ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав (читать книги онлайн без txt) 📗
Тут можно читать бесплатно ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав (читать книги онлайн без txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Під вовчуг рекомендують відводити пухкі, багаті на гумус грунти. Восени вносять добрива: органічні - у вигляді гною або компосту (0,2 т/100 м2), мінеральні - з розрахунку 0,6 кг/100 м2 фосфорних і 0,3 кг калійних.
Розмножується насінням. Перед сівбою для підвищення схожості його стратифікують і перетирають з піском.
Висівають вовчуг рано навесні, як тільки дозволить стан грунту. Догляд за посівами починається зразу ж після появи сходів ( розпушують міжряддя). У фазі 6-8 листочків проводять букетування (якщо густота сходів понад 20 на 1 м погонної довжини) Протягом літа грунт розпушують 3-4 рази, видаляючи бур'яни.
Урожай збирають у два прийоми: спочатку скошують надземну масу, яку виносять з ділянки, після чого викопують корені на глибині до ЗО см. Корені, зрізавши залишки стебел, миють у холодній воді і сушать у добре провітрюваних приміщеннях. Підв'ялені корені в суху сонячну погоду можна сушити на відкритому повітрі або на горищі. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні.
Волошка синя
(Centaurea cyanus (All.) Dost.)
Родина айстрові (Asteraceae)
Однорічна павутинниста рослина висотою 30-60 (ІОО)Псм. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті Цвіте з червня до осені. Росте на полях, уздовж доріг по всій Україні.
Назва роду походить від імені міфічної істоти кентавра Хірона, якиї вважався одним з кращих лікарів. Видова назва в перекладі з латинської означа "синій", "темно-голубий".
Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, яв запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки знаходиться пі тичинками, що зрослися в трубочку.
Розмножується насінням, схожість якого зберігається до 10 років. Ос чому волошка синя нерідко є злісним бур'яном.
Крайові лійковидні квітки кошика використовують у медицині.
В'язіль барвистий
(Coronilla varia L.)
Родина бобові (Leguminosae)
Багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових, заввишки 30-10 см, з повзучим гіллястим кореневищем. Стебла дещо розпростерті або майж прямостоячі, гіллясті, голі, борозенчасті. Листки непарноперисті, черешков з 5-12 парами еліптичних або довгасто-лінійних листочків, на вершк загострених. Верхні листки сидячі, прилистки вільні, ланцетні. Квітки зібраї в зонтикоподібні китиці з квітконосами завдовжки 3-15 см, що іно; перевищують листки. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста. Віночок з трох зігнутим дзьобоподібно розширеним човником. Тичинок 10, з яких 9 зрослис нитками в трубочку. Плоди - лінійні боби, 4-5 см завдовжки. Цвіте в травні серпні; насіння достигає з липня.
Росте на луках, узліссях, по чагарниках, на схилах у великій кількост
В медицині використовується насіння в'язеля, з якого виділен маловивчені серцеві глюкозиди: коронизид, корониллін. Крім того, насінн містить вуглевод стахіозу, жирне масло, насичені жирні кислоти, сечову кислот каротин, вітамін С (0,27%). Коронизид має вибіркову дію на серце, за характере і силою подібну до строфантину.
В народній медицині застосовується від водянки. Настій з насінн в'язеля діє подібно до настою наперстянки.
Гадючник шестипелюстковий
(Filipendula vulgaris Moench)
Родина розові (Rosaceae)
Наукова назва гадючника утворилася від латинських слів "f ilim" - ниті і "pendula"” - висіти і вказує на підвішені ніби на нитках кореневі бульби, давніх-давен на Далекому Сході ці кореневі горішки використовували при різної роду шлунково-кишкових захворюваннях.
Багаторічна трав'яниста рослина 30-120 см заввишки Кореневище тонк з веретеноподібними або майже кулястими бульбочками до 5 см завдовжкі Стебло одне або кілька, прямостояче, нерозгалужене, слабооблистнен Прикореневі листки зібрані в розетку, переривчасто-перисторозсічені, макх до 20 пар видовжених, глибоко надрізаних або перистозубчастих бокових часто: Стеблові листки чергові нечисленні, з великими прилистками, зібрані в кінцеву багатоквіткову волоть. Оцвітина подвійна, шестипелюсткова, чашечка вільна, віночок білий, з вільних, зовні рожевих пелюсток. Тичинок 5-15, зав'язь верхня. Плід - складна листянка.
Росте на схилах балок і річкових долин, по сухих луках, узліссях, сухих лісових галявинах та світлих лісах. В Україні зустрічається в усіх лісових районах Закарпаття та Прикарпаття (у Карпатах вище поясу лісу не піднімається). Зрідка трапляється на Поліссі.
У народній медицині квіти використовують як сечогінний засіб при нирковокам'яній хворобі, траву - при укусах собак, корені проти пухлин.
Корені з кореневищем входять до збору Здренка. Експериментальне встановлено, що препарати гадючника гальмують ріст пухлин.
Одну склянку подрібнених коренів з бульбами гадючника звичайного всипають до пляшки (можна в склянку чи емальовану посудину) і заливають 0,5 літра 70° спирту, закривають. При кімнатній температурі (18-22°С) настоюють 7-9 днів. Після вказаного строку настойку зливають. Масу подрібнених коренів з бульбами ще раз заливають 0,5 літра перевареної води, яку після 3 днів настоювання зливають.
Спиртову настойку 70° і водну витяжку змішують і одержують 35° настойку, її (35% настойку) використовують по одній столовій ложці 3 рази в день перед їдою. Після їди довільно пити чай з квітів нагідок.
Похожие книги на "ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ", Гладун Ярослав
Книги похожие на "ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ" читать онлайн бесплатно полные версии.
