Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович (книги серия книги читать бесплатно полностью .TXT) 📗
ПРО ЛЮБОВ
Хай би хто і як доводив
Щось погане про любов,
Але марні всі старання
Як в душі вирує кров.
Що таке любов? – не знаю,
Хай це скажуть молоді,
Хоч і сам як фею стріну –
Щось мов діється тоді.
І не знаю, що зі мною?
Чом німіє мій язик?
Бо як жінка яка гляне,
Друг мій тут же, ніби – штик.
9.9.2013 р.
ЩО КРАЩЕ?
В жінок йдуть гроші на красу,
А в хлопців більшість – на їду.
Отож, як хочеш гарну мати,
Готовся, брат, голодувати.
І хоч де жінка – там і рай,
Але одне не забувай:
Що там, де жінка, ніби – пава,
Про їх не завжди гарна слава,
Бо з ними (але це між нами),
Будеш ходить – завжди з рогами.
І тут же, йдучи бережком,
Зустрів свого сусіда Сьому:
Що краще їсти? – торт гуртом,
Чи з рукава дермо самому?
– В тебе, напевно, не всі дома,
До мене посміхнувся Сьома,
– Ну де ти бачив, щоб гівно
Їли гуртом? – скажи, Вано.
І тут же глянув він на Тому,
Що йшла задрипана додому:
Ну, звісно, краще торт гуртом,
А ніж якесь дермо самому.
24.8.2013 р.
Я СТОЮ БІЛЯ РІЧКИ
Я стою біля річки –
Біля самого броду,
І дивлюсь на дівчину
Що несе насолоду.
Ой, ти Боже мій Боже,
Що ти робиш зі мною?
Глянь, які в неї очі,
Ніби квіти весною.
Щоб робили ми – Люди,
Й чи були б ми щасливі?
Щоб не ці вертихвістки,
Що занадто вродливі.
0.9.2013 р.
МИ ЛЮБИМО НЕ ТИХ, ЩО ТРЕБА
Ми любимо не тих, що треба,
Бо тих, що треба – вже нема,
Бо їх давно вже розхватала
Наша красунечка – весна.
– Ой, ви баби, ой, ви баби,
Вже кричить Олекса,
Чи хоч котра, скажіть, може
З вас прожить без сексу?
9.9.2013 р .
В САНАТОРІЇ
От попав я в санаторій,
Очі в кожної горять,
Може б я й пішов з якоюсь,
Щоб я міг яку піднять.
Ой, ви кучері мої,
Ой, ви кучері,
І до чого ж ви мені
Надокучили?
5.9.2013 р.
ТВОЇ ПОХОДЕНЬКИ
Все що я узнав про тебе
І всі походеньки…
То, виходить, хлопців в тебе
Було, як опеньків.
14.9.2013 р.
ВІЧНИЙ СТРАХ
Автобіографія мого народу і моя –
В моїх віршах.
І все, що в них я написав,
Це – просто жах.
От, як тримали нас вожді
В своїх руках,
Та буть людьми нам заважав –
Наш вічний страх.
28.8.2013 р.
НОВІ ПОСІВАЛЬНИКИ
От до чого дожились
Наші добродії,
Бо на кого не поглянеш,
Скрізь – одні злодії.
Після Зварича явились
Нові посівальники,
Й називаються вони
Просто в нас – начальники.
Ці, як свині – все гребуть,
Що не дай – їм мало,
Хоч із кожного вже з них
Можна плавить сало.
22.8.2013 р.
ДО ЯКИХ ТУЛИТИСЯ?
– Ой, жінки-жінки-жінки,
Як не помилитися?
Бо уже не знаю й сам я –
До яких тулитися?
– А ти надто не спіши,
Й не спіши сутулиться,
Й почекай поки до тебе
Ті самі притуляться.
Бо не ми їх вибираєм,
А вони нас, братику,
То ж, дивись, не довіряй
Та отій кирпатенькій.
2.9.2013 р.
КОТИК І КИЦЯ
Держить Киця бутербротик,
І питає: – Де ти, Котик?
Бо оббігала всю дачу,
А тебе ніде не бачу.
Той на яблуні сидить
І до Киці тихо : – Цить!
Не лякай ти горобця,
Бо получиш штовханця.
31.8.2013 р.
ІНФЛЯЦІЯ І ОВАЦІЇ
Де не підеш – президентам
Скрізь одні овації,
І ніхто не запитає:
– Чому в нас інфляція?
А сміливці: – Тири-пири –
Під дзвінкі овації,
Не було б у нас бандитів,
Не було б інфляції.
Правда, правда! – із –під столу
Обізвався пан Буряк –
То я б коштував сьогодні
Десь руб сорок, не – трояк.
От яка у нас держава!
Та хіба ж це вже не гра,
Щоб ніхто не міг до шефа
Підійти без хабара?
Що за світ настав, лакузи?
Де не глянеш – боягузи,
Де ж це ми взяли такого,
Щоб боялись всі одного?
31.8.2013 р.
ЩАСЛИВИЙ ПОНІ
або
МАМА НА ПРИПОНІ
Ігорю
Як в малесенького поні –
Мамка в тебе на припоні,
То подай, то принеси,
То купи тобі труси.
Ну, а сам «маленький» поні
Більший, ніби слон на троні.
Хоч ніде він не працює,
Та зате всі дні – чаює.
То дай гроші на горілку,
То на пиво, то на дівку.
То ж матуся й на припоні,
Щоб не був «голодний» поні.
2.9.2013 р.
ПУСТУН РИЖИК
Є у нас такий пустун,
Мчить – то в поле, то в буркун...
Тут було в дворі воно,
Й ось стрибнуло вже в вікно.
Й цілий день ганяє в хаті,
Ніби вітер по загаті.
Дуже любить він тепло
І свіженьке молоко.
А коли нап’ється вволю –
Обриває він квасолю.
Що ж воно за звір такий –
Невгамовний і прудкий?
2.9.2013 р.
ДУША ПРОСИТЬСЯ
Як погляну на красуню,
Що під Сонцем жариться,
Як би й сам ото із нею
Я б хотів – пожариться?...
Які очі, грудоньки,
Як сорока носиться,
Що душа сама до неї,
Як угледить – проситься.
2.9.2013 р.
ОТ ТАМІЛА, ТАК ТАМІЛА
Ну ж була в мене Таміла,
Те й робила, що... шипіла.
І хоч як вона шипіла,
Але де казав – сиділа...
От Таміла, так Таміла.
31.8.2013 р.
Я – ПОЕТ
Я – поет й свої страждання
Я беру від молодих,
Бо найбільші всі бажання
Я отримую від них,
1.10.2013 р.
ЩОБ РОБИВ Я?
Щоб робив я в цьому світі
Щоб не мила і не гай,
Де б я міг тоді зустріти
В цьому світі Божий рай?
Ой, ти поле моє поле,
Ой, ви коники мої!
Де ж моя гуляє доля,
Де ж мені шукать її?
1.10.2013 р.
ТАК БУВАЄ
Що таке життя – не знаю,
Та завжди ти пам’ятай:
Якщо навіть ти й з чужою,
То свою не забувай.
1.10.2013 р.
ВІДКРИТЕ ЩАСТЯ
Я бачив як діток годують птахи,
А в них відкритий рот, як док,
Отак і в нашої Домахи
Завжди відкритий передок.
1.10.2013 р.
ЖИДОВСЬКІ ТРАСТИ
У нас нема чого вже красти,
Бо що було – украли ТРАСТИ.
26.2.2011 р.
РОЗСТІБНИ СВОЮ ДУШУ
Все життя посміхаюсь,
Та не можу сказать:
Розстібни свою душу –
Дай на скрипці зіграть!
28.10.11 р.
БРЕХНЯ І КАРТОПЛЯ
У нас вже мало хто жартує,
Й ніхто нікого вже не чує.
Фермер свою картоплю продає,
А без нітратів сам купує.
От вони люди в нас які,
Й щоб не брехнути - вже не можуть,
Звідки ж взялись вони такі,
Й ті трьохметрові огорожі?
Вони не можуть не дурить,
І де не глянеш – скрізь ті мойші,
Ну як же з людом таким жить
