Вишневі усмішки. Заборонені твори (збірник) - Вишня Остап (читать книгу онлайн бесплатно полностью без регистрации .txt) 📗
Ось, наприклад, березневий випуск українського щомісячника «Вечірня година» (№ 3—4), що вийшов 1943 р. у Кракові за редакцією Святослава Гординського, був повністю присвячений Остапові Вишні: 20 усмішок не публікованого в СРСР із 1932 р. автора. Звичайно ж, тут надруковано «Мою автобіографію», усмішки «Вольовий спосіб», «Чукрен», «Чухраїнці» та інші, які були однією із причин того, що їхній автор на той час уже десятий рік перебував у заполярних таборах Ухтпечлагу гігантського радянського архіпелагу ГУЛАГ.
У Західній Німеччині у видавництві «Українські вісті» 1955 р. шанувальники українського гумору отримали такий книжковий подарунок: «Вишневі усмішки. Вибране з фейлетонів українського гумориста», яке розпочинається «Моєю автобіографією».
У Торонто (Канада) в 1978 р. вийшла така книжка: О. Вишня. Заборонені твори («Вишневі усмішки сільські» і деякі інші заборонені тепер його твори). Зі збірки «Вишневі усмішки сільські» у цьому виданні надруковано 11 творів за першодруками, а не за багатотомними «причесаними» виданнями, і, звичайно ж, «Мою автобіографію».
Підбірка із п’ятдесяти творів англійською мовою в перекладах Юрія Ткача (онука Дмитра Нитченка) з’явилася в Австралії в 1981 р.: Ostap Vyshnia. Hard Times. A Collection of Satire and Humour. – Bayda Books. – 1981. – 181 p. Сюди включено й «Мою автобіографію», оскільки гумористичний автожиттєпис письменника, на думку перекладача-українця, мав зацікавити англомовного читача.
Це видання теж розпочинається «Моєю автобіографією» Остапа Вишні, а завершується авторською сповіддю «Отак і пишу…». Зважаючи на обсяг книжки, подаються лише найпопулярніші твори письменника, зокрема «Мисливські усмішки», і ті, що принесли йому спочатку славу «всеукраїнського гумориста», а потім стали причиною репресій та були вилучені з літератури чи передруковувалися у препарованому і скороченому вигляді.
Усі твори подаються за найточнішим останнім виданням: Твори: У 4 т. – К.: Дніпро, 1988—1989. Усі тексти додатково звірені з першими публікаціями творів та з архівними примірниками й рукописами, переданими внуками Остапа Вишні Мар’яною та Павлом Євтушенками до відділу рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, за що складаємо їм найщирішу вдячність.