Пафос - Ешкилев Владимир (читаем бесплатно книги полностью txt) 📗

Ти, задрочений юний вояче, хочеш зруйнувати просмерділу демократією державу? Тобі до сверблячки кортить витопити тол з іржавого гарматного набою, вкрутити у нього запал, зроблений з латунної гільзи у шкільній майстерні, і підірвати до дідька той базар, де твоя мати-алкашка продає зубну пасту за два відсотки від виручки. Якщо я правий, тоді ти — кінчений поц! Тебе схоплять найманці олігархів, перш ніж ти підбереш довгі шмарки, що звисають з твого революційного носа. Базар не здохне ніколи, бо він не є ані спорудою, ані місцем, він не є, навіть, організацією суспільства. Базар — це горизонтальний спосіб висловлювання. І не дивуйся з того, що на пасовиськах ідіотів усі вруна приносять лише розчарування. Адже ти, юначе, — тільки машина безвідповідальності, а тебе жере-виригує і ще раз жере Машина вживання і вживлення. Твоє місце — це завжди місце твоєї поразки, виключно Місце Твоєї Поразки. Твої вороги сміються з тебе. Чуєш їхній ситий вдоволений непереможний регіт? Я чую, юначе. І саме тому я кажу тобі: Нехай вибухне Лінґварна Бомба!

В Євангелії від Філіппа говориться, будьте уважні: «67. Істина не прийшла у цей світ голою, вона прийшла в знаках і образах. Світ не отримає її інакше». Повторимо тобі, юначе, щонайбанальнішу з істин: світ і зміст світу існують у вигляді текстів і упроявлені через гливку, задубілу від вживання марнотного, факану-бадану мову.

Нехай вибухне Лінґварна Бомба!

Із державою, юний воїне, із цим горизонтальним монстром Впорядкованого, треба поводитись, як із текстом. Як з великою, розгалуженою до апаратного переситу, до потворності, до мертвості всіх знаків і всіх носіїв знаків, цитатою. Всі держави виникли, як затвердіння помилок, накопичених у первинному тексті. Держава — величезні надими слів. Не мова обслуговує державу, а держава мешкає у Домі Мови, як оскаженілий Мінотавр у Лабіринті. Потвора ходить, бігає, повзає фонетичними коридорами, вигризаючи з їхніх мурів бюрократичні сленґи і кайдани дебільних правописів, правила вмирання і брехливі означення, якими прикриває свою драконячу шкіру. Потвора не здогадується, що кожної миті в неї під ногами може вибухнути Лінґварна Бомба!

Ми створили Бомбу як малу Машину вживання і вжив-лення, замаскували її літературою і голодну випустили на суржикові пасовиська держави-потвори. Література колись породила цю державу (оповідально-сентиментальну, наскрізь літературну, немов педагогічна рада в гуманітарному ліцеї), література її вб'є, відправить панахиду над її прорідженим хробаками фейлетонним трупом і поховає під купою театрального мотлоху.

Історичний час — тяглість розрізнення і розділення. Тому кожна історична мова ховає у своїх зморшках і отворах Чорну Троянду Антихристового Словника. Що ж таке пост-сучасність, у якій ми живемо з тобою, юначе? Теплохолодність і попущення від Учнів Володаря на розквіт Чорної Троянди!

Ви шукаєте проявів, слідів, знаків правічної і страхітливої, як безодня, «таємниці беззаконня»? Хіба може Щось упроявнитись у цьому світі, не створивши для Себе словника? Адже й людина володіє лише тим, що спроможна назвати. Називання — перша передумова влади. Словник — найдовший її нагай. «Ворога не висловлено», — кажуть задовбані еленіумом і маріхуаною носії саморобних істин. Ми, тверезі та незламні, відповідаємо їм:

Нехай вибухне Лінґварна Бомба!

Чому ми спроможні зрозуміти один одного, якщо говоримо мовою, слова якої поліморфні? Пророк Чорної Троянди відповідає: «Від початку всі можливі сенси Сущого співвіднесені з лінійним континуумом Кантора — з числовою віссю «М», що на ній (у зростанні їхніх величин) розташовані всі речовинні числа. Інакшими словами, сенси Сущого спресовані так, як защільнені числа на дійсній вісі. Ущільненість і стисненість сенсів — це й є нерозпакований, пеупроявлений світ. Це — семантичний вакуум. Семантика кожного конкретного тексту (тексту-держави також!) задається функцією розподілення «р(М)». Загально можемо говорити про текст, що визначається цією функцією, котра задається у багатовимірному просторі. Ця функція — вікно; крізь яке ми вдивляємось у строкатість семантичного світу, дивимось на вічно плинне Подвір'я Хаосу, кидаймо у фейлетонну твань суспільного говоріння Лінґварну Бомбу. Еволюція тексту пов'язана із спонтанним випірнанням у певній ситуації «У» фільтра р(Y/М), мультиплікативно пов'язаного з функцією «р(М)». Хто виявиться спроможним накинути свою волю до влади на фільтр, той заволодіє червоною кнопкою Бомби, той колись підірве державу-текст, зітре семантичною ґумкою неоковирну цитату, зліплену конституційними нічвидами з позичених приписів. Нехай усі зрозуміють, що кожне осягнення сенсу — це Переосягнення. Ми володіємо фільтром і МИ ДАЄМО НОВІ НАЗВИ!

Ми дамо вам нову мову, звільнену від родових імен!

Ми навчимо вас Чорного Словника Справжности!

Він зробить вас вільними!

Ви почуєте розквіт Чорної Троянди!

Ви вклякнете перед її метафорами!

Післямодерна Машина вживання і вживлення входить у вашу свідомість нечутною ходою тихого переможця, якому стара мова може протиставити лише кумедну безпорадну старосвітськість. Машина розгортає ваш мозок ключем під назвою «відкритість» і починає вирощувати там Чорну Троянду.

Як рука входить у ґумову рукавичку, наша Бомба увійде в тіло традиційної мови, розірве її товсте, переповнене прикметниками, черево і вистрибне звідти Чужим — апофатичним апокаліптичним апостатичним звіром. Звір посміхнеться недоумкуватості своїх ворогів і відкладе яйця у роззявлені інтелекти продажних псевдоеліт, не спроможних на чин Воїна.

Складена з могутніх кодів, Бомба зруйнує тонкий шар правил і приписів і породить монстрів свавілля. Нова мова буде кохати чудовиськ, і монстри заговорять нею на вулицях наших міст! Письмо стане ліфтом до глибинних печерних схованок етнічної свідомості. Туди чудовиська відправлять на збереження свої ембріони — у первинний епос, у гранітні підвалини єства. Там народиться незнищенний і досконалий паразит, що буде харчуватись відмінністю між добром і злом. З посліду цього паразита ми зберемо колись НОВИЙ СПОСІБ ВИСЛОВЛЮВАННЯ, і тільки тоді Базар загине…