Пентакль: Збірка - Олди Генри Лайон (читать полностью бесплатно хорошие книги txt) 📗
— Диктуй, — видихнув він.
Олівець був уже в руці. Номери Максим звичайно записував на полях старої телефонної книги.
— Зараз… — Ніна засміялася. — Я твої вірші згадала. Про Афродіту Аргимпасу. «Він не спав. Серед зірок німого гласу йшов крізь пітьму — і замер, нерухомий…» Правильно?
Трубка схолодніла як лід. Максим не згадував при ній Аргимпасу. Він узагалі не читав Ніні віршів.
— Правильно, — слово виговорилося на подив легко. — Диктуй номер!
Чи все-таки було? Здається, вони говорили про Мозолевського, про розкопки Гайманової Могили. Але ж він читав українською! Чи…
Дівчина відійшла від телефону, розкрила долоню.
Намистина. Теплий вогонь сердоліку.