим знати,

Як молоду брати. (2)

Над моєю хатиною

Над моєю хатиною

Чорна хмара стала...

А на мене, молодую,

Поговір та слава!

А на мене, молодую,

Поговір та слава!

Ой я тую чорну хмару

Крилом розмахаю...

Перебуду сей поговір,

Перебуду й славу.

Перебуду сей поговір,

Перебуду й славу.

Хоч я сюю перебуду,

Другую набуду,

А таки ж я, молодая,

Без слави не буду.

А таки ж я, молодая,

Без слави не буду.

Ой не піде дрібен дощик

Без тучі, без грому...

Ой не вийде дівка заміж

Та й без поговору.

Ой не вийде дівка заміж

Та й без поговору.

Настучиться, нагримиться, -

Дрібен дощик піде...

Насудятьси воріженьки,

Дівка заміж піде.

Насудятьси воріженьки,

Дівка заміж піде.

Судіть, судіть, воріженьки,

А я й не боюся:

З ким люблюся - ізійдуся,

Не наговорюся.

З ким люблюся - ізійдуся,

Не наговорюся.

Судіть, судіть, воріженьки, -

Судила б вас трясця!..

А моєму миленькому

Пошли, Боже, щастя...

А моєму миленькому

Пошли, Боже, щастя...

Пошли, Боже, йому щастя

Що й добру годину,

Що він мене пригортає,

Як мати дитину.

Що він мене пригортає,

Як мати дитину.

Наливаймо, браття…

Наливаймо, браття,

Кришталеві чаші,⁹

Щоб кулі минали,

Щоб шаблі не брали

Голівоньки наші.

Бо козацька доля

Як у полі рута,

Січена дощами,

Хрещена громами,

Ще й вітрами гнута.¹⁰

Як лелечій клекіт

Козакова вдача,

Вигукнеться сміхом,

Вигукнеться щирим,

а відлунить плачем.

Наливаймо, браття,

Наберімось сили,¹¹

Доки до схід сонця,

Доки до схід сонця

Сурма не сурмила.

Не питай, чого в мене заплакані очі

Не питай, чого в мене заплакані очі,

Чого часто тікаю я в гай

І блукаю я там до півночі,

Не питай, не питай, не питай.

Не питай, чого в’яну і сохну, як квітка,

Бо так щиро кохаю тебе.

Ти покинув мене, сиротину,

На посміх, поговір для людей.

Не питай, бо нічого тобі не скажу я, -

Бачив ти мої сльози і сум,

А нещирі слова та байдужі

Не розвіють тяжких моїх дум.

Не чудуйтесь, добрі люди, що перебираю

Не чудуйтесь, добрі люди, що перебираю,

Бо такого мужа хочу, якого я знаю:

Аби піпку не курив, табаку не нюхав,

Чужих жінок не любив, все лиш мене слухав.

Аби піпку не курив, табаку не нюхав,

Чужих жінок не любив, все лиш мене слухав.

Не чудуйтесь, добрі люди, що я не женюся,

Бо таку я жінку хочу, яку сподіюся:

Аби кривих ніг не мала, хату пильнувала,

Як додому п’яний прийду, би ня цілувала.

Аби кривих ніг не мала, хату пильнувала,

Як додому п’яний прийду, би ня цілувала.

Несе Галя воду

Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,

За нею Іванко,

Як барвінок, в’ється.

- Галю, ж моя Галю,

Дай води напиться,

Ти така хороша -

Дай хоч подивиться.

- Вода у ставочку,

Той піди напийся,

Я буду в садочку -

Прийди подивися.

- Прийшов у садочок,

Зозуля кувала,

А ти ж мене, Галю,

Та й не шанувала.

- Стелися, барвінку, -

Буду поливати,

Вернися, Іванку, -

Буду шанувати.

- Скільки не стелився,

Ти не поливала,

Скільки не вертався,

Ти не шанувала.

Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,

За нею Іванко,

Як барвінок, в’ється.

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,

Видно, хоч голки збирай!

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

Вийди, коханая, працею зморена,