Час смертохристів. Міражі 2077 - Щербак Юрий Николаевич (читать книги онлайн регистрации .txt) 📗
Гайдук покликав помічника. Сяючи лукавою усмішкою, увійшов Григорій Невінчаний. Він був старшим за віком і добряче обважнів від регулярних випивок з незліченними друзями і доброї закуски — обов'язкове сало з часником, білий пшеничний хліб, солоні огірки й домашня смажена ковбаса; проте він ніколи не дозволяв собі не виконати наказ чи ухилитися від участі в операції. На ньому був ізраїльський камуфляж для війни в пустелі — Невінчаний недавно повернувся з Хайфи, куди тимчасово перенесли столицю Ізраїлю після іранських ядерних ударів по Тель-Авіву і західний частині Єрусалиму.
— Григорій Іванович, що чути у справі вбивства Безпалого? — запитав Гайдук офіційно, хоча любив Невінчаного. Той підчас румунської кампанії був наставником молодого лейтенанта і одного разу на околиці Бухареста врятував життя Гайдуку, помітивши на даху вілли румунського снайпера, що цілився в лейтенанта бригадної розвідки. Пострілом з гранатомета Невінчаний зняв снайпера.
— А що може бути відомо, коли справою Безпалого займається ДерВар, — примружив очі Григорій. — Наших хлопців з аташату у Вашінгтоні усунули від справи.
«Знову Мережко», — подумав Гайдук.
— Що будемо робити?
— Літати, — сказав Невінчаний і справді злетів, ледве не розбивши своєю великою напівлисою головою люстру, яка загрозливо захиталася і задзеленчала. Гайдук остовпів від здивування.
— Бляха-муха, я ще не дуже вмію цим керувати, — кректав винувато Невінчаний, прибравши горизонтальне положення, наче робив «ластівку», і гепнув головою об стінку, на якій висів портрет гетьмана. На поясі Невінчаного поряд з найновішим ізраїльським пістолетом-кулеметом Мікро-TAR-22 був приторочений невеличкий апарат. Григорій крутив важіль, немовби власник моделі літака, керованого на відстані. Він безпомічно завис над столом Гайдука, не знаючи, як повернутися до вертикальної позиції.
— Ігоре Петровичу, вибачте, це я в Ізраїлі дістав. Вірніше — виміняв протиатомний костюм Чорнобиль-30 на це. Вони починають озброювати цим свій спецназ. Показали на тренуваннях — ураган! Як ніндзі літають!
Нарешті щось в апараті спрацювало, і Невінчаний важко впав на підлогу.
— Щодо Безпалого в мене є ідея, — повідомив Григорій. — Треба підключити «АМАН». Там працює наша людина — Давид Бейлін. Дуже порядний хлопець. Він перевіз сюди свою сім'ю — ще до ядерних ударів. І часто тут буває. Якщо дозволите...
— Дозволяю, — сказав Гайдук. Він звик до різних дивацтв Григорія. Ідея «літаючого спецназу» йому сподобалась.
— А скільки таких... апаратів ви зможете дістати для нас?
— Штук десять, не більше. Вони там у великому дефіциті. А ви допоможете з протиатомними костюмами?
— Допоможу, — пообіцяв Гайдук.
— Я приніс вам пропозиції щодо спецгрупи, яка має бути у вашому розпорядженні. Ось список, — він простягнув Гайдуку флешку. — Тут все — характеристики, біографії, відеозаписи бойових дій і тренувань. Всього десять чоловік. Зможуть літати, — зблиснув він своїми наївними блакитними очима.
— Дякую, я уважно вивчу.
— Ігоре Петровичу, півгодини тому прийшло запрошення від Мінтімера Басманова. Хоче з вами познайомитись.
— Басманов?
— Так. Раджу прийняти запрошення. До нього навіть Його Ясновельможність їздить регулярно.
— А куди треба їхати?
— Тут недалеко, — Невінчаний підійшов до великого комп’ютерного екрана і висвітив на ньому карту. — Це в Чернігівському краї, на стику України, Росії та Білорусі.
На карті з'явилися обриси Чернігівщини. Невінчаний повів курсором на північний схід від Городні, відхилившись від дороги М-13. Курсор уперся в ріку Тетіва та великий лісовий масив, потім Невінчаний окреслив світляне коло — Городня, Мена, Семенівка, Корюківка — і зайшов на територію Росії, відхопивши великий шмат простору.
— Це його володіння.
— Поїду, — вирішив Гайдук. Він набрав на геджеті номер гетьмана.
— Ваша Ясновельможність, прошу дозволу на поїздку до Басманова.
— Що йому треба? — невдоволено спитав гетьман.
— Не знаю. Але запрошує.
— Їдь. Тільки будь обережний. Роби з себе дурника: ще нічого не знаю, тільки приступив до обов'язків. Після поїздки —до мене з доповіддю.
— Слухаюсь, — сказав Гайдук. І, відключивши урядовий зв'язок для вищого керівництва УВКФД, наказав Невінчаному:
— Приготуйте назавтра «черепаху». Поїдете зі мною. Тільки залиште цей літунський апарат. Так, ще одне. Повісьте, будь ласка, фотографію, подаровану Мережком, у приміщенні для відпочинку.
— Слухаюсь, — всміхнувся Невінчаний. — Не треба ображати Юлія Юліановича. Хай висить. Я перевірив. Там чисто, бляха-муха.
— Вибачте, Григорію Івановичу, забув. Чи не могли б ви знайти в конторі Мережка агента Іоанна? Хотів би з ним познайомитись.
35.
ФАЙЛ ГАЙДУКА
9/05/2077
Абсолютно таємно. 1 прим.
Раднику Гетьмана України з національної безпеки,
Секретарю PH Б України Генерал-хорунжому Гайдуку І.П.
ОПЕРАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Басманова Мінтімера Никоновича, громадянина України, Росії, Білорусі, Казахстану, Союзу Держав Чорної
Орди (СДОР), Швейцарії, Китаю. Боярин московський. Член Ареопагу України. Член Таємної Світової Ради (фактично світового уряду) зі столицею в м. Чингіз-Сарай. Князь Чернігівській, цар Воронезький, Рязанський, Сталінградський, хан Улан-Баторський, Аральський. Голова Ордену Світла — Святих отців-опричників.
Народився в 2010 році у Москві. Безпритульний, батьки невідомі. Злодій у законі з 18 років. Неодноразово ув'язнений в пермських, усть-тобольських, мордовських таборах, в тюрмах для особливо небезпечних злочинців Владіміра і Сталінграда. Особисто вбив ножем 8 в'язнів-сокамерників, в послужному списку є також зґвалтування жінок і хлопчиків з дитячого будинку. У 2030 р до Басманова М.Н., як пишуть біографи, «прийшло видіння». Перебуваючи в камері-одиночці для смертників, він нібито побачив дух Христа, який прийшов до Басманова вночі і розповів, що насправді він не воскрес після розп'яття, а помер, і що саме Басманову він доручає сповістити світові правду про смерть Христа, поховати його тіло і закласти нове віровчення. Дух випромінював настільки яскраве світло, що охорона тюрми підняла тривогу, думаючи, що Басманов здійснює втечу. Коли спецкоманда вдерлася до камери Басманова, охоронці були вражені, побачивши, що кайдани, в які був закутий в'язень, зникли, а сам Басманов стоїть на колінах перед ліжком і молиться, не звертаючи ні на кого уваги. Розповідають, що від того моменту Басманов докорінно змінився: став лагідним і побожним, організував недільну школу для в'язнів, яких агітував вступити до Ордену Воїнів Світла — Святих отців-опричників. Розпустив чутку, що є далеким нащадком боярина Олексія Басманова (ХУІст.), одного з засновників опричнини, вбитого за наказом Івана Грозного. Під гаслом боротьби зі злочинністю, опричники Басманова вбили половину в'язнів і майже всю охорону, захопивши Сталінградську в'язницю, яку проголосили Святим Домом Опричників. Замість ікон з зображенням Христа вони повісили портрети Івана Грозного з написом: «Тортури кожному, на кого впаде підозра государева. Се очистить душі від темряви і примножить світло». Під сильним тиском ліберальної московської інтелігенції та сталінградських правозахисників Басманов був звільнений у 2039 році і проголошений святим. Загони опричників Басманова, організовані в моторизовані стрілецькі та бронетанкові бригади, почали захоплення ряду колишніх територій російської імперії, караючи корумпованих чиновників, поліцію, жандармів і кримінальних злочинців, відрубуючи їм голови, руки, тавруючи їхні чола — в залежності від ступеню провини. Цей рух Басманова, названий істориками «великим очищенням Росії», був з ентузіазмом підтриманий широкими народними масами (78,2% підтримки в суспільстві). Басманов та його воїнство великою мірою спричинилося до розпаду централізованої Російської держави та захоплення її великих території Піднебесною Народно-демократичною Імперією і Чорною Ордою. Під час українсько-румунської війни (2048-2052 pp.), коли була окупована Буковина і частина Одесько-Чорноморської землі, Басманов надав військову допомогу генералу К-Д. Махуну — нині гетьману України. Разом з танковою армією Махуна, яка здійснила стрімкий рейд до Бухареста, в наступальній операції брали участь три мотострілецькі бригади Басманова (імені Івана Грозного, імені протопопа Авакума та імені Сталіна), яким був відданий на пограбування на 3 дні Бухарест. За видатний вклад в перемогу України Басманов одержав у володіння Чернігівській край. Усього, за приблизними оцінками, Басманов володіє півмільйоном кріпаків на землях, що належать йому, вирощуючи на спеціальних фермах на продаж жінок-повій та чоловіків-гладіаторів, яких транспортує переважно до Чорної
