Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович (книги серия книги читать бесплатно полностью .TXT) 📗
Та для мене ти вічно – свята.
І коли ми блукали по полю,
В літній день між ланами пшениць,
Знала б ти, як хотів я добратись
До дівочих твоїх таємниць.
Щоб тобою напитись, наніжитись,
Насолодить себе перед сном,
І тобою завжди кайфувати,
Як найкращим у світі вином.
1.10.1973 р.
ДОЖИЛИСЬ
Був час, що ми у хвіст і в гриву
Могли вам хоч яку кобилу,
А зараз ми даємось диву,
Бо вже не можемо і милу.
24.71973 р.
ПРИМАНОЧКА
Душа, немов, аеростат,
Ніби настала в ній розруха,
Що хочеться тебе узять
Й тебе підняти вище вуха.
І хочеться ще більш любить,
Й тебе – свою паняночку,
Хоч краєм пальчика схопить,
За ту… твою приманочку.
Піти десь в поле, де жита
Всю ніч шепочуться з вітрами,
І ті сосочки цілувать,
Що не дають нам спать ночами.
16.10.2011 р.
НА КРАЮ ЗЕМЛІ
Сонечко вмостилось, мов на голові,
Прямо серед степу на м’якій траві,
І сміється весело людям з далени,
Ніжно поглядаючи, ніби з глибини.
Визирнуло Сонце десь із-за дібров,
І жбурнуло променем у юначу кров,
І тепер у жилах в юнака бурлить,
І на котру гляне, хоче всіх любить.
5.11.1973 р.
ХТО КОХАЄ
Хто кохає – той співає,
Не діждеться ночі,
Той до дівки поспішає,
Щоб їй глянуть… в очі.
Як теплом від жінки віє –
Навіть хата молодіє,
А як в міні ще пройдеться,
Щось із хлопцями стається,
Очі в хлопців, як в сови,
Вмить – від ніг до голови.
А як вгледять ще шиньйон,
Ніби виграли мільйон,
А тому ото блукають,
Й лізуть ті – куди не знають,
Й щоб отой мільйон знайти,
Кожну дівку зупиняють.
А як та наставить роги,
То хапайте в руки ноги,
І мерщій тікай ти з хати,
Як не хочеш горя мати.
Бо страшнішої тварини
Не знайдете в ті хвилини.
13.10.2011 р.
СОНЦЕ ГРАЄ
Сонце грає в кожнім серці
Струнами життя,
Бо воно людей об’єднує
Ритмом почуття.
5.11.1973 р.
ПРО ЩАСТЯ
В нас говорять всі про щастя,
Тільки, де воно, скажіть?
Бо ти поки знайдеш Настю,
Зможеш, навіть, постаріть.
А тому шукайте в полі,
Де джмелі весь день гудуть,
Де стоять стрункі тополі,
Й рідну землю бережуть.
8.9. 1974 р.
ЩО КРАЩЕ?
Що є краще? – я не знаю:
Осінь, літо чи зима.
Та коли тебе стрічаю,
Цілий рік тоді весна.
8.9.1974 р.
КОЛИ НЕМА КВАРТИРИ
Любов – це те, коли спокою
Нема вночі вам, а ні вдень,
Коли вона іде з тобою
І вас обпалює вогнем.
Коли той бюст вас вічно коле,
І не дає ночами спать,
І вас всю ніч гукає в поле
Щоб вам ту казку показать.
9.9.1974 р.
ОСІНЬ – ПЕРУКАР
Осінь всі дерева поголила,
Що були в веселому вбранні,
Залишила лиш плоди дозрілі,
Що горять під Сонцем, як вогні.
А зима уже не за горами,
Дід Мороз на білому коні
Мчить із подарунками ярами,
Щоб роздать їх діткам і мені.
15.9.1976 р.
КОЛИ НА МЕНЕ ПОДИВИЛАСЬ
Теплим літом з твого личка
Полум’ям війнуло,
І від того моє серце
Жаром спалахнуло.
З того часу, моя мила,
Спокію не знаю,
Бо тебе і вдень, і вночі
Як з віків чекаю.
З того часу з моїм серцем
Щось неначе коїться,
Ой, як хочеться до тебе,
Десь в гаю пристроїться...
5.7.1979 р.
ПІТИ Б ДЕСЬ В ПОЛЕ
Від вас нічого я не хочу,
А всього лише обійнять,
І в ваші очі волошкові
Всю ніч, як в небо – заглядать.
Піти б десь в поле, де діброви
З вітрами вічно шепотять,
І зняти з тебе всі обнови,
Що зможуть щастю заважать.
11.10.2011 р.
ЩО ТО ЗА ЛЮДИ?
Ось уже і прийшли. Наша хата.
Та не можу жінок розгадать,
З чого ж зроблені наші дівчата,
Що не можем очей відірвать.
22.10.2011 р.
КОЛИ СТРІЧАЮ ФЕЮ
Кожен раз як стріну фею,
Хай це буде, навіть гріх!
Та за нею, їй же Богу,
На край світу я б побіг.
21.10. 2011 р.
КОЛИ ПРИХОДИТЬ ДІД МОРОЗ
Ти подивись, моя кохана,
Ніхто не сперечається,
Навіть, як прийде Дід Мороз –
Берізка роздягається.
У всіх свої закони є,
А ти усе брикаєшся.
21.10.2011 р.
ТАКУ ЯК ТИ!...
Таку як ти, я б без вагання,
Злизав би з ніг до голови,
Тому ото я і питаю,
Куди ж дівалась ти, куди?
Куди не глянеш – скрізь красуні,
Очі трояндами горять,
І кожна жде, щоб хтось їй всунув…
Цукерок три, чотири, п’ять.
Сідай, посидь тут біля мене,
І хоч до мене пригорнись!
Бо я без квітів тих, що в тебе
Уже не можу обійтись.
25.10.2011 р.
ДУША НА ВЗЛЕТІ
Душа моя давно на взлеті,
Бо важко ношу їй тягать,
Бо вже нагадує котлету,
Яку пора вже викидать.
Хоч я, якщо сказать відверто,
Не можу згоду на це дать.
Душа зрадлива,– мовлю сміло,–
І тут вже нічого казать,
Бо їй потрібне нове тіло
То як їм можна довірять?
20.10.2011 р.
КОЛИ ПОГЛЯНУ Я НА ТЕБЕ
Як твій побачу шарф на шиї,
То й забуваю, що вже сивий.
21.10.2011 р.
МОЯ СОБАКА ПОСИВІЛА
Моя собака посивіла
І зуби випали в її,
А там – в гаю, де ми сиділи –
Співають й досі солов’ї.
12.10.2011 р.
НЕХАЙ ЛЮДИ ЦІЛУЮТЬСЯ!
Як би я хотів всю Неньку,
Від краю до краю,
Всю засіяти добірним,
Ніжним урожаєм.
Нехай люди кохаються,
Хай всю ніч цілуються,
Нехай в щасті купаються,
Тільки не лінуються.
5.5.1975 р.
ЯК ВАС НЕМА
А по душі, мов топчуться лукаві,
Така печаль, хоч тут же пропади,
Бо ви такі чудесні і яскраві,
Немов травневі луки і сади.
Тільки куди поділись ви, куди?
5.10.2011 р.
ХВАТАЮ МУДРІСТЬ
Вибачайте, люди добрі,
Що шукаю труднощі,
Бо хотілось, як побільше
Нахвататись мудрощів.
15.10.2011 р.
РОДОМ З ДИТИНСТВА
Я хлопець родом із дитинства
Люблю я мрії голубі,
Та всю свою любов і вміння
Дарую, Києве, тобі.
Хапаю зором твою вроду,
Душею п’ю твою красу,
І вік служив би я народу
З яким спілкуюсь і живу.
Та покоряюсь тій лиш силі,
Що нам усім несе весна,
Бо знаю, розум там безсилий,
Де ти з’являєшся одна.
А до життя я надто жадний,
Бо знаю, що життя, це – мить,
Тому його ні в якім разі
Не маю права пропустить.
Не можу я пройтись спокійно,
Проз те гарнюсіньке дівча,
Бо варт на нього лише зиркнуть,
І піднімається душа.
5.6.1976 р.
СКІЛЬКИ ПОСМІШОК...
