Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950 - Цеков Юрій Іванович (электронную книгу бесплатно без регистрации .txt) 📗
Про те, як був написаний цей фейлетон, Остап Вишня розповідає в автобіографічних нотатках «Отак і пишу»:
«Матеріалом для цієї усмішки прислужився той життєвий факт, що по багатьох наших колгоспах голови колгоспів, щоб повлаштовувати на легесеньку роботу своїх родичів, кумів, сватів і т. д., — призначають їх сторожами.
В одному колгоспі було виявлено по штату цілих вісімнадцять сторожів. Явище, розуміється, ненормальне, яке межує із злочином. Треба було висміяти це явище, звернути на нього громадську увагу, винести його на людське посміховисько і, таким чином, — припинити.
Як я підійшов до цього матеріалу, до цього факту?
Я собі уявив, що коли в колгоспі вісімнадцять сторожів і всі вони родичі чи приятелі, — ясно, що не всі вони діди, що це здорові, працездатні люди, які ховаються від роботи і мають за це ще й неабиякі трудодні.
Це була, так би мовити, вихідна точка, та грубка, від якої я почав «танцювати»…
Що може робити здорова, неспрацьована, молода людина вночі, коли вона сторож, а тому сторожеві тільки й діла, що в калатало калатати?
От я й почав їм роботу знаходити, на папері, звісно: вони в мене і в підкидного грають, і борються, і на фермі симентальського бугая піднімають. Дійшло до того, що комсомолка Оленка на правлінні почала вимагати, щоб сторожам футбольного м'яча купили — хай, мовляв, не гуляють, а тренуються та Кубок СРСР для колгоспу виграють.
А остаточно я скомпрометував сторожів тим, що одного з них в ніч під Новий рік щось украло.
Люди читали, сміялися, а дехто, напевно, й чухався». («Отак і пишу»)
Самохідна комора. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950. — 13 січ.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 438–440.
«Запорожець-полтавка»? «Наталка за Дунаєм»?! — Невіглас Олекса Хапунець плутає назви двох класичних українських опер: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського і «Наталка-Полтавка» М. Лисенка.
…і готували для голови «вороних» — тобто збиралися провалити його кандидатуру під час виборів. Походить від фразеологізму «прокотити на вороних».
«Катюша» — так у народі називали реактивні артилерійські установки, що були на озброєнні Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни.
«Зоре моя вечірняя…» Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1950. — 27 січ.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 422–425.
«Зоре моя вечірняя…» — українська народна пісня на слова Т. Г. Шевченка.
Райзаготскот — районне управління по заготівлі худоби.
Райкоопяйце, Райвовна, Райриба, Райраки, Райграблі, Райгудзики. — Організацій під такими назвами не існувало. Тут висміяна надмірність тогочасного господарсько-управлінського апарату.
«Граф Монте-Крісто» — роман французького письменника О. Дюма.
«Анна Кареніна» — роман російського письменника Л. Толстого (1828–1910).
Помяловський Микола Герасимович (1835–1863) — російський письменник.
Верьовка Григорій Гурійович (1895–1964) — український радянський композитор, хоровий диригент і педагог, народний артист УРСР з 1960 р.
Проліски. Твір написано 1950 р. За життя автора не публікувався. Вперше надруковано в журн. «Дніпро». — 1963. — № 2. — С. 72–75.
Подається за машинописною копією оригіналу, що зберігається в архіві письменника.
Кекконен Урхо Калева (1900–1980) — державний і політичний діяч Фінляндії. Був одним з ініціаторів миролюбного зовнішньополітичного курсу Фінляндії на розвиток радянсько-фінляндських дружніх відносин.
Крекконен — політичного діяча з таким прізвищем не існувало.
Зубрицький. — Див. приміт. до твору «Фіз-культ-ура!»
Юст, Пономарьов — популярні футбольні гравці у 40-50-і роки.
Коман Михайло — популярний гравець футбольної команди «Динамо» (Київ) у 50-і роки.
Солов'ї, солов'ї, // Не тривожте солдат! — слова з пісні російського композитора В. П. Соловйова-Сєдого.
А народ війни не хоче
«Шершень». Уперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 9 трав.
Подається за виданням: Вишневі усмішки. — С. 132–133.
Фейлетон написано в зв'язку з розпалюванням «холодної війни» між СРСР і його недавніми союзниками по антигітлерівській коаліції. Під «шершнем» мається на увазі Уїнстон Черчілль — англійський державний і політичний діяч, з антирадянського виступу якого у Фултоні (США) 1946 р., власне, й почалася «холодна війна».
Перчіль у похід зібрався… Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1947. — № 1. — С. 2.
Подається за виданням: Вишневі усмішки. — С. 143–145.
У цьому фейлетоні, як і в попередньому, йдеться про Уїнстона Черчілля. Адресат угадується і в самому імені сатиричного героя, і в інших змістових реаліях.
…а в поперека ніби хтось кілка встромив чи залізною завісою гахнув! — Тут з гумором обігрується популярний у тогочасних буржуазних засобах масової інформації термін «залізна завіса», яким підкреслювалася певна ізольованість СРСР від усього світу, відсутність безпосередніх контактів між громадянами СРСР і трудящими капіталістичних країн, що на той час справді відповідало дійсності.
…литку ще з бурської війни тобі сіпає… — Натяк на реальний факт біографії Черчілля: його участь в англо-бурській війні.
…хай би баба Бірнсиха пошептала… — З гумором обіграно прізвище тогочасного англійського політичного і державного діяча.
…Як вип'єш, кажуть, так тебе трохи ніби помакартурить і стає легше, а як зверху потерти, спочатку заачесониться, а потім заспокоїться, і ніщо вже не монгобере! — З гумором обіграно прізвища тогочасних державних і політичних діячів Великобританії та США Макартура, Ачесона, Монтгомері.
Гудбайніч! — Гумористичний словотвір Остапа Вишні: поєднано англійський вираз «Good-bye!» («До побачення!») і українське «На добраніч!».
…Аж тут і в Індії, і в Палестині, і в Ірані, і в Єгипті щось ніби бахнуло… — Натяк на розгортання національно-визвольних рухів у згаданих країнах.
Мальбрук — герой західноєвропейського гумористичного фольклору, образ полководця-невдахи.
А народ війни не хоче. Вперше надруковано під заголовком «А народ війни не хоче» в журн. «Перець». — 1949. — № 7. — С. 3.
Подається за виданням: А народ війни не хоче. — К.: Радянська Україна. — 1952. — С. 7–12.
Уолл-стріт — вулиця в Нью-Йорку, на якій розташовані найголовніші банки. Вживається як символ монополістичного капіталу США.
Ейзенхауер Дуайт Дейвід (1890–1969) — державний і військовий діяч США, генерал армії (з 1944 р.). З грудня 1943 р. — головнокомандувач експедиційними силами союзників в Західній Європі. В 1950–1952 рр. — головнокомандувач збройними силами НАТО. В 1953–1961 рр. — президент США.
Північноатлантичний блок (НАТО) — воєнно-політичке угруповання західних держав, спрямоване проти соціалістичних країн. Створене в 1949 р. з ініціативи США у Вашінгтоні.
Трумен Гаррі (1884–1972) — президент США в 1945–1953 рр. За його наказом було здійснене атомне бомбардування японських міст Хіросіма і Нагасакі. Один з ініціаторів «холодної війни», зокрема створення НАТО.
Ассошіейтед-Прес — інформаційне агентство США. Засноване 1848 р. Центр агентства — в Нью-Йорку.
Точна адреса. Вперше надруковане в газ. «Радянська Україна». — 1949. — 19 лип.
Подається за виданням: Вишневі усмішки. — С. 157–158.
Ноїв ковчег — за біблійним міфом, велике судно, на якому Ной із сім'єю, а також тваринами й птахами, врятувалися під час т. зв. всесвітнього потопу.
