Зворотний бік темряви - Корний Дара (читать книги онлайн полностью .TXT) 📗
Мальва кивнула головою.
– Повтори. – Мор і не думав відступати.
Мальва розуміла: він не жартує. І панькатися з нею не стане. Знала, що, коли через кожну дурницю чинитиме спротив, Мор легко його зламає. Тобто присилує скоритися, навіть попри її волю. Він не гребуватиме нічим: ані закляттями, ані прокляттями, навіть тими, котрі заборонені. Он, Стрибогу все легко з рук зійшло, коли світлу безсмертну Птаху мало не вбив. А що вже казати про відповідальність за те, що відбувається всередині Темного світу? Тут ти наче в темниці замурована. Слід розраховувати лишень на себе. Тобто стати хитрою, кмітливою, пильною, спостережливо, уважною. Тому Мальва майже незворушно відповіла:
– Хай береже вас Сварог, безсмертні! Нехай їжа насущна йде вам на благо!
– Добре. Сідай. – Мор був задоволений. – Вранішню молитву ти пропустила. Але це востаннє, сподіваюся?
Мальва на знак згоди кивнула. Ті погляди її доконають, і хоч у своїй голові вона побудувала високу вежу і заховалася у ній, та все ж не знала, скільки та вежа витримає. Марево зі слів темних безсмертних вона відімкнула. Воно було огидно-правильної форми й абсолютно темне. Нічого нового, зовсім нічого нового для неї.
Сніданок закінчився банальними словами, в яких прославлявся Чорнобог і новий день. Усі після сніданку розійшлися. Кожен ще вчора, це Мальва збагнула з розмов, отримав певне завдання на сьогодні. Вона продовжувала сидіти, чекаючи, коли Мор звільниться від звичної роботи: він робив останні вказівки для декого з безсмертних. Стрибог показав їй знаками, щоб вона залишалася на місці. Встала з-за столу. Підійшла до картини, яка висіла навпроти дверей, саме над тим місцем, де сидів Мор. На картині було зображено Чорнобога. Дуже схожого на того, що на капищі. Але цей Чорнобог не мав на голові каптура та сумно посміхався. Тому справляв навіть приємне враження, бо не здавався ані зловісним, ані страховиськом. Звичайний втомлений життям старий чоловік. На стіні зліва – три вікна. За вікном звичайний для Оселища Відтіні пейзаж – похмурість без натяку на сонце. Обдивилася. Дзеркал у трапезній не було. Натомість світло тут давали свічі, які горіли на стінах у свічниках.
– Добре. Тепер щодо тебе, безсмертна, – почула за спиною голос Мора.
Слухняно підійшла до нього.
Він уважно зміряв її з ніг до голови, залишаючись задоволеним зовнішнім виглядом дівчини, і врешті промовив:
– Ага. Нормальний, нарешті, пристойний вигляд. Тільки не думай, дорогенька, що я наївний і повірив у таку блискавичну переміну в тобі буквально за ніч. Я за тобою слідкую, мала. Хитрість я шаную. Молодець, рухаєшся у правильному напрямку. Твою чемність поважаю. Тобто прикидаєшся чемною майже досконало. Упевнений, що місяць занять – і ти перестанеш хитрувати та удавати чемність. Тобто все це відбуватиметься природно. Тепер слухай уважно. Попереду в тебе заняття з травництва у Навії. Це на сьогодні. Потім будуть уроки з заклять та замовлянь, захисту. Також і я долучуся до твого навчання. Розповідатиму про те, як, ким і чому цей світ та інші світи створені. Та й ще багато цікавого. Стрибог вчитиме тебе приборкувати стихії. І не тільки природні, а й ті, котрі існують всередині людини. Мушу чесно зізнатися, що не сподівався від тебе аж таких умінь у мистецтві блокування думок. Молодець. Ще жодному безсмертному не вдавалося так вміло і так довго приховувати від мене свої думки.
Мальва у відповідь тільки знизала плечима. Мор продовжував:
– Щодо навчання, то йому ти мусиш віддаватися повністю. Не думай, що я не зрозумів твого наміру – просто слухати своїх провідників по світу пізнавання. Слухати і не чути. Ти слухатимеш і чутимеш, бо інакше ти у нашому світі не виживеш. У нас ніколи нікому не дається ще одна спроба. Погано вчитимешся, потрапиш в історії, в яких будеш не захищена. І все з тобою відбуватиметься насправді. Наприклад, сьогодні Навія вчитиме тебе підбирати правильні пропорції для того, щоб приготувати приворотне або відворотне зілля.
– Навіщо? Я ж нікого не збираюся до себе привертати? – здивовано витріщилася на Мора дівчина.
– Ти – ні, але тебе може не минути чаша сія. Випадково вип’єш – і що? Тому ти маєш знати не лишень те, яке на смак це вариво, а й вміти упізнати його запах. І, якщо випадково краплю випила, зуміти приготувати відворот. Тому слухай Учителя уважно. Бо наприкінці заняття ти змушена будеш випити приворотне зілля, зварене особисто, і випити ж відворотне, приготовлене власноруч. Правильно все зробиш – жодних наслідків. Якщо ж ні, то… Починаємо з найпростішого, бо потім підуть відвари набагато серйозніші – зв’язування волі, віри, відвар на смерть, на різні болячки-хвороби… Варитимеш доти, поки не навчишся. Тому дуже старайся.
– Бл… – заткнулася, ледве стримуючи в собі лайку. Ні, цей гад не дочекається того, що вона знову зачне тут перед ним ригати. – Той, ото вже «куртка на ваті»! А як зіллям лікувати чи допомагати в душевних хворях, ви мене не вчитимете?
Мор здивовано звів догори брови:
– Навіщо? Безсмертні не хворіють. А щодо смертних… Хе, – зневажливо фиркнув Мор. – Зрештою, кожна земна справжня травниця вміє вилікувати тіло. А от душа та воля – то геть інше. І тому, коли ти оволодієш усіма отими премудростями зільництва, про які я кажу, то тобі буде завиграшки зварити пійло проти нежитю, кашлю чи останньої форми раку. Усі ліки проти людських недуг існують у довкіллі. Якщо є ніч, то є і день, правда? Тому, люба моя, ти легко навчишся чути траву, і тільки спитаєш – вона відповість. Але не думаю, дівчинко, що то твоє покликання. Ти набагато сильніша. А трави-розтрави – то так, для загального пізнання. Упевнений, що для безсмертних це зовсім безглузде заняття. Однак така вимога записана у Чорнобоговому Тестаменті, і цей припис має виконуватися. Ще якісь запитання будуть?
– Е-е-е! А скільки триває навчання?
– По-різному. Усе від тебе залежить. Тобто поки ти не пройдеш усю дорогу. Наприклад, якщо ти варитимеш траву проти закляття правди, то варитимеш її доти, доки вона не стане діяти. Це може датися з першого разу, а може затягнутися на роки. У тебе багато часу, бо ти безсмертна – куди нам поспішати. Тож що старанніша будеш, то швидше мине навчання. А зараз тебе проклятий проведе до місця, де навчає Навія. Твій проклятий буде провідником. На ньому спочатку і пробуватимуть усі твої невдачі, тоді на смертному, якщо буде, звісно, потреба, а потім уже й на тобі. Це коли дійде до складних настоянок. Що ще? Ага, ще раз повторюю: втікати з нашого світу не раджу. Вихід та вхід сюди один, і він захищений. Ще є довгий та високий мур – не перескочити. Щодо Мертвої річки, тут тобі все Стрибог прояснив. Про твої успіхи-неуспіхи мені регулярно доповідатимуть. У мене багато роботи, тож будь чемною дівчинкою. Обіди та вечері можуть переноситися в місця, де навчатимешся. Це за розпорядженням твого наставника. Тому можеш трохи розслабитися. Бачитимемося нечасто. Я трапези також часто пропускаю через зайнятість. Що, нарешті приємна новина? – побачивши, як від останніх слів Мальва проясніла, іронічно скривився Мор та додав: – Я ж знаю, дорогезна моя, що ти мене просто шалено любиш. Вдалого навчання.
Мор поплескав Мальву по плечі, розвернувся та попрямував у бік дверей. Тоді наче щось згадав, обернувся:
– Ага. Ледь не забув. У нас для початкуючих безсмертних існують ще заняття для здорового тіла. Такі заняття відбуваються щонеділі та проводить їх Радегаст, Повелитель воїнів. Ти звільнена від цього заняття.
– Тому що я жінка? – запитала з притиском.
– Ні, – відповів таким же іронічним тоном Мор. – Тому що ти донька своєї матері і тому, що світ смертних, незважаючи на всі його недоліки, все ж навчив тебе боронитися. Тому в неділю можеш вишивати хрестиком чи почитати книги з моєї бібліотеки. Проклятий тебе проведе, тільки забажай і накажи. А наразі йменням Сварожого кола та всевидящим оком Чорнобоговим прощаюся з тобою, безсмертна!
Мор склав руки навхрест на грудях та вклонився Мальві. Дівчина чемно відповіла:
