Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович (читать книги полностью без сокращений .txt) 📗
живописець, графік, художник театру. У 1910-1911 ро-
ках навчався у Вільній російській академії в Парижі.
Амбодик-Максимович Нестор Максимович (1744,
с.Веприк, тепер Полтавської області — 1812, Пе-
тербурґ, Росія) — вчений-енциклопедист, доктор ме-
дицини, геральдист, ботанік, фітотерапевт. Закінчив
Страсбурзький університет, де захистив докторську
дисертацію (1775).
Андрієвський Іван Самійлович (1759, Чернігівщи-
на — 1809) — перший український і російський профе-
499
сор ветеринарії, доктор медицини. Переклав із фран-
цузької мови «Новий повний методичний лікарський
порадник» у 3-х частинах (1793) та інші книги з вете-
ринарії.
Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович (1894,
Херсон — 1982, Париж) — живописець і художник те-
атру. З 1920 року за кордоном, з 1923 року в Парижі.
Входив до паризького Театру українських митців.
Андрусов Микола Іванович (1861, Одеса — 1924,
Прага, Чехія)
— геолог, стратиграф, палеонто-
лог. Професор Юр'євського (1896-1905), Київського
(1905-1912) і Таврійського (1918-1920) університетів.
У 1920-1922 роках жив у Франції, працював в Сор-
бонні (1921-1922).
Анна Ярославна (близько 1032, Київ — після 1075,
вірогідно Санліс, Франція)
— дочка Вели-
кого князя Київської Русі Ярослава Мудрого, дружи-
на французького короля Генріха І Капета, з яким уро-
чисто одружилася в Реймсі 4 серпня 1049 року. Після
смерті Генріха І (1060) була регентшею під час прав-
ління свого малолітнього сина Філіппа І.
Антонович Катерина, Серебрякова (1884, Харків —
1975, Вінніпеґ, Канада) — живописець, графік, педа-
гог. З 1923 року в Чехословаччині, Італії, Швейцарії,
Німеччині, Франції. З 1945 року — в Канаді.
Архипенко Олександр Порфирович (1887, Київ —
1964, Нью-Йорк, США) — скульптор, живописець і
графік. У 1908-1921 роках жив і працював в Парижі.
Ахматова Анна Андріївна, дівоче прізвище Горенко
(1889, Одеса — 1966, Домодєдово Московської області,
Росія; похована в Комарово, поблизу Петербурґа) —
500
поетеса. На її ранню творчість вплинули вірші фран-
цузьких поетів П.Верлена, Ш.Бодлера та інших. У 1910,
1911 та 1965 роках відвідала Париж, де у 1910 році ху-
дожник А.Модільяні зробив її олівцевий портрет.
Бабій Іван (1895, Херсонщина — 1945, Париж) —
живописець, рисувальник. З 1925 року жив і працю-
вав у Парижі.
Бардах Яків Юлійович (1857, Одеса — 1929) — мі-
кробіолог. У 90-х роках 19-го століття стажувався в
лабораторіях Роберта Коха в Берліні та Луї Пастера
в Парижі.
Бах Олексій Миколайович (1857, Золотоноша,
тепер Черкаської області — 1946, Москва, Росія) —
біохімік, революційний діяч, організатор науки. У 1885
році емігрував за кордон. Здійснював наукову роботу в
Колеж де Франс у Парижі (1890). 1917 року повернув-
ся в Росію.
Башкирцева Марія Костянтинівна (1860, с. Гав-
ронці, тепер Полтавської області — 1884, Париж) —
живописець. З 1870 року жила у Франції. У 1877-1881
роках навчалася в академії Р.Жульєна в Парижі.
Безредка Олександр (1870 — 1940) — бактеріолог.
Закінчив Новоросійський (Одеський) університет,
учень І. Мечникова. Дістав ступінь доктора в Паризь-
кому університеті, відтоді асистент, професор і з 1916
року заступник директора Пастерівського інституту в
Парижі. Автор багатьох наукових праць, переважно з
вакцинації та імунітету.
Бердяєв Микола Олександрович (1874, Київ —
1948, Кламар, поблизу Парижа) — філософ, літера-
тор, публіцист, громадський діяч. По материнській лі-
501
нії споріднений з французьким домом де Шуазель.
У вересні 1922 року через повне розходження з кому-
ністичною ідеологією висланий за кордон. До середи-
ни 1924 року жив у Берліні, потім поблизу Парижа, в
Кламарі, де й помер.
Бернштейн Сергій Натанович (1880, Одеса — 1968,
Москва) — математик. Закінчив Паризький універси-
тет (1899) і Паризьку політехнічну школу (1901). Іно-
земний член Паризької академії наук.
Білосельський-Білозерський Сергій Костянтино-
вич (1867 — 1951) — князь, нащадок давнього укра-
їнського роду, генерал-майор російської армії. Був
рекомендований Олексієм Бутовським до складу Між-
народного Олімпійського Комітету (МОК), в якому пе-
ребував з 1900 до 1908 року.
Блох Леонора Абрамівна (1881, Кременчук — 1943,
Алма-Ати, Казахстан) — скульптор. У 1899-1905 ро-
ках навчалася в студії О.Родена в Парижі. Працювала
в Парижі до 1912 року.
Бобрецький Микола Васильович (1843, с. Троян-
ка на Поділлі — 1907, Київ) — зоолог, професор. Автор
першого підручника зоології для університетів Росії —
«Основи зоології» (1884). У 1873 році проводив зооло-
гічні дослідження на узбережжі Середземного моря
(Марсель, Франція).
Богомолець Олександр Олександрович
(1881,
Київ — 1946, там же) — патофізіолог, організатор на-
уки, педагог. У 1930-1946 роках президент Академії наук
України. У 1910 році стажувався в Сорбонні (Париж).
Бойчук Михайло Львович (1882, с. Романівка, те-
пер Тернопільської області —1937) — художник-мону-
502
менталіст. У 1908-1911 роках удосконалював майстер-
ність в Парижі. З 1917 року в Києві. Один із засновників
Української академії мистецтв (1917) в Києві.
Борачок Северин (1898, Тернопільщина — 1975,
Мюнхен, Німеччина) — живописець. Після 1924 року
навчався в Парижі.
Борщак Ілько, Баршак Ілля Львович (1895, по-
близу Херсона — 1958, Париж) — історик, дипломат
Української Народної Республіки. З 1920 року жив в
Парижі. З 1938 року викладав історичні дисципліни в
Національній школі східних мов, де створив кафедру
українознавства. Був директором «Архіву українсь-
кої еміграції у Франції»
Браз Йосип Еммануїлович (1873, Одеса — 1936,
Париж) — живописець. Навчався у приватних студі-
ях Мюнхена (Німеччина) і Парижа (Франція). З 1928
року жив за кордоном.
Буковецький Євген Йосипович (1866, Одеса —
1948, там же) — живописець. Навчався в академії
Р.Жульєна в Парижі.
Буняковський Віктор Якович (1804, Бар, тепер
Вінницької області — 1889, Петербурґ) — матема-
тик, педагог. Освіту здобув в Кобурзі, Лозанні і Парижі
(1820-1825). Віце-президент Петербурзької академії
наук у 1864-1889 роках. Написав 168 наукових праць,
майже всі французькою мовою.
Бурачек Микола Григорович (1871, Летичів, тепер
Хмельницької області — 1942, Харків) — живописець-
пейзажист, художник театру. Удосконалював майстер-
ність в Парижі у 1910-1912 роках. Один із засновників
Української академії мистецтв (1917) в Києві.
503
Бурлюк Давид Давидович (1882, х. Семиромівщи-
на Харківської губернії — 1967, Нью-Йорк, США) —
художник-футурист, поет. 1904 року навчався в Па-
рижі. З 1920 року жив за кордоном.
Бутенко Іван Пилипович (1852, Херсонщина —
1891, Москва) — співак (бас). Вокалу навчався приват-
но в Одесі, Франції, Італії.