Втрачений символ - Браун Дэн (читать книги полные TXT) 📗
Раптом Беламі зупинили й всадовили на лавку. М'язистий чоловік на мить розімкнув наручники, але тільки для того, щоб прикути йому руки за спиною до лавки.
— Що вам від мене потрібно?! — гнівно вигукнув Беламі, і серце його шалено закалатало.
Але у відповідь почулися стихаючі кроки і сичання дверей, що ковзнули і зачинилися.
Запала тиша.
Мертва тиша.
«Вони що — збираються просто залишити мене тут? — Намагаючись вивільнити руки, Беламі спітнів іще сильніше. — Я навіть мішок із голови зняти не можу!»
— Допоможіть! — вигукнув він. — Чи є тут хто? Допоможіть!
Та навіть коли Беламі в паніці кликав на допомогу, він знав, що його ніхто не почує. Це масивне засклене приміщення, відоме під назвою Джунглі, із зачиненими дверима було абсолютно звуконепроникним.
«Вони залишили мене в Джунглях, — подумав він. — До ранку мене не знайдуть».
Раптом він щось почув.
Звук був ледь чутним, але налякав Беламі так, як не лякав його раніше жоден звук.
То було чиєсь дихання. Дуже близько.
На цій лавці він був не сам.
Зненацька зашипів і спалахнув сірник — так близько до обличчя, що Беламі відчув його жар. Він відсахнувся, інстинктивно рвонувши наручники.
Раптом його обличчя намацала чиясь рука і зняла мішок.
Полум'я сірника відбилося в чорних очах Інуе Сато — вона піднесла його до сигарети, що стирчала з її рота лишень за кілька дюймів від обличчя Беламі.
У місячному сяйві, що пробивалося крізь скляну стелю, було добре видно вирячені очі японки. І з явним задоволенням вона побачила страх в очах Архітектора.
— Нумо, містере Беламі, — мовила Сато, гасячи сірник помахом руки. — Звідки ми почнемо?
РОЗДІЛ 70
«Так, це магічний квадрат». Уважно роздивившись квадрат із цифрами на гравюрі Дюрера, Кетрін ствердно кивнула. Більшість подумали б, що професор Ленґдон з'їхав з глузду, але Кетрін швидко збагнула, що він має на увазі.
Вираз «магічний квадрат» стосувався не якогось містичного поняття, а поняття суто математичного — так було названо сітку послідовних чисел, розташованих таким чином, що їхня сума була однакова по вертикалі, горизонталі та діагоналі. Ці магічні квадрати створили близько чотирьох тисячоліть тому математики Єгипту та Індії, і дехто досі вважає, що в цих фігурах криється якась магічна сила. Кетрін десь читала, що і нині деякі віддані традиціям індійці зображають на своїх індуїстських олтарях спеціальні магічні квадрати три на три, що називаються Кубера Колам. Одначе сучасна людина зарахувала ці магічні квадрати до розряду «розважальної математики» і для багатьох відкриття нових «магічних» конфігурацій — то лише велика втіха. «Як судоку для інтелектуалів».
Кетрін швидко проаналізувала Дюрерів квадрат і додала числа в кількох рядках та стовпчиках.
— Тридцять чотири, — сказала вона. — У кожному напрямку буде тридцять чотири.
— І дійсно, — зазначив Ленґдон. — Але чи знала ти, що саме цей квадрат уславився тим, що Дюрер здійснив начебто неможливе? — І він швидко продемонстрував Кетрін, що, окрім зведення суми до тридцяти чотирьох по вертикалі, горизонталі та діагоналі, Дюрер ще й примудрився розташувати числа так, щоб цю суму давали також всі чотири квадранти, чотири центральні квадрати і навіть усі чотири кутові квадрати. — Але найдивовижнішим є те, що Дюрер спромігся розташувати числа п'ятнадцять і чотирнадцять одне біля одного в нижньому ряду на позначення року, коли йому вдалося здійснити таке неймовірне досягнення!
Кетрін заворожено дивилася на комбінації чисел.
А Ленґдон з дедалі більшим ентузіазмом продовжував:
— Неймовірно, але саме в «Меланхолії 1» уперше в історії європейського мистецтва з'явився магічний квадрат. Дехто з учених стверджує, що саме так Дюрер сповіщав про те, що древні таємниці прийшли з містичних шкіл Єгипту і тепер зберігаються в європейських таємних товариствах. — Ленґдон зробив паузу. — І тепер повернімося ось до цього. — І професор показав рукою на сітку з літерами кам'яної піраміди.
— Гадаю, тепер це розташування про щось говорить? — спитав Ленґдон.
— Квадрат чотири на чотири.
Ленґдон взяв олівець і ретельно переписав на папір Дюрерів магічний цифровий квадрат, поряд із квадратом із літерами. І Кетрін побачила, як легко тепер розшифровувати. Але раптом Ленґдон, після такого ентузіазму, застиг, вагаючись із олівцем в руці.
— Що таке, Роберте?
Він повернувся до неї, і на його обличчі відбилося благоговіння.
— А ти впевнена, що ми справді хочемо це зробити? Адже Пітер абсолютно чітко сказав, що...
— Роберте, якщо ти не бажаєш розшифровувати цей напис, у такому разі це зроблю я. — І Кетрін простягнула руку за олівцем.
Ленґдон побачив, що її не зупинити, і нарешті підкорився, знову зосередивши увагу на піраміді. Він ретельно наклав магічний квадрат на сітку з літерами і кожну літеру позначив цифрою. Потім створив нову сітку, розташувавши позначені цифрами масонські літери в новому порядку — у тій самій послідовності, як і в магічному квадраті Дюрера.
Коли Ленґдон закінчив, вони подивилися на результат.
Кетрін одразу ж засмутилася.
— Знову абракадабра.
Ленґдон довго мовчав.
— Кетрін, взагалі-то, це не абракадабра. Це — латина.
А в довгому темному коридорі старий сліпий дідок чимдуж шкутильгав до свого кабінету. Коли він нарешті дійшов і важко плюхнувся на стілець, його старі кістки відчули величезне полегшення та вдячність. Автовідповідач пищав. Старий натиснув на кнопку і прислухався.
— Це Ворен Беламі, — почувся приглушений шепіт його друга і брата-масона. — Боюся, що маємо тривожну новину...
Кетрін Соломон знову глянула на сітку з літерами, ще раз вдивляючись у текст. І тепер перед її очима спливло слово латиною. Jeova.
Кетрін не вивчала латини, але вона знала це слово з древніх текстів івритом. Jeova. Jehovah. Пробігши поглядом нижче, наче читаючи книгу, Кетрін із подивом виявила, що може прочитати увесь текст, вигравіруваний на піраміді.
Jeova Sanctus Unus.
Вона одразу ж зрозуміла його зміст. Ця фраза часто траплялася в сучасних перекладах священних юдейських текстів, написаних івритом. У Торі юдейський Бог мав багато імен — Єова, Єгова, Єшуа, Джерело, Елохім, але в численних римських перекладах увесь цей громіздкий набір імен об'єднався в одну-єдину фразу латиною: Jeova Sanctus Unus.
«Єдиний Істинний Бог?» — прошепотіла Кетрін сама собі. Ця фраза не скидалася на таку, що допоможе їм знайти брата.
— Оце і є таємниче послання цієї піраміди? Єдиний Істинний Бог? А я гадала, що це мапа.
На обличчі Ленґдона так само читався спантеличений вираз, і ентузіазм у його очах згас.
— Розшифровка, без сумніву, правильна, але...
— Чоловік, який захопив мого брата, хоче знати точне місце. — Вона заправила за вухо пасмо волосся. — І він не дуже зрадіє цій фразі.
— Кетрін, — важко зітхнув Ленґдон. — Я сам цього боявся. Увесь вечір мене не полишало відчуття, що ми ставимося до зібрання міфів та легенд, як до чогось реального. Може, цей напис і вказує на якесь місце, але на метафоричне місце. Йдеться про те, що свій істинний потенціал людина може реалізувати лише через єдиного істинного Бога.
— Але ж це безглуздя! — пригнічено вигукнула Кетрін. — Упродовж поколінь моя родина оберігала цю піраміду! Єдиний Істинний Бог? Оце й увесь секрет? Чому ж тоді для ЦРУ це питання національної безпеки? Або вони брешуть, або ми чогось не розуміємо!
