Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович (книги серия книги читать бесплатно полностью .TXT) 📗

Які хотять вас облапошить?

А де ж ті принципи святі,

Які у Біблії, о, Боже,

А може й Біблія з брехні?

Хто розібратись в тім поможе?

Куди не глянеш, не підеш –

То ладні з тебе здерти й шкіру?

Ну як цю погань обійдеш,

Щоб не вліпить в ту пику сіру?

8.10.2013 р.

ЩОБ БУТИ ЩАСЛИВИМ

Ну ж і очі, ну й сліпучі!

Глянеш – хочеться співать,

А десь поруч стогнуть кручі,

Ніби хочуть щось сказать.

Ну ж і очі, ніби зорі

Так і сяють вдалині,

Ніби крейсери на морі

Що несуть свої вогні.

Бо як гляну в твої очі –

Нападає ураган,

І таке він витворяє,

Ніби в бурю – океан.

О, моє ти чудо-диво,

О, моя земна краса!

Хто ж не схоче буть щасливим,

Як в ті гляне – небеса?

16.7.1979 р.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛІТО

Задививсь в твої я очі,

О, моя ти западня!

Якби знала ти, дівчино,

Як же жду тебе щодня.

Стільки ніжної спокуси

Ти жбурляєш кожен раз,

Варт твої побачить квіти

Що у тебе напоказ.

Над Дніпром дрімають зорі

І розгулюють світи,

А думок, як риби в морі

Варт до тебе підійти.

Ще і досі я не знаю,

Що мені, скажи, робить?

А над полем вітер віє,

Й десь верба в гаю тремтить.

Я не знаю, моя люба,

Що мені, скажи, робить?

Боже мій! Якби ти знала,

Як же хочеться любить!

7.7.1979 р.

ЯКБИ НЕ ДУРНІ

Щоб кожний з нас розумним став,

То хто б євреїв годував?

Отож хваліть, браткі, Богів,

Що в світі стільки «дураків».

19.10.2013 р.

ЩОБ ДОВГО ЖИТИ

Жид же спать тоді не буде –

Як когось він не обдурить.

Тож, як хочеш довго жити? –

То не смій людей дурити.

19.10.2013 р.

ХТО СКАЗАВ?

Хто сказав, що старі люди,

Не хочуть, мов, любить?

То брехня, не вірте тому,

Всі на світі хочуть жить.

Хочеш бачить завірюху,

Дай ти діду – молодуху,

І той оком не моргне,

Як відразу оживе.

14.10.2013 р.

НАЙКРАЩЕ ДІЛО

Як би я забравсь в те тіло,

Що трояндами цвіте,

Яке любить гарне діло,

Та, проте, не всім дає.

28.10.2013 р.

КРИК ІДІОТА

Ви чули крики ідіота?

Отак кума кричить Федота,

Як якась худа істота,

Візьме штурмом її дота.

12.10.2013 р.

НАМ БОГ ДАВ

Нам Бог дав і ми даємо,–

Катерина Грицю каже,

А кому? – Грицько питає?

Це уже – як карта ляже.

19.10.2013 р.

БЕРЕЖІТЬСЯ, ДІВЧАТА

Надивився на дівчат,

І пішов любов шукать.

Бережіться ж ви, дівчата,

Якщо є з вас непочата!

16.10.2013 р.

НЕ ПОСПІШАЙТЕ В ПІДЗЕМЕЛЛЯ

Не поспішайте в підземелля,

Ще встигнете всі там побувать,

І ті, які ще хочуть жити,

І ті, кому на все – начхать.

12.10.2013 р.

ЯКБИ ЦІНУ ТИ ЩАСТЮ ЗНАЛА

Якби ціну ти щастю знала,

То ноги б всім не розставляла.

28.10.2013 р.

Я ВЖЕ СТАРИЙ

Я вже старий і вже не дужий,

Та знаю, що якщо помру,

То краще нам усім не стане,

То ж й помирати не спішу.

12.10.2013 р.

ЯКЩО ГРИМИТЬ ГРІМ

Якщо в душі гримить ще грім,

То, значить, ти ще треба – всім.

11.10.2013 р.

ДЕ ЧИЯ?

Я і мій дружок Гаврило

Сидимо в гаю.

Я пасу його дружину

Ну, а він – мою.

Так й живемо – він і я,

Що й не знаєм, де чия?

17.10.2013 р.

ГРИЦЬ І НАТКА

Подивився Гриць на Натку,

І повів її в палатку.

16.7.2013 р.

ЩОБ БУЛО НЕБО ЗОРЯНЕ

Колись я знав одну зорю,

Але часи мінялися,

І нові зорі з кожним днем

На небі появлялися.

А зараз, як підніму зір

І гляну я на небо,

То зорі світять тут і там –

Де треба і не треба.

І от, як туга на душі,

Або журба мене з’їдає –

Дивлюсь на зорі я оті,

І з ними розмовляю.

Отож, як хочете всі ви

Щоб небо було зоряне,

То менше ви ночами спіть,

Навіть й тоді – як зморені.

4.2.1979 р.

ОБЕРІГ

Мати сиділа з дітками щоночі

І їм пісні співала на печі,

І щоб у них світились щастям очі,

Також читала з Біблії вірші.

А щоб дітей не обминала вдача

Як залишали батьківський поріг,

Мати дала їм Біблію і чачу,

І кожному з квасолею пиріг.

Бо в нім знаходивсь дух козацький,

І він давався, як достатку ріг,

Щоб у дітей була весела вдача,

І їх беріг той отчий оберіг.

5.3.1979 р.

ОЙ, ВИ БАБИ!

Ой, ви баби, ой, ви баби,

Що сталося з вами?

Тільки й знаєте ганятись,

Як пси за – зайцями.

30.9.2013 р.

ПОЕЗІЯ ПОВИННА ПРАЦЮВАТИ

Поезія повинна працювати,

Ну, скажемо, як в банку гроші,

А не під юбку заглядати,

Як це робити люблять Гоші.

Гроші нам всім дають проценти,

А гарні вірші – девіденти,

Гроші збагачують людей,

А вірші – розумом ідей,

Але тоді як ці ідеї

Не помінять на привілеї.

Вірші повинні хвилювати –

Любить і, навіть, убивати.

Але, як вірш вас не хвилює,

Не прикрашає вам життя,

Таку поезію закиньте,

Як рваний м’ячик – на сміття.

6.4.2003 р.

СОНЯЧНІ ЗАЙЧИКИ

Іду і ловлю в полі зайчики,

Що світять з очей, як з роси,

Й цілую дівчині тій пальчики:

В якої в горошок труси.

14.2.1977 р.

НАВІТЬ, ЯКЩО ТИ ЮЛІЙ ГАЙ

Будь ти хоч тричі Юлій Гай,

Але вину в собі шукай.

1.10.2013 р.

МОЇ ВІРШІ

Гарні вірші – вони як рози,

Якщо закладений в них розум.

10.10.2013 р.

ПАНСЬКА РОБОТА

Так як стала Дуня пані –

Вся робота на дивані.

5.11.2013 р.

БЛОНДИНКИ І ДУБИНКИ

І чорняві, і блондинки

В нас дівчата, як – картинки,

Але хочуть всі царя,

Щоб їм був за жеребця,

Президент в нас, як артист,

Ну, скажіть, не аферист!?

Україна вся гримить,

Він – у Вовочки сидить.

Випив чарочку воскресну

І чкурнув у піднебесну,

Мов для Галок і Маринок –

Не хватає всім дубинок.

Ну, а ви, мої лакеї, –

Хочете мать привілеї?

То без діла не сидіть,

А мене назад не ждіть.

Всі працюють люди в світі –

Щоб цвіли веселі квіти,

Тільки наша горе-влада –

На кабмін й Верховну Раду.

От тобі і регіони,

Що тепер уже й казать!

Всі себе вже так «засрали»,

Що й штанці не можуть знять,

5.11.2013 р.

Я РАДИЙ, ЩО І ЩЕ ЖИВУ

Я радий, що і ще живу

Й тобою можу любуватись,

І цілувать твою красу

Яку тобі дав батько й мати.

Й нею по-справжньому пишаюсь,

І радий, що ти в мене є,