Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович (читать книги полностью без сокращений .txt) 📗
цював в галузях станкового живопису, книжкової графіки, худож-
ньої кераміки. Його відомі твори: портрети М.Коцюбинського (1907,
1909), В.Чумака, Леся Курбаса (1918, 1919), Т.Шевченка, І.Франка,
М.Вороного, В.Блакитного, М.Зерова, В.Сосюри, Г.Нарбута, М.Бу-
рачека (1916-1932); оформлення книги «300 кращих українських
пісень» (1904), обкладинка власних поезій «Співи землі» (1912),
плакати, художня кераміка.
167Труш Іван Іванович (1869-1941) — український живопи-
сець, художній критик, громадський діяч. У 1897 році закінчив
Краківську академію художеств у Л.Вичулковського і Я.Станіс-
лавського. Удосконалював свою майстерність у Відні. Працював
у Львові. Один із організаторів художніх об'єднань «Товариство
для розвою руської штуки у Львові» (1898), «Товариство при
614
хильників української літератури, науки і штуки» (1905), жур-
налів «Будучність» (1899), «Артистичний вісник» (1905). За ініці-
ативи Труша у 1905 році відкрито 1-у Всеукраїнську художню
виставку. Майстер ліричного пейзажу. Відтворив у своїх карти-
нах архітектурні пам'ятки міста Києва і мальовничі пейзажі його
околиць: «Захід сонця в лісі» (1904), «Дніпро під Києвом» (1910),
«Володимирська гірка», «Софійський собор». Написав також кар-
тини: «Веснянки» (1905), «Гуцулка з дитиною» (1912), «Пралі»
(1933) та інші. Написав портрети І.Франка і В.Стефаника (обидва
у 1897), М.Лисинка і Лесі Українки (обидва у 1900) та інших. Ав-
тор багатьох літературно- і художньо-критичних статей.
168Манастирський Антон Іванович (1878-1969)
— українсь-
кий живописець. У 1895-1899 роках навчався у Львівській худож-
ньо-промисловій школі, у 1900-1905 роках — в Краківській ака-
демії художеств. Його відомі твори: «Катерина» (1913), «Ярмарок
у селі Ділятині» (1914), «Запорожець» (1932), «У таборі Кармелю-
ка» (1950) та інші.
169Станіславський Ян Гжегож (1860-1907) — польський жи-
вописець. Навчався у Варшавській рисувальній школі, у Шко-
лі образотворчих мистецтв в Кракові (1883-1885) та в Парижі у
Каролюс-Дюрана (1885-1888). З 1897 року викладав в Краківсь-
кій академії художеств. Серед його учнів — українські художни-
ки І.Труш, О.Новаківський, М.Бурачек. Часто приїздив в Украї-
ну, якій присвятив чимало творів: «Український козак» (1885),
«Соняшники» і «Вечеря» (90-і роки), «Дніпро під Києвом» (1905),
«Михайлівський собор в Києві», «Біла Церква», «Дерева». У 1957
році в Києві відбулася виставка творів Яна Станіславського.
170Новаківський Олекса Харлампійович
(1872-1935) —
український живописець. Початкову художню освіту одержав
в Одесі у Ф.Клименка. У 1892-1900 роках навчався в Краківсь-
кій академії художеств у Л.Вичулковського. З 1913 року працю-
вав у Львові, де у 1913 році заснував художню школу. Його відомі
твори: «Діти» (1905), «Коляда» (1907-1910), «Весна» (1909), «Ав-
топортрет» (1911), панно «Народне мистецтво» і «Наука» (обидва
у 1915-1916), «Революціонерка» (1924), «Довбуш» (1931), «Гуцул-
ка» (1935), натюрморти, пейзажі.
171Куїнджі Архип Іванович (1841-1910) — український і російський
живописець-пейзажист,
педагог,
професор
(1892),
дійс-
ний член Петербурзької академії художеств (1893). Живопису
навчався самостійно, певний час навчався в майстерні І.Айва-
615
зовського у Феодосії і в Петербурзькій академії художеств (1868).
З 1875 року член Товариства передвижників. У 1909 році засну-
вав в Петербурзі Товариство художників, яке пізніше назвали
його ім'ям, воно існувало до 1937 року. Твори на українську тему:
«Степ» (1875), «Чумацький тракт» (1875), «Українська ніч» (1876),
«Вечір в Україні» (1878), «Березовий гай» (1879), «Місячна ніч на
Дніпрі» (1880, 1882), «Захід сонця в степу» (близько 1900), «Нічна»
(1905-1908) та інші.
172Матісс Анрі Еміль Бенуа (1869-1954)
— французький
живописець, графік і скульптор. Навчався в академії Жульє-
на в Парижі (з 1891), в Школі декоративних мистецтв (з 1893) і
Школі образотворчих мистецтв
(1895-1899).
Творчість Матісса
відчула вплив П.Ґоґена. На початку XX століття він став ліде-
ром фовістів, які виступали проти художніх традицій у мистецтві
ХІХ століття. У картинах фовістів зображення людей і природи
набуло спрощеного, умовного декоративно-площинного
характе-
ру. Його відомі твори: «Дама в зеленому» (1909), «Танок» і «Му-
зика» (обидва у 1910), «Родинний портрет», «Золоті риби» (1911),
серія «Одаліски» (20-і роки). З другої половини 10-х років на твор-
чості Матісса помітно позначився вплив кубізму, який намагався
звести художній образ до комбінації геометричних тіл або фігур
(«Урок музики», 1916-1917). Автор ілюстрацій до книг. Картини
Матісса зберігаються в різних музеях світу.
173Дені Моріс (1870-1943)
— французький живописець. На-
вчався в академії Жульєна і Школі образотворчих мистецтв в
Парижі. Творчість Дені близька до символізму. Малював карти-
ни на релігійні та міфологічні теми. Автор картини «Марфа і Ма-
рія» (1896), 11 панно «Історія Псіхеї» (1908-1909), портретів, пей-
зажів.
174Ґоґен Поль Ежен Анрі (1848-1903) — французький живо-
писець. У 60-70-х роках був моряком, пізніше — біржовим ма-
клером. З 1883 року присвятив своє життя мистецтву. У 1886-
1891 роках працював в Бретані, Арлі, на острові Мартініка, з
1891 року — переважно на острові Таїті. Ранній період творчо-
616
сті пов'язаний з імпресіонізмом, зрілий — із символізмом. Найві-
доміші полотна створені в Океанії: «А, ти ревнуєш?» (1892), «Та-
їтянські пасторалі» , «Жінка, яка тримає плід» (обидва у 1893)
та інші. Творчість Ґоґена мала великий вплив на мистецтво 1-ї
чверті XX століття. Ґоґен працював також в галузі скульптури,
графіки і кераміки.
175Символізм — напрямок у європейській літературі і ми-
стецтві кінця ХІХ — початку XX століття. У реалістичному обра-
зотворчому мистецтві символісти змальовують дійсність
симво-
лами, тобто загальними поняттями, приблизно, символічно.
176Коро Каміль
(1796-1875)
—
французький живописець,
один із основоположників французького реалістичного пейзажу
ХІХ століття. У 1822-1824 роках навчався у Мішаллона і Бертена.
У 1825-1828, 1834 і 1843 роках був в Італії. Коро працював на на-
турі і це зближує його з барбізонською школою. Його відомі тво-
ри: «Вид Колізея» (1826), «Гомер і пастухи» (1845), «Спогади про
Мортефонтене» (1864), «Порив вітру» (1865-1870), «Жінка з пер-
линою» (1868-1870) та інші. Коро відомий також як майстер ри-
сунка і офорта.
177Діаз Нарсис Віржиль, Діаз де ла Пен'я (1808-1876) — французький
живописець, представник барбізонської школи. Іспанець за походженням.
Автор невеликих реалістичних пейзажів. Його відомі твори: «Пейзаж» (1864),
«Наближення грози» (1871) та інші. Творчість Діаза відзначається
романтичним настроєм і колористичними ефектами.
178Моне Клод Оскар (1840-1926)
— французький живопи-
сець, один із основоположників імпресіонізму. У 1858-1859 ро-
ках навчався у Е.Будена в Гаврі, у 1859-1860 роках — в акаде-
мії Сюіса і у 1862-1863 роках — в майстерні Ш.Глейра в Парижі.
У своїх ранніх творах розвивав традиції барбізонської школи.
Пізніше малював пейзажі, в яких витончено передавав різно-
