Ґарґантюа і Пантаґрюель - Рабле Франсуа (е книги txt) 📗
гладишка — глечик
гойний — щедрий
гойність — щедрість
голосівка — голосна літера
горливий — запопадливий
гризький — ущипливий, ядучий
гузиця — тупий кінець голки
гуторити — балакати
ґантований — у рукавичках
ґриська, варениця, шмондя, мушля — розкішниця, вагіна
дамаст — одамашок (тканина)
дерій — грабіжник, хапуга, здирця
дешпетувати — злодіячити
до гаріля — до останку
досугий — ветхий, старий
дроґист, биляр — знахар-травник
дроковиця — пора у травні і червні, коли скот зазнає нападу ґедзів і дрочиться
жакемар — чоловічок, фігурка у старовинних дзиґарях, дзиґарі з фігурками
желіпати — кричати непутнім голосом
жоломійка — сопілка
закарваші — відвороти на холошах, на рукавах
закатрупити — убити когось
заклечати — прикрасити (гіллям, зіллям)
замчанин — хазяїн чи мешканець замку
зарізяка — розбишака
застянок — хутір
здобіль — удосталь, уповні, удозвіль
здрайця — зрадник
змирщина — мирова (оборудка), полюбовна домовленість
ігреневий — каштановий, буланий
іжатець — дикобраз
імпет — натиск, порив
іскаляти — забруднити
кабза — калитка, гаманець
кагла — задній прохід
какавельки, оковелки, жовтляки — людське лайно
калавурити — вартувати
калантарити — голосно базікати
калугер — чернець
каплун — вихолощений півень
каптій — скупердя
карахонька — різновид маленького гарбузика (у Грінченка)
карнавка — кухоль для збору грошей
каутелі — лестощі
квисля — рева
ке, кете — дай, давай
кентен — метання списів (гра)
кеп — дурень
кертиця — кротиця
кларет — біле вино
клишки — кишки
клуса, навтрюхи, дриндом — рись у коня
клямри — гачки, застібки на книзі
консистувати — стояти постоєм (у Куліша)
контрескарп — передня пологість зовнішнього рову укріплення
кородитися — скаржитися на біль
корх — міра довжини в ширину долоні або в чотири пальці
коряк — ковшик
котвиця — якір
кумельга — перевертом
кунштик — малюнок (у Шевченка)
купражити — пиячити
кутернога — кульгавий, кульга
кухва — бочка
куць — чорт, біс
лагоминки — солодощі
ланець — негідник
лахва — вигода
лембик — алембик, перепускний, переганяльний куб
лемеха, лемішка — флегматик, незграба
лотр — злодій, нероба, негідник
луп — здобич, награбоване
лупій — гицель, живолуп, деришкура
малахвія — сім'я, рідина
мантула, цюрка, холодило, бобурка, штирхайло — прутень, славень
мартопляс — фігляр, шалапут
микуляти — кліпати (очима)
мляскати — чавкати
модло — модель, взірець, шаблон
момсатися — баритися, возитися
мочеморда — п'яничка
мугиряччя — мужва
надіб — зілля
надіб'я — речовина, знадіб'я, матеріял
надха — відриг, відгик
нанашко — хрещений батько
наопач — навпроти, у протилежний бік
наскараблятися — наживатися, багатіти
невинятко — невинне дитятко
ненатлий — невситимий
нетеча — болото
ногавиці — штани
обляги — пора, коли люди лягають спати
одукований — освічений
окаряч — розставляючи ноги
окульбачити — осідлати
орація, рація — промова
отуха — підбадьорювання, втіха
оханути — привести до тями
очкур, чубрій — селюк
пелінтувати — викохувати щось, панькатися з чимось
пеня — напасть, причепа, штраф
перебаранчати — перешкоджати, заважати
перебендя — балаклій
переднити — поставити нове дно в бочці
переполаса — упереміж, почережно
півтузіня — півдюжини
підшкильнути — пожартувати
плюндри — штани до колін з пишними бганками угорі
помоцюватися — поморочитися, докласти зусиль
попас — корм на пасовищі, випас
порскливий — ковзький, невловний
посельство — посольство
пранці — сифіліс
предковіцький — давній, старосвітський
прибаги — схотінки, капризи
припутень — дикий голуб
присок — зола
пруеси — подвиги (у Достоєвського)
пугар — кубок, келих
пужити — дзюрити, мочитися
пуздро — сечовий міхур, калитка у тварин
путря — юшка з ячменю і солодкого квасу
пушило — підмагач, попихач
рахавка — зелена жабка
реверенда — сутана
регула — правило
риж — рис
риштунок — обладунок
румак — бойовий кінь
саєта — тонке сукно
сбір — агент, сищик
секимбашка — кат, різун, обезглавлювання
сивак — сивий, темно-сірий віл, порода голубів
скозуватися — сваритися, сперечатися
скраклі — городки (гра)
скримцювати — зв'язати
сницар — скульптор
спинковий — добірний
справилля — знаряддя, інструменти
старунок — доглядання, старання
стрижій — перукар
сустенція — споживок, харч
суціга — причепа, крючок
тандитник — лахмітник
танший — дешевший
тарапати — клопоти, труднощі
таркач — масть коня, білий з чорними або рудими плямами тарча — щит
трамонтана — вітер з моря
трепітка — перо, пір'їна (на капелюсі)
трусь — кролик
тузінь — дюжина
туркус — бірюза (в оповіданні Сон Коцюбинського)
увихайло — зітхальник, поклонник
угрущання — умовляння з погрозою
узанція — практика, ужиток
уринал — нічний горщик
угори, втори — сфінктер, круговий м'яз, що стискає або замикає при скороченні зовнішній отвір
утрібка — потрух, тельбухи (у Гоголя)
ферула — лінійка; бути під ферулою — під наглядом у когось, проходити вишкіл
хаптом — спохвату, похапцем, прихапцем
хіпесник — спритник, грабіжник
хіснуватися — користуватися
хлань — безодня, пучина
хляки — кендюх, рубець, фляки
хоха — дивовижа, чудовисько
пахнути — стрибнути
цвенькати — говорити не по-нашому
цизорик — складаний ножик
чави — давильня, винотока
чардак — палуба
чингал — кинджал
шанька — торбина з вівсом
шарлат — багрянець, пурпур
шахварь — ключник
шваба — образа, кривда
шелестівка — приголосна літера
шермицерія — фехтування
плямувати — перемивати кишки на ковбаси
шпакляр — той, хто шпаклює, замазує
штудерно — вигадливо
шурабурити — хапати, грабувати
щирувати — говорити по щирості, сповідуватися
югнути — шаснути, побігти
ядлоспис — меню
яломок — шапочка
ярміс — спосіб, манера діяти
P. S. До того ж багато слів, не лише рідних, а й чужих Рабле скував задля словесної гри, отож подекуди вони так і зостаються загадковими.
Престрахолюдне житіє великого Ґарґантюа, батька Пантаґрюеля,
написана во время оно магістром Алькофрібасом, збирачем квінтесенції, книга ряснопантагрюелецвітна
Одавторове слово
Мочеморди преславнії і ви, шовкошитні ходячі пранці (вам-бо, а не кому іншому, присвячені мої писання). У Платоновому діалогові Бенкет Алківіяд, зохвалюючи свого учителя Сократа, от уже хто філософ над філософами, прирівнював його, між іншим, до силенів. Силенами звалися колись шкатулки, їх ще й досі продають по аптеках, зверху на них понамальовувано кумедні й утішні фігурки, всяких там гарпій, сатирів, гусаків на загнузді, рогатих зайців, качок-в'ючаків, крилатих цапів, оленів у запрягу та інші прецікаві кунштики, понавигадувані, аби людей веселити (чим і займався Силен, доброго Бахуса напутник), а всередині зберігалося дороге надіб'я, як-от бальзам, сіра амбра, амом, мускус, цибет, потовчені в порошок самоцвіти та інші коштовності. Такий, як запевняв Алківіяд, був і Сократ: на вулиці оцінюючи його зовнішність, ви не дали б за нього щербатого мідяка, такий він був із себе препоганий і манерами неоковирний: ніс кирпою, погляд сторч, вираз на обличчі якийсь пришелепкуватий, поведенція простацька, убрання убоге, жив він біду прикупивши, з жінками сварився, служити ніде не міг, охочий був жартувати, не проливав, любив підшкильнути, а все, щоб приховати божисту свою мудрість. Але як ви шкатулу цю відкриєте, то всередині знайдете небесний, многоцінний надіб: дотепність просто-таки надлюдську, чесноту дивовижну, звагу нездоланну, тверезість неподобну, життєлюбство незнищенне, гарт непохитний, а крім того, цілковиту зневагу до всього, ради чого рід людський стільки дбає, бігає, гарує, мандрує і воює.
