Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Гудкайнд Террі (читаем книги онлайн бесплатно полностью без сокращений .txt) 📗
Але на цей раз, навіть якщо Річард дійсно перебіг кордон, не існувало ніякого способу, яким Джегану вдалося б помітити подібну траєкторію по іншій частині поля.
— Гра була з порушенням! — Волав Джеган. — Ніякі очки не виграні! Гра закінчена! Імператорська команда виграла чемпіонат!
Солдати, розсіяні по схилах, потупилися в невірі.
— Так проголосив Джеган Справедливий! — Викрикнула Ніккі у натовп, передражнюючи висновок Джегана.
Річард тільки що змусив Джегана Справедливого продемонструвати всьому натовпу, всім навколо, що справедливість Ордена — безглуздий девіз. І тут Ніккі звела ніж на нього.
Джеган потужним ударом тильною стороною руки змусив її відлетіти і розтягнутися біля ніг Келен.
Прихильники команди імператора посходили з розуму від радості. Солдати стрибали, кричали і вітально вигукували, буцімто вони насправді щось зробили, щоб перемогти.
Прихильниками команди Річарда заволоділа божевільна лють.
Келен, затамувавши подих, з усієї сили затиснула ніж у руці, перевіряючи позицію своїх стражників, в той час, як Джилліан схилилася, щоб допомогти жінці, яка стікала кров'ю на землі під їх ногами.
Прихильники команди Джегана вигукували уїдливі глузування на адресу тих, які репетували у відповідь, що їх команда змахлювала і програла. Солдати почали пхати один одного. У повітрі замиготіли кулаки. Всі солдати стали примикати хто до однієї групи, хто до іншої, пішла в хід зброя.
У лічені хвилини весь табір збунтувався. Схили з чоловіків немов прорвавшись, лавиною кинулися вниз на поле Джа-Ла. Зав'язалася жахлива сутичка і здавалося, ніби вся армія несподівано вступила в генеральну битву.
Хоча Kелен і не вірила, що це можливо, Ніккі була права. Річард тільки що почав війну.
Особиста охорона Імператора зімкнулась, стримуючи натовп з усіх боків. Розлючений Джеган спостерігав за тим, як навколо розв'язалася страшна бійня. Він не зробив жодного кроку, щоб опинитися в більшій безпеці.
Навпаки, він сам виглядав так, ніби пристрасно бажає приєднатися до битви. Охорона робила все можливе, намагаючись захистити Імператора від запеклої битви.
Келен помітила Річарда на дальній стороні поля. У світлі факела червона фарба на його обличчі здавалася попередженням про те, що Підземний світ ось-ось розверзнеться і всіх поглине.
На схилі пагорба, за спиною Річарда і його командою, зацарював неймовірний хаос. Всюди буйствували неконтрольовані ненависть і жага крові.
Келен почала турбуватися про те, що фарба на обличчі Річарда зробить з нього відмінну мішень для прихильників команди Імператора. Всі глядачі цього матчу прекрасно знали, хто він і що він тільки що зробив.
Річард був об'єктом обожнювання і ненависті. Вона боялася, що задумка, спочатку націлена на приховування його справжньої особистості, тепер зробить його легко помітним для тих, хто хоче вбити його.
Оцінивши стан півдюжини воїнів своєї спеціальної охорони, і помітивши, що в цей момент вони більш стурбовані захистом життя Імператора, ніж спостереженням за нею, Келен швидко присіла навпочіпки поруч з Джилліан. Оличчя Ніккі було суцільним синцем.
Цівка крові стікала з губи, пробитої кільцем Джегана, і бігла по її щоці. Вона була в шоковому стані, але здавалося, приходила до тями.
— Ніккі, — Прошепотіла з жалем Келен, обережно піднімаючи її плечі і голову, — тобі дуже погано?
Ніккі моргнула, намагаючись розгледіти обличчя Келен:
— Що?
— Тобі дуже погано? — Келен відкинула з очей Ніккі кілька світлих пасм. — Ти відчуваєш, щось зламане?
Ніккі підвелася і відчула біль. Вона посовала щелепою з сторони в сторону, перевіряючи чи все з нею в порядку.
— Думаю, я в нормі.
— Тобі треба піднятися. Я вважаю, ми не зможемо тут довго перебувати. Річард розв'язав свою війну.
Незважаючи на біль, Ніккі посміхнулася. Вона ні на мить в цьому не сумнівалася.
Келен піднялася, допомагаючи Джилліан підняти Ніккі на ноги. Джилліан обняла її за талію, допомагаючи їй утриматися на ногах. Ніккі сперлася Джилліан, поклавши їй руку на плече.
Джеган повернувся до Келен і помітив, що вона допомагає Ніккі піднятися. Він вказав на неї однією рукою, другою схопив за комір одного з спеціальних охоронців Келен і жбурнув в її бік.
— Не спускати з неї очей, — прогримів імператор, — нікому!
Охоронці, які єдині були здатні бачити Келен, крім Джегана і Річарда, забули про свої прямі обов'язки, допомагаючи стримувати натиск розсварених шаленіючих солдатів, почали просуватися в її напрямі, підкоряючись волі Імператора.
У цьому сум'ятті і хаосі звичайна охорона Джегана, поряд з постійно супроводжуючими його особистими охоронцями, безжально відбивала натиск оскаженілого, волаючого натовпу.
Особисті охоронці Джегана всі, як один, були величезні і м'язисті, однак навіть вони не могли нічого вдіяти з тиском звичайних солдатів, намагаючись стримати і відтіснити їх. Дюйм за дюймом вони все ж починали здавати позиції.
Насправді ж звичайні солдати не мали ні найменшого бажання зв'язуватися з охороною Джегана або з ним самим, вони просто були поглинені боєм один з одним, втративши голову в цій запеклій бійці, яка невідворотно наближалася до Імператора.
Джеган, злий від того, що охоронці були занадто поблажливі по відношенню до солдатів, і не підкорялися наказам, люто кричав на них. Він наказав розривати на шматки всіх, хто стоїть на їхньому шляху.
Келен подумала, що Джегана зовсім не турбує його особиста безпека. Він більше скаженів від відсутності благоговіння у солдатів перед своїм Імператором.
Охоронці більше не вагалися. Сильні і досвідчені воїни замість того, щоб відтісняти солдатів назад, почали вбивати всіх, хто на них навалювався. Джеган вирвав короткий меч, запропонований йому для самозахисту одним з охоронців.
Імператор дав вихід своїй люті, обрушившись на солдатів з іншого боку. На тлі гулу битви їхні крики навряд чи можна було розібрати.
Справа була не в тому, що найближчі солдати, затягнуті в цей бунт, не підкорялися наказам рухатися назад, просто у них не було вибору. На них навалилася маса солдатів, сповзаючих вниз по схилу.
Люди внизу біля ігрового поля були спіймані в пастку і безпорадно наближалися до смертельних клинків охорони Джегана під тиском натовпу зверху, повністю поглиненого бійкою.
Келен глянула на хаос, що панував на ігровому полі і моргнула від побаченого. В руках у Річарда вже був лук. Стріла вже лягла на тятиву. Другу він затиснув у зубах.
Джеган стояв посеред своїх охоронців, міцно затиснувши в руці короткий меч, віддаючи накази. Він обвів поглядом солдатів, багато з яких були п'яні до нестями. Вони билися і вмирали за переможців в грі.
Імператор вільною рукою вказував на солдатів, щоб ті закрили проломи в рядах охорони, яка намагається відтіснити натовп назад і викрикував накази.
Келен обернулася і побачила Річарда, який притулив натягнуту тятиву до щоки. У наступну мить стріла вже була в польоті.
Вона затамувала подих, спостерігаючи за польотом стріли зі сталевим загостреним наконечником. Негайно слідом за першою стрілою вирушила друга.
Перед тим, як перша стріла досягла мети, один з охоронців Джегана обернувся на заклик про допомогу, виходячий від іншого воїна, стримуючого групу солдатів, що розірвала оборонні ряди з протилежної сторони. Він промайнув перед Імператором, кинувшись на допомога.
У цей момент в нього потрапила перша стріла, призначена для Джегана. Вона вп'ялася йому в груди під правою рукою якраз між передньою і задньою пластиною товстих шкіряних обладунків. Стріла проникла досить глибоко, щоб порізати його серце. Судячи з того, як він впав, так воно і було.
Здивований Джеган трохи повернувся, зробивши півкроку назад, коли охоронець, відкривши рот від подиву, звалився на землю. Цих півкроку виявилося достатньо, щоб врятувати життя Імператора.
Друга стріла потрапила в груди Джегана праворуч. Не зруш він з місця, коли впав охоронець, стріла влучила б йому прямо в серце.
