Фарс-мажор - Стельмах Дмитро (читать полностью книгу без регистрации TXT) 📗
ДОДАТОК №2
ДОДАТОК № З
Господи, ну що за зацікавлення у моєї Мотрі? Ну хто їй понарозповідав усіляких дурниць про цю жіночу мастурбацію, про шістку з дев'яткою, про семиразовий оргазм? І про локомотивний рух. Що в цьому Мотря знайшла такого цікавого? Невже все це може сприяти натхненню? І при чому тут навігатор, звідки тільки вона такі кучеряві слова вишукує?
Знову, як завжди, самі запитання без відповідей. А все, відчуваю, вплив цих легковажних «черниць» Мар'яни і Маріанни. Правду кажуть, який Сава, така й слава. Треба серйозно поговорити з донькою про справжні орієнтири в поезії і житті.
Щоб знала, про що і як лірично писати. Бо щось, бачу, цей навігатор завів її в глухий кут.
І ці грайливі віршики стоятимуть поряд із моїми в «Стиглому гроні кохання»? Я собі можу уявити, які перлини там будуть від Мар'яни і Маріанни! Ні, про туш «Макс Фактор-2000» для Ізабелли слід забути. Подарую її Інзі під Новий рік. Хіба може хтось закинути мені нечуйність до дружини?
17 серпня, вівторок
Подзвонив Мотрі, про лист із деканату і вірші поки що нічого не казав. Поцікавився її нинішніми творчими здобутками і спитав, що таке топлес-тайм.
Мотря сказала, що в творчості вийшла на обрій сповіді душі, а топлес-тайм – це час матері годувати немовля. І радісно повідомила, що на честь наступного свята поезії зробила кольорове татуювання на сідниці у вигляді відьми на мітлі і пірсинг на пупку. Показала все це «Острозьким черницям», дівчата в захваті. Сказали, що це дуже сексі. Мар'яна і Маріанна передають тобі, таточку, свої найщиріші вітання. У них теж гарні татуювання на дупах, вони мені показували. У Мар'яни навісний замок, як символ вічного кохання, а у Маріанни – скрипка із смичком, символізму яких Мотря не знає. її парубок часто так її і називає – «моя скрипочка».
Та яке моє діло, як там хто кого у них називає, чи то скрипочкою, чи смичком? Як швидко Мотря навчилася викручуватися і відбріхуватися! Звідки це в неї? Хто її такого навчив? І куди, спитати, вона збирається вилізти зі своєю «Перлиною»?
Хіба що на свої дешеві студентські тусовки та перформенси з Мар'яною та Маріанною.
Яна Клочкова знову взяла золоту медаль на Олімпійських іграх в Афінах у запливі на 200 метрів!
Є все-таки люди в Україні, які займаються справжнім ділом, а не переймаються якимсь татуюванням на дупі.
Пішов у басейн у комплексі «Заїр». Треба трохи поплавати, в джакузі посидіти, в сауні попаритись. Добре для здоров'я.
18 серпня, середа
Прочитав Мотрину поезію Інзі, не вказавши авторства. Сказав, що ось таке зараз пише творча молодь, і це надіслали мені на рецензію. Інга сказала, що це найогидніша порнографія, яку могли створити тільки духовні покручі. Що це зубожіння і деградація нашої літератури і що я маю тут сказати своє рішуче слово на захист української літератури від розпусти духу. Що хоч-не-хоч, а треба, виходить, вводити цензуру, як у давні добрі часи, коли ми були молодими і такого сорому в книжках не бачили.
– Тільки Мотрі не здумай читати це неподобство, це може травмувати її тонку ліричну душу. Слава Богові, що наше дитя зростало на світлій поезії Любові Забашти, Світлани Иовенко, Ігоря Павлюка. Це істинні духовні наставники здорової молоді.
Прочитав цю ж поезію Еміку, йому, навпаки, дуже сподобалось. Емік сказав, що це круто, спитав, хто автор. Я сказав, що надіслали на рецензію з видавництва, не вказавши імені, щоб уникнути упередженості, так нині роблять. Емік сказав, що автор подає великі надії і на нього чекає велике майбутнє. Сказав, що у нього, вочевидь, були гарні навчителі, і додав, що, на його думку, українська поезія нарешті потроху позбувається комплексу босоногого дитинства.
19 серпня, четвер
Із Сімферополя подзвонив Назар. Сказав, що усюди, де тільки міг, власноручно написав аерографом: «їжте сало!»
Подзвонив Емік. Радісно повідомив, що Янка повернулася! Взяла з нього слово, що нарешті візьметься за голівоньку.
– Ти візьмешся? – спитав я.
– Обома руками, – запевнив Емік. – Я для Яни все зроблю.
20 серпня, п'ятниця
Подзвонили із Спілки письменників України. Повідомили, що я терміново включений до складу делегації митців і працівників культури, що їде на «Дні української культури в Новій Зеландії» на запрошення Міністерства культури цієї далекої країни, яке хоче налагодити творчі контакти з нашими і своїми письменниками, художниками, співаками, танцюристами. З Ірпеня їдуть тільки я і Зірка Нечитайло, редактор «Іртиського вісника», найкращої газети Київської області за рейтингом минулого року. Виліт післязавтра.
