Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Гудкайнд Террі (читать книги онлайн без регистрации .TXT) 📗
Відчувши холодок, який повільно розповзався по її венах, Ніккі зрозуміла, що Зедд і Натан зробили щось більше, ніж просто «оцінили її стан».
— Ми з Ріккі переодягли тебе в нічну сорочку, яку знайшов Зедд, — пояснила Кара, мабуть, помітивши німе питання в очах Ніккі.
— Спасибі, — Ніккі зробила рукою неясний жест. — Скільки я пробула без свідомості? І що взагалі сталося?
— Ну, — почав Річард, — після того, як ти позавчора пірнула назад у це заклинання і викликала блискавку, щоб зупинити Звіра, контрольна мережу тебе мало не вбила. Коли я витягнув тебе, ти марила від перенесеного болю. Зедд вирішив, що найбільше тобі потрібен відпочинок, і щось зробив, щоб ти заснула. Він сказав, що ти більше не будеш страждати, проспиш весь день, і прокинешся, швидше за все, сьогодні на світанку. Схоже, він не помилився.
Кара піднялася зі стільця, встала за спиною Річарда і теж дивилася на Ніккі.
— Ніхто не очікував, що лорд Рал зможе витягнути тебе ще раз. Всі думали, що твоя душа вже в Підземному світі. Але він зміг. Повернув тебе.
Ніккі перевела погляд з задоволеної посмішки Кари на сірі очі Річарда. Але по них неможливо було зрозуміти, наскільки важко було зробити таке. Вона не уявляла собі, як він зміг це зробити.
— Ти теж молодець, Річард, — сказала вона, змусивши його посміхнутися.
Почувши м'який стукіт, Річард і Кара обернулися. Зедд тихенько прочинив двері й зазирнув досередини. Побачивши, що Ніккі прокинулася, він відкинув делікатність і увійшов.
— Ага, здається, ти, нарешті, повернулася до живих, — озвучив він свої спостереження.
Ніккі посміхнулася.
— Жахлива подорож. Не раджу повторювати. І прошу вибачення за скло, але або…
— Вже краще скло, ніж Річард.
Ніккі була рада чути ці слова.
— Мені теж так здалося.
— Але коли-небудь тобі доведеться пояснити мені, що і як ти зробила. Ніколи б не подумав, що якась форма магії може розбити такі вікна.
— І вона й не може. Я просто закликала концентровану енергію стихії… через вікно.
Зедд дивно подивився на неї.
— Щодо вікна… — нарешті стримано промовив він. — Раз вже ти володієш обома сторонами магії, ми скористаємося твоїми здібностями, щоб відновити вікна.
— Буду рада допомогти.
Кара зробила крок вперед.
— Я впевнена, коли Том і Фрідріх, нарешті, повернуться, вони будуть раді допомогти з відновленням рам. Фрідріх якраз вміє працювати з деревом.
Зедд коротко посміхнувся у відповідь на цю пропозицію, кивнув і повернувся до Річарда.
— До речі, де ти був? Я шукав тебе весь день.
Ніккі стало ясно, що в першу чергу Зедда турбувало зовсім не вікно. Річард коротко глянув на статуетку.
— Я багато читав минулої ночі. А коли розвиднілося, пішов прогулятися і подумати, що робити далі.
Зедд зітхнув.
— Ну, як я вже сказав, нам потрібно багато чого обговорити. Я маю на увазі те, про що ти говорив, коли в перший раз зняв закляття з Ніккі.
Це була вже не порожня цікавість, а наполеглива вимога.
Помітивши, що Ніккі намагається сісти, Річард встав і поправив їй подушки. Біль перетворювалася всього лише в туманний спогад — Зедд явно не просто «допоміг їй заснути». В голові Ніккі прояснилося, і вона раптом відчула голод.
— Ну, що ж, давай поговоримо, — сідаючи, погодився Річард.
— Я хочу, щоб ти докладно пояснив мені, як ти дізнався про спосіб перервати дію контрольної мережі. Особливо настільки складної, як модель заклинання Вогняного Ланцюга.
Річард виглядав неймовірно втомленим.
— Я вже говорив, що розумію мову символів.
Зедд склав руки за спиною і заходив по кімнаті. На його обличчі явно читалася заклопотаність.
— Так, ти згадував, що багато знаєш про «зображення смертельно-небезпечних заклинань». Мені необхідно знати, що ти мав на увазі.
Річард глибоко вдихнув і, повільно видихаючи, відкинувся на спинку стільця. З дитинства спілкуючись з Зеддом, він чудово засвоїв: якщо той хоче щось дізнатися, найпростіше відповісти.
Річард розгорнув руки зап'ястями вгору. Дивні символи прикрашали його шкіряні браслети. Внутрішня сторона їх була прикрашена маленькими зображеннями Благодаті. Вже одне це викликало тривогу, адже Ніккі бачила, як Річард використовує їх, щоб викликати Сильфіду. Вона не могла навіть уявити, що можуть значити інші символи.
— Ці емблеми, знаки і символи означають певні поняття. Як я вже сказав, вони — свого роду мова.
Зедд поводив пальцем над візерунками на браслетах.
— І ти розумієш, що вони означають? Так само, як з тим закляттям?
— Так. Більшість знаків навчають техніці володіння мечем — саме тому я з самого початку зміг упізнати їх і поступово навчився розуміти.
Пальці Річарда неусвідомлено потягнулися до меча, якого на боці не було. Піймавши себе на цьому русі, Річард продовжив:
— Багато знаків схожі на ті, що прикрашають стіни Вежі Першого Чарівника. Ти знаєш — на бронзових табличках, на перекритті над строкатими колонами з червоного каменю, на круглих металевих дисках, і на бордюрі кам'яного карниза.
Він через плече глянув на діда.
— Більшість цих символів безпосередньо відносяться до бою на мечах.
Ніккі здивовано моргнула, слухаючи Річарда. Він ніколи не розповідав їй про візерунки на браслетах. Будучи Чарівником Першого Рангу, Зедд був зберігачем Меча Істини, і зобов'язаний був, в разі потреби, назвати нового Шукача Істини. Але, судячи з реакції, було видно, що навіть Зедд нічого не знає про ці символи. Ніккі припустила, що таке можливо — адже все таки Меч Істини був створений тисячі років тому чарівниками, чия могутність вражала уяву.
— Ось цей символ, — сказав Зедд, тицьнувши пальцем в малюнок на браслеті, — Тобто на дверях у мою Вежу.
Річард повернув зап'ястя і показав на емблему у вигляді багатопроменевої зірки у верхній частині срібної окантовки.
— Цей — теж.
Зедд притягнув до себе ближче руки Річарда, вивчаючи браслети в світлі лампи.
— Так, точно… обидва цих символи вирізані на дверях.
Він похмуро зиркнув на Річарда.
— І ти, справді, думаєш, що вони щось означають, і тобі вдалося навчитися читати їх?
— Так, звичайно.
Зедд, низько звівши жорсткі брови, явно все ще сумнівався.
— І що ж вони, по-твоєму, значать?
Річард доторкнувся до символу на браслетах і до такого ж на своїх чоботях. Той же знак він відшукав на золотій каймі своєї туніки. І поки Річард не показав їх, Ніккі навіть не уявляла, що цей символ був там, захований серед інших, які здавалися лише майстерно зробленою декоративною смугою. Малюнок нагадував два нерівних трикутника з подвійною хвилястою лінією що починалася зовні і проходила крізь них.
— Ось цей означає щось на зразок ритму, використовуваного, коли супротивник перевершує вас чисельністю. Він висловлює почуття танцю, рух без чіткої форми.
Зедд підтягнув брову.
— Рух без чіткої форми?
— Так. Розумієш, рух, що не має чіткої форми, не заданий, мінливий, але при цьому обдуманий, з особливим наміром і переслідуючий конкретні цілі. Цей символ описує частину, складаючу танець.
— Танець?
Річард кивнув.
— Так, танець зі смертю.
Зедд кілька разів беззвучно розкривав рот; нарешті до нього повернувся голос.
— Танець. Зі смертю.
Він затнувся на мить, помовчав, вибираючи з безлічі виниклих питань найважливіше.
— А як це пов'язано з символами на стінах Вежі?
Річард потер великим пальцем значки на лівому браслеті.
— Це — символи бойового мага, частково саме тому я їх зрозумів. Символи використовуються в багатьох професіях. Кравці малюють на своїх вікнах ножиці; зброяр може зобразити на двері контури ножів; на вивісці таверни, швидше за все, буде кружка, у коваля — ковадло, а якщо він займається куванням коней — підкова. Деякі знаки, наприклад, череп зі схрещеними кістками, дають зрозуміти, що поруч смертельна небезпека. Бойові маги точно так само малювали свої символи на стінах приміщень. Але важливіше те, що у кожній професії є своя мова, визначений словник, призначений спеціально для цього ремесла. Те ж і в бойових магів. Їх професія має справу зі смертю. Ці символи, як і ті, що зовні на стінах Замку, в цілому є знаком професії бойового мага і означають одне: несучі смерть.
