Історія України-Руси. Том 4 - Грушевський Михайло Сергійович (библиотека электронных книг .txt) 📗
46. Литовська інструкція 1563 р. (до с. 465).
Інструкцію з виленського сейму маємо в двох текстах. Латинський, видрукований в Zrzodlopisima-х в додатках до дневника пьотрковського сойму 1562 р.; польский переклад в дневнику варшавського сойму 1563 р. Польський текст переважно коротший від латинського, дещо упускає, але має дещо й більше против нього: нпр. застереженнє, що литовське військо на війнї в Польщі має першеньстьо перед польським, і навпаки. Окрім того при сїм польскім перекладї видруковані (с. 179-181), без всяких близших пояснень, якісь безіменні замітки на литовські постуляти. Постуляти сї що до свого порядку й змісту переважно згоджують ся до буквальности з латинською інструкцією, але не всюди: маємо тут дещо таке, чого не маємо не тільки в польськім перекладї, але і в латинськім текстї інструкції, або дечім відмінне, нпр.:
Talis (rex) eligatur, qui utramque gentem aequali benevolentia complecti et velit et possit (нема в польскім текстї).
Si rex plures habuerit filios, alter ducatui praesit (теж).
Legati ad christianas et barbaras nationes sine discrimine utrinque, prout melius expedire videbitur, mittantur (теж).
Трохи низше пояснено, що порозуміннє, поза спільними соймами, робить ся через відпоручників сенатів, а в інструкції сеї подробицї нема. Далї: Меrum et mixtum. imperium ut retineatur (нема в польськім текстї).
Senatus electio, magistratus et officium distributio, legum patriarum condendarum potestas et iurisdictio (теж).
In Litvania sub auspitiis et ductu litvani campiductoris bellum geratur (нема в обох текстах).
Vectigalia Livoniae in aerarium Litvaniae inferantur (нема в польськім).
Dux Curlanidae utrique imperio feudalis sit (теж).
З двох повних текстів інструкції — латинського й польського, більш автентичне значіннє має для нас латинський (хоч на абсолютну повність і докладність його теж не можемо покласти ся). Польский текст, можливо, був витягом, приватно зробленим кимсь з польських участників сойму. Що до латинських витягів з тими замітками, то досить трудно вважати їх за проєкт інструкції з редакційними замітками, бо поставлені в сумнїв точки (dubium) таки полишили ся в інструкції. Може скорше се постуляти, роблені на підставі інструкції литовськими відпоручниками на соймі? В такім разї примітки до сих постулятів, зроблені може кимсь з польських сенаторів, мали б особливий інтерес. Вони досить толєрують литовські жадання і хоч з певними ограниченнями, але стоять на тім самім становищі, що й литовська інструкція, тим часом як на нарадах сойму й коронні сенатори й посли стали від разу на становищі інкорпорації. Для контрасту порівняти тільки сї примітки з поглядами коронних сенаторів і особливо з замітками, зробленими, очевидно, кимсь з послів на текстї інструкції в дневнику сойму — c. 280 і далї.
47. Питаннє про спільні сойми на Варшавськім соймі 1564 р. (до c. 374).
Справа спільних соймів на Варшавскім соймі не зовсїм ясна. В своїм ультіматумі (Дневник с. 351) литовська делєґація зазначила що осібний литовський сойм має далї істнувати попри сойми спільні. Тому Любавский каже, що литовські відпоручники жадали свого осібного сойму для справ в. князївства, і закидає рецесови, що він се замовчав (c. 672, пор. 675). На подвердженнє такого погляду можна би ще вказати на свідоцтво участника, виленского біскупа Протасевича. Любавскому його промови на Виленськім соймі 1567 р. були, очевидно, неприступні (див ор. c. c. 747) бо друковані в старій варшавській часописи Dziennik Warszawski ч. 14 (т. V), за 1826 р. (з рукописей Т. Дзялиньского). Протасевич каже, що в Варшаві й Більську литовські стани годили ся тільки на „спільну раду” в тих справах, що дотикали інтересів обох держав: Acz w they mierze y nierowno vienczey na tych rozmowach naszycha varssewskich y bielskich volnosczy y zwyczaiow naszych starych dlia dobrego braterstwa panom Poliakom postampilo sie, do czego nas vnia ani pryviley Alexandrowski nie czyagna — aboviem postampilismy tego, abysmy yusz od tego czasu z ych miloscziamy w pewnych rzeczach spoine seymy mievaly — alie zeby dlia tego slova: соmmuniа consilia mialy yusz ustacz — nasse wolne vielkiego xiesthva starozythne seymy y wolne nasse osoblive rady y zawirania s panem nassym y bez pana o rzeczach y potrzebach nassych wlastnych ziemskich przypadlych — czegosmy ych milosczy w Warssavie y w Bielsku nie odstapily, tedy bysmy yusz then pryviley y unia Alexandrowska, y volnosci nasse starozythne sami sobie dobrovolnie zlamaly — c. 166.
Як бачимо — сказано дуже катеґорично. Але супроти ріжних відмін в литовських жаданнях під час варшавського сойму і з сею катеґоричністью треба бути обережним: не знати в якій стадії переговорів литовські посли займали таке становище. На біду, литовський проєкт рецесу, де він говорить про сойм, в дневнику соймовім виглядає досить непевно, як зіпсований —
польський проєкт: A sejmy walne abysmy juz miewali jedne a spolne to jest sejmy koronne. Ztadze aby sejmy walne w Litwie nie bywali juz nigdy.
литовський проєкт: A sejmy wolne abysmy iuz miewali spulne, to jest sejmy w Koronie, ale przy granicach litewskich. Zkadze tez aby w Litwie sejmy takie i potem nie bywaly, na ktorych by sprawy spolem Koronie i Xiestwu nalezace mialy byc sprawowane.
Слова литовського проєкту виглядають або на прогалину, або на сьвідомий викрут в стилїзації. Думаю, що промовчаннє в публїкованім рецесї справи литовського сойму вказувало б на те, що в литовськім проєктї рецесу ся справа не була зазначена виразно.
48. Лист литовських станів на люблинський сойм 1566 р. (до c. 384).
Zygmunth August etc. Oznaymuiemy tym naszym listem, iz gdy byli poslowie panow rad y od wszech stanow z seymu walnego Brzesckiego do maiestatu naszego kroewskiego poslany y do panow rad y wszego rycerstwa corony Polskiey: pan Jan Hayko kasztelan brzescki, koniuszy grodzienski, dzierzawca wilkieyaki, trabski y krasnosielski, a x. Andrzey Thymochwieiewicz Kapusta castellan braclavski, dzierzawca na Owruczeh, a Wenclaw Agrippa secretarz nasz, maiac na pismie poselstwo za pieczeciami od tych to przerzeczonych stanow, od ktorych byli poslani, co izesmy do reku naszych od nich przyieli, prze to ono poselstwo wszystko w ten list nasz dla wiadomosci y pamieci, iako rzecz seymowa, roskazalismy wpisac do cancellarii naszey do xiag, y za pieczecia nasza tego to poselstwa przepis tym panom poslom dac, ktorez to poselstwo tak sie w sobie ma.
Instructia od panow rad y wszech inych stanow wielkiego xiestwa Lithewskiego s seymu waluego Brzesckiego panom poslom do ich mci panow rad y inych wszech stanov coronnych, na seymie Lubelskim zebranych, roku 1566 miesiaca augusta piatego dnia.
Naprzod panowie poslowie ze wszytka przystoyna uczciwoscia ich mci panom radom wszytkim duchownym y swieckim y inem wszem stanom coronnym od ich mci panow rad y wszech inych stanow wielkiego xiestwa Lithewskiego zalecenie powolnosci, braterskich sluzb, z wieszowaniem dobrego w dlugi wiek zdrowia y wszego fortunnego wodzenia, y kazdemu ich mci zosobna y wszem wobec w rzeczy pospolitey oney slawney corony Polskiey, iako panom przyiacelom y braciey swey laskawey y starszey opowiedziec maia. A przy tem przelozyc w te slowa, iz pewni sa tego ich mci panowie rady y ini wszyscy stanowie wielkiego xiestwa Lithewskiego, ze w. m. w swiezey a dobrey pamieci swey miec raczycie, y ich mci tez to dobrze pomnia, iako za odeslaniem y napomnieniem od w. m. przez wielka a raczna rade coronna ich mci wielebnego w Bodze xiedza Walentego Herborta biskupa przemyslskiego a iasnie wielmoznego y zacnie wrodzonych pana Stanislawa Myszkowskiego z Mirowa woiewode y staroste krakowskiego y ratynskiego, pana Iadama Drzewickiego castellana inowloclawskiego a pana Iana Lesniowskiego podczaszego lwowskiego, secretarza y dworzanina krola iego mci, roskazali ku w. mсіаm maiac posly swe ku w. m. poslac. Gdyz za poslaniem pierwszych posow odkazu zadnego od w. m. nie mieli, s tey przyczyny na ten czas odprawili sa poslow swoich ku w. m., gdzie napierwey to przypomionac zlecili ono poselstwo wszytko, s ktorym pierwszy poslowie od ich mci na tenze coronny Lubelski seym iezdzili, ni w czym onego nie odstepuiac, gdyz odkazu zadnego nа to ani przez te posly nasze, ani potym przez swoie nie uczynili a przeto aby na ten czas przez te teraznieysze posly na ono pierwsze poselstwo odpowiedz pewna a dostateczna ku ich mci panom radam у іnуm wszem stanom wielkiego xiestwa Lithewskiego dac raczyli, zwlascza ze tez v tym poselstwie przy podaniu artykulow w rzeczach przednieyszych y glownieyszych w tey sprawie, y na ktorych ta sprawa niemalo nalezy, y to sie tez dolozylo, aby ich msc panowie coronni oznaymic raczyli, iakoby na koniec za pomoca boska y spolnym zezwolenieniem stanow oboyga panstwa zarowno uczciwym y pozytecznym w sprawe zamknac y skonczyc rozumieli. A tak przy tymze y teraz stoiac, radziby na to nа wszytko pewna a dostateczna odpowiedz mieli. A baczac skrocenie czasu ku skonczeniu y zamknieniu tey tak wielkiey y wazney y wieczney sprawy, y dla ufolgowania w tak ustawicznych woiennych y seymowych pracach, trudnosciach, y vtrat nie malych, y s strony niemalego niebespieczenstwa tego panstwa wielkiego xiestwa Lithewskiego, gdyz o pokoiu z nieprzyiacielem zadney wiadomosci niemasz, ale со у czas ruszenia woiennego spodziewac sie musiemy, przeto ich msc bacza y przed sie biora, aby zamknienie y skonczenie na koniec tey sprawy vnii na iny sluszny czas odlozone bylo, to iest da li bog przyszlym po swiatkach, dla lepszego wczasu y wysywienia oboiego narodu рrzу granicach oboyga panstwa, tam gdzie by iego krol. mci nablizey y nalaciney bylo do kazdego s tych seymow obudwu panstw wedle postrzeby y woli iego kro. mсі przyiezdzac, azby sie te rzeczy ku chwalebnemu koncu mogli snadniey a sluszniey zniesc. Dan z Lublina 22 augusti anno ut supra. (Лит. Метрика, Публ. дплъ. кн. 8 с. 17).
