Сяйво - Кінг Стівен (книги бесплатно TXT) 📗
— Ні. Але зовсім недавно в мене клювало.
— Ми візьмемо човен завтра вранці. Треба виїхати на середину, якщо хочеш впіймати їстівну рибу, хлопчику мій. Отам, подалі, аж ген там і залягає велика риба.
— Яка велика?
Хеллоран знизав плечима.
— О… акули, марліни, кити, такого типу риба.
— Тут нема ніяких китів!
— Атож, синіх китів нема. Звісно, що немає. Тутешні виростають не більше вісімдесяти футів завдовжки. Рожеві кити.
— Як вони можуть заплисти сюди з океану?
Поклавши долоню на голову Денні, Хеллоран скуйовдив йому рудувато-золотаве волосся.
— Вони пливуть вгору проти течії. Ось як.
— Справді?
— Справді.
Вони помовчали, задивившись вдалечінь, на гладінь озера, Хеллоран просто думав. Подивившись знову на Денні, він побачив, що в очах хлопчика стоять сльози.
Поклавши руку йому на плечі, він спитав:
— Що з тобою?
— Нічого, — прошепотів Денні.
— Сумуєш за своїм татом, авжеж?
Денні кивнув.
— Ти завжди знаєш.
Одна сльозинка викотилася з кутика його правого ока і тепер повільно спливала вниз по щоці.
— Ми не можемо мати ніяких секретів, — погодився Хеллоран. — Отак воно ведеться.
Дивлячись на свою вудку, Денні сказав:
— Іноді мені хочеться, щоби то був я. То моя вина. У всьому винен я.
Хеллоран сказав:
— Тобі не до душі говорити про це при мамі, авжеж?
— Так. Вона хоче взагалі забути про все, що там було. Я теж, але…
— Але ти не можеш.
— Не можу.
— Тобі треба поплакати?
Хлопчик почав було щось казати, але його слова проковтнули схлипи. Він похилив голову на плече Хеллорану і плакав, сльози по його обличчю тепер лилися потоками. Хеллоран обійняв його, але не говорив нічого. Хлопчику потрібно буде ще не раз і не два виплакуватися, він це розумів, а також те, що, на щастя Денні, він ще достатньо юний, щоби це могти. Сльози, що гоять, це ті самі сльози, які пригнічують і картають.
Коли Денні трохи заспокоївся, Хеллоран сказав:
— Ти через це перейдеш. Зараз ти так не думаєш, але ти впораєшся. Ти маєш ся…
— Краще б я його не мав! — задихнувся Денні, голос його все ще бринів слізьми. — Краще б я його ніколи не мав!
— Але ти маєш, — заспокійливо промовив Хеллоран. — На краще це чи на гірше. Твоєї згоди ніхто не питав, хлопчику маленький. Але найгірше вже позаду. Ти можеш поговорити зі мною, раптом щось, колись піде не так. А якщо щось зовсім важке трапиться, просто поклич мене і я приїду.
— Навіть якщо я житиму аж в Меріленді?
— Навіть туди.
Вони затихли, спостерігаючи, як за тридцять футів від причалу завертівся поплавок. Потім Денні спитав, так тихо, що майже нечутно:
— Ти будеш моїм другом?
— Завжди буду, скільки буду тобі потрібний.
Хлопчик його міцно обійняв, і Хеллоран обійняв його.
— Денні? Послухай мене. Я хочу побалакати з тобою про одну річ зараз і більше ніколи про це не нагадуватиму. Є такі речі, про які жодному шестирічці в світі не варто казати, але те, як має бути і як є насправді, майже ніколи не миряться між собою. Цей світ, усе наше життя — жорстка річ, Денні. Воно не переймається. Воно не ненавидить тебе чи мене, але заразом воно й не любить нас. Жахливі речі трапляються в цьому світі, і є речі, яких ніхто не може пояснити. Добрі люди помирають важко й болісно, залишаючи тих, хто їх любить, самотніми. Іноді здається, що тільки погані люди завжди здорові та успішні. Цей світ не любить тебе, але тебе любить твоя мама, люблю я. Ти гарний хлопчик. Ти сумуєш за татом, і коли ти відчуєш, що мусиш поплакати через те, що з ним трапилося, йди до комори або ховайся під ковдрою і плач, поки все з тебе не виплачеться насухо. Так і мусять робити добрі сини. Але дивися, давай собі сам з усім раду. Це твоя робота у цьому жорсткому світі, тримати свою любов живою і самому триматися попри все. Розберися в собі, зберися з думками та силами і далі вперед.
— Гаразд, — прошепотів Денні. — Я приїду до тебе наступного літа, якщо захочеш… якщо ти не проти. Наступного літа мені буде вже сім.
— А мені шістдесят два. І я тоді тебе обійму так, що мозок з вух бризне. Але давай доживемо одне літо, а потім уже перейдемо до наступного.
— Окей, — він подивився на Хеллорана. — Діку?
— Гммм?
— Ти ж довго ще не помреш, правда?
— Я певен, що не збираюся. А ти?
— Ні, сер. Я…
— У тебе клює, синку.
Він показав. Червоно-білий поплавок пірнув. Зблиснув, вискочивши з води, а потім знову зник.
— Ой, — вдавився слиною Денні.
Прийшла Венді, приєднавшись до них, і стала позаду Денні.
— Що там? — спитала вона. — Щука?
— Ні, мем, — відповів Хеллоран. — Я певен, що там рожевий кит.
Кінчик вудки зігнувся. Денні потягнув, і довга риба райдужних кольорів зблиснула вгору по сонячній, сліпучій параболі і знову зникла.
Денні гарячково крутив котушку, ковтаючи слину.
— Допоможи мені, Діку! Я її впіймав! Я її впіймав!
Хеллоран розсміявся.
— Ти й сам усе зробиш як слід, малий чоловіче. Я не знаю, чи то рожевий кит, чи форель, але вона годяща. Вона цілком годяща.
Він обхопив Денні рукою за плечі, тим часом як хлопчик помалу-потроху підтягував рибу. Венді сіла по інший бік сина, і так вони втрьох сиділи на краю причалу в променях пополудневого сонця.
1
5 футів 5 дюймів = 165 см. note_1
2
«Rolodex» — створений 1956 року відомим винахідником оргтехніки Арнольдом Нойштадтером (1910—1996) пристрій, у якому пошук заздалегідь занесеної на картки інформації прискорюється їх швидким обертанням; ролодексом і сьогодні часто називають будь-який персональний органайзер. note_2
3
«Tensor Lamp» — сконструйований 1959 року любителем нічного читання Джеєм Монро (1927—2007) тип популярного шарнірного світильника з 12-вольтовою лампою, яка дає концентрований сніп яскравого світла. note_3
4
Постійна фраза з плакатів та радіо-відеокліпів, у яких починаючи з 1949 року модний чоловічий одеколон «English Leather» рекламують різні жінки. note_4
5
У США, як і в багатьох інших країнах, нумерація поверхів традиційно починається з того поверху, який у нашій традиції вважається другим. note_5
6
40 миль = 64,4 км. note_6
7
Warren Gamaliel Harding (1865—1923) — 29-й президент (1921—1923), за якого було проведено чимало гідних реформ, але одночасно сталося чимало великих корупційних скандалів, зокрема в Бюро нагляду за дотриманням Сухого закону; Richard Nixon (1913—1994) — 37-й президент, єдиний в історії США, який у результаті Вотергейтського скандалу пішов у відставку, щоб уникнути імпічменту. note_7
8
Тут Уллман виявляє свою необізнаність, оскільки насправді гра rouqe народилася в США тільки наприкінці ХІХ століття на основі англійського крокету і була особливо популярною до середини ХХ століття; rouqe не слід плутати з rouqet («рокей») — грою, у якій правила частково збігаються з класичним крокетом. note_8
9
«Uncle Wiggily» — популярна настільна гра за мотивами книжок надзвичайно плідного дитячого письменника Говарда Ґаріса (1873—1962) про старого, ревматичного, але прудкого й розумного кроля Дядечка Віґґлі. note_9
10
Citizen’s band radio — радіоприймач/передавач «цивільного діапазону», що працює на частоті 27 МГц, яка в США вільно використовується будь-якими особами та громадськими й комерційними організаціями. note_10
