Іміджмейкер із Москви - Джангіров Дмитро (мир бесплатных книг TXT) 📗
– Пользуясь случаем, я хочу передать приветы своей семье, блоку левых сил Центрального округа, всем своим избирателям, братским коммунистическим и рабочим партиям всего мира, прогрессивному человечеству…
Симорозенко дедалі більше розпалювався. Підвальський з його багаторічним досвідом ток-шоу марно намагався відібрати в нього мікрофон. Полум'яний виступ кандидата від лівих сил обіцяв бути довгим…
Іміджмейкер клацнув пультом дистанційки. Екран згас.
Нестор Євграфович з Бабаєм мовчки сиділи біля щойно вимкнутого телевізора. Іміджмейкер чекав, коли заговорить його «піддослідний», але той, вражений побаченим, збирався з думками. І, мабуть, з дуже тяжкими думками. Не очікуючи розв'язки, Артурчик завбачливо сів за ноутбук і почав кромсати важку тишу клацанням клавіатури. Нарешті Бабай несподівано практично цивілізовано і дещо задумливо озвався:
– Всегда, бляха-муха, ненавидел политиков. Ни хрена за базар не отвечают, а сколько народу разводят на доверии! Да я во времена трастов столько не кинул!… Ну, и как мы этих двоих фраеров паковать будем? – дивовижно спокійно запитав він іміджмейкера. Нестор Євграфович, зрозуміло, був готовий до будь-яких запитань, навіть до цього, – недарма ж він запросив Бабая саме під рейтинг-шоу. Начепивши щойно забрані з ремонту золоті окуляри, він з поважним виглядом відповів:
– Не волнуйтесь, господин Бабай, ситуация под контролем. Вести кандидата-центриста между левыми и правыми – это мое политологическое ноу-хау! Предмет моей особой гордости – избрание Шредера в Германии, Путина в России и – что должно быть Вам особо близко и понятно – Берлускони в Италии! Рецепт победы прост, как и все гениальное, – предельная концентрация долларового давления на избирателя.
– Не въехал, профессор, объясните по-простому! – затрусив своею великою головою Бабай. Нестор Євграфович знову набув поважного вигляду:
– Выражаясь по-ненаучному, оптимальные расходы по политической переориентации одного избирателя составляют примерно десять долларов, вложенных в предвыборную рекламу.
– А не дешевле будет выдать каждому на руки по пятерке? – задав цілком логічне питання банкір. Нестор Євграфович вкотре за свою кар'єру відповів:
– Ни в коем случае, дорогой Владимир Михайлович! Вы что, людей не знаєте? Они возьмут деньги у вас, а проголосуют за какого-нибудь другого жулика-бандита! Нет! Мы разработали стратегический план избирательной кампании под условным названием «Бабай – в каждый дом!»… Артур, покажите нам, пожалуйста, бизнес-план! – попросив іміджмейкер асистента, показавши великий «елітний» палець.
Артурчик миттєво знайшов і подав шефу «простирадло» найдорожчого проекту. Політ-технолог розклав його на столі і, взявши олівець, схилився над своєю черговою геніальною розробкою:
– Ну вот. Есть стандартный набор – встречи с избирателями, интервью в газетах, выступления по радио… А вот ударный проект на городском телевидении – Бабай в программе «С добрым утром!», Бабай в «Рабочем полдне», Бабай в «Вечерних вестях», и, наконец, Бабай в «Спокойной ночи, малыши»!
Бабай задоволено вигукнув:
– Круто! И сколько там, в итоге, набегает?
Він узяв у іміджмейкера «простирадло» кошторису, довго роздивлявся і, здивований чималою навіть для нього сумою, присвиснув.
– Ну, ни фига себе! Скажите, профессор, а нам обязательно давить моими долларами каждого избирателя?
– Совсем не обязательно, – спокійно, з професійною діловитістю, відповів іміджмейкер. – Мы можем провести вашу кампанию в два, в три, в десять раз дешевле – если вас интересует сам политический процесе, а не конечный результат…
– Нет-нет, что вы, профессор, результат очень даже интересует, – вигукнув квапливо Бабай і, дуже сумно «пальцюючи», додав:
– Налоговая мой банк уже третий день шмонает, а вчера самому повестку из прокуратуры принесли. Ладно, запускайте ваш стратегический проект…
Він вийняв із внутрішньої кишені конверт і зі словами:
– А это – на текущие расходы, – простягнув його Несторові Євграфовичу. Іміджмейкер, не розкриваючи конверта і не перераховуючи вмісту, кинув його у шухляду стола.
Бабай опустився в крісло і клацнув дистанційкою. На екрані розшарілий, спітнілий і розхристаний Підвальський волав у студійний мікрофон:
Дуже шкода, що ефірний час нашого рейтинг-шоу добігає кінця! Гаряча дискусія наших гостей – у самому розпалі!
Бабай захоплено спостерігав, як Симорозенко і Сливка тягали один одного за лацкани піджаків. Політичні опоненти обмінювалися взаємними на рівних:
– «Бандеровец!» – «Комуняка!», «Американская лахудра!» – «Московський покидьок!»
Позаду дискутуючих кандидатів дівиці з їхніх ескортів тягали одна одну за волосся. На трибунах божеволіли глядачі – вони гамселили один одного червоними та жовто-блакитними прапорами, плакатами підтримки та різноманітними агітматеріалами. Бабай мало не підскакував від захоплення:
– Вот это крутизна! Профессор, я тоже хочу в это шоу!!
Іміджмейкер покрутив у руках свої забрані з ремонту напередодні золоті окуляри:
– Видите ли, Владимир Михайлович, это весьма ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЕ шоу. Господин Подвальский приглашает к себе на программу только кандидатов с высоким рейтингом…
Бабай рішуче звівся на ноги, мало не перекинувши крісло:
– Так, господин Боженко, делайте с моим рейтингом что хотите, но чтобы за неделю он у меня дорос до этого шоу!
Після спілкування з Бабаєм у кімнаті стало незвично тихо. Іміджмейкер и асистент втомлено сиділи у кріслах.
– Нестор Евграфович, только один вопрос – почему вы с господином Подвальским решили написать участникам сегодняшнего шоу именно тридцать и двадцать пять процентов? – запитав у шефа Артурчик.
Нестор Євграфович відкинувся на спинку крісла:
– Видишь ли, Артур, это очевидный психологический расчет. Если бы мы нарисовали меньшие результаты, то наш богатенький буратино мог вообразить, что на предвыборной кампании можно сэкономить. А если бы проценты у конкурентов были еще выше, то, как деловой человек, он, скорее всего, решил бы плюнуть на эти выборы. А еще, чего доброго, потребовал обратно свой аванс… Теперь же – бизнес-план одобрен, финансирование открыто, и наше выездное шоу продолжается.
Іміджмейкер, фальшиво наспівуючи «Шоу мает гоу он! Шоу мает гоу он!», дістав залишений Бабаєм конверт, погладив його, потім запустив у нього пальці і пошурхотів купюрами. Перераховувавши гроші, Нестор Євграфович дістав кілька купюр і поклав їх у менший конверт. Раптом задзеленьчав телефон – Артурчик взяв трубку:
– Киевский офис профессора Боженко… Да-да, Михаил Саркисович, конечно! Нестор Евграфович, это Господин Подвальский… – повідомив він шефові, простягаючи трубку. Іміджмейкер весело привітався:
– Да, Мишенька, здравствуй!… Конечно, смотрел! Ты, как всегда, великолепен! Наши кролики, надеюсь, ничего не заподозрили?… Дрались по-настоящему?! Ха-ха!… Что-о?!. Возмущались, почему такой низкий рейтинг – тридцать и двадцать пять?! Да потому, что даже мне умножать больше, чем на три, не позволяет совесть! Так, Миша, а теперь по делу. Расклад существенно изменился. Да-да, последние опросы и еще более достоверные рейтинги… Конечно-конечно, все, как обычно. Мой ассистент сейчас занесет самые свежие цифры…
З цими словами Нестор Євграфович вручив Артурчикові менший конверт. Асистент мовчки взяв його і, одягнувши дублянку, вийшов з номера.
Частина 4
Нестор Євграфович і Артурчик сиділи у своєму номері, пили каву з коньяком і дивилися телевізор. За вікном – як і тиждень тому – падав лапатий сніг. Втім, лютнева погода аніскільки не впливала на гарячу діяльність політтехнологів. Іміджмейкер з асистентом переглядали чергове рейтинг-шоу, що розгорталося у великій телевізійній студії з переповненими глядачами трибунами. На подіумі у світлі прожекторів, здійнявши руки у вітанні, розкланювався ведучий – Михайло Підвальський, цього разу вбраний у жовто-золотистий фрак, розписаний доларовими логотипами, і з пофарбованим у жовтий колір волоссям. Оркестр грав бравурний марш.
