Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak" (читать лучшие читаемые книги TXT) 📗
– цей край йому був чужий і незрозумілий. Народ
непокірний і бунтівний, частенько замість рала
береться за мушкет або поважним людям пускає півня
– ось і недавно ледве вирятували садибу Воронцових…
А найгірше, що до бунту підключається люд
освічений, небідний – чого варта затія декабристів,
які переїли, напевно, зіпрілого західного книжного
читва. Шибеницею і Сибіром государ їм достойно і,
головне, заслужено таки воздав.
– Ваше сіятельство, поміщика Михайла Скибицького
за вашим наказом доставлено, – клацнув каблуками
верткий, як свіжий в’юн на пательні, франтуватий
ад’ютант.
– Хай чекає. Справу його мені.
Гур’єв читав рівні із замислуватими викрутасами
рядки і не переставав дивуватися. Поміщик з Волинської
губернії, аж ніяк не з бідного роду, закінчив Інститут
Корпусу інженерів шляхів сполучення, отримав
звання інженера 3-го класу. Здавалося б, чого
бракує людині? Хочеш – служи заради честі і слави
91
на благо государя, а не хочеш – живи собі в цілковите
задоволення поміж пущі, ходи полювати зубра
чи, як на аматора, послухати та вполювати на світанні
глухаря… Гур’єв аж очі примружив від згадки – любив
він навесні удосвіта, замаскувавшись край поляни,
подивитися на цю дивовижну птицю. Ще сонце
лиш краєчком показалося край неба, мов делікатно
підглядаючи, чи можна йому зійти, як крупний птах
поважно і гонорово розпустить крила та заведе свою
шлюбну пісню, голосисту і величаво-закличну, що
відлунюватиме та колихатиметься борами – саме
час поцілити самця, він навіть пострілу не почує, захопившись
співом. Отож, жив би собі на радість поміщик
Скибицький, та ні ж – 1823 року через Швецію
й Анг лію добирається до Венесуели, де вступає
волонтером в армію Болівара. І що з того, що дослужується
до полковника, отримає за вирішальну битву
при Аякучо орден Бусто де Лібертадор? Що з тої
цяцьки, землі на Волині йому не додалося.
Призначений генерал-губернатором Київської,
Волинської та Подільської губерній граф Олександр
Гур’єв не був у захопленні від повернення в рідні краї
таких людей, як Михайло Скибицький. Вони, як розмірковував
над справою Скибицького генерал-губернатор,
могли долити масла в вогонь бунту черні, що
розгорявся українськими селами. Чого вартий один
лише Кармелюк – він нападав на садиби поміщиківокупантів,
відбирав добро і роздавав бідним. Його ловили,
відправляли у тюрми й Сибір, а він знову опинявся
на волі. Щоб убезпечити російське дворянство
від розбійника, створюється спеціальний орган – Галузинецька
комісія. За Кармелюка граф отримав виволочку
особисто від імператора.
– Ви граф, генерал-лейтенант, – розпікав Гур’єва
цар, – нагороджений орденами Андрія Первозванного
з алмазами, святих Володимира, Георгія і Анни,
Білого Орла, трьома чужоземними орденами – і не
можете справитися з одним селюком-розбійником?
Граф міг лише покірно похилити голову, але не
смів сказати, що державна комісія, опитавши 2700
свідків, підрахувала: в селянських повстаннях проти
своїх кривдників брало участь понад 20 000 українського
люду.
Симон
Болівар
9292
Граф Гур’єв мав підстави не любити цю землю,
йому видавалося раєм його посольське життя в Китаї,
кілька років, проведених у Парижі, навіть служба комендантом
окупованого Дрездена…
Генерал-губернатору Гур’єву бракувало у палаючій
Україні ще тільки таких, як Михайло Скибицький,
– бойового полковника, ратна звитяга за волю і
незалежність якого оцінена найвищими нагородами
з рук легендарного Симона Болівара.
– Введіть бунтівника! – розпорядився генералгубернатор.
Гур’єв довго вдивлявся в засмагле від жаркого південного
сонця обличчя Скибицького, мов там міг дивом
якимсь вичитати відповідь на загадку, що муляла
сановитому губернатору.
– Чого вам бракувало в Російській імперії? Золота,
земельного володіння? Кар’єри?
Скибицький, певне, не очікував іншого тону,
він йому не подивував, то ж з сумом відказав по
хвилі:
– Ви жили у Парижі, думки Жан-Жака Руссо вам,
гадаю, знайомі. Є цінності, які не виміряти, як золотосрібло,
на унції чи пуди. Є, наприклад, свобода людська
і суспільна, є непідлеглість народу…
– Достатньо, полковнику, – кивнув граф ад’ютанту,
– Арештувати. Імператор, дякуючи провидінню,
заглянув у цю бунтівну душу раніше за мене. Від
Малоросії вам не можна бути ближче, як за тисячу
верст. У В’ятку – наказ імператора.
…Збіжать роки, спішні гінці розшукають у в’ятському
засланні Михайла Скибицького і передадуть
височайше повеління – вертатися назад, ні, звісно,
не в Україну, а на американський континент. Там інженер
Михайло Скибицький і подасть розрахунки…
Панамського каналу. Тоді йшлося, що республіка
Нова Гранада згідна на виключне право будівництва
сухопутного і водного переходу через Панамський
перешийок. Комунікації з пересадками й митом за
проїзд передаються на 45 років. Республіка залишає
собі тільки 1 % від каналу і 2 % від інших комунікацій.
А сам канал вдвічі скоротить шлях навколосвітніх
шляхів кораблів. Канал могла б збудувати російсько-
американська компанія.
93
Від царських чиновників надійшла делікатна відмова:
дорогувато, грошей шкода, ризики є…
А в 1855 році сплеснуть руками: хто ж міг передбачити,
що заснована 1849 року в Нью-Йорку «Компанія
Панамської залізниці» вже в 1855 році почне
отримувати 100 відсотків прибутку від вкладених коштів
і матиме фантастичний зиск.
…Похитуючись на легких хвилях, багато пройде
ко раблів Панамським каналом до наших часів.
29 жовт ня 2003 року в Російському університеті
дружби народів Ана Крістель Лаос Гарсіа захищатиме
випускну роботу бакалавра «Отношения Перу и
России на новом историческом этапе» (научный руководитель
– д. и. н., проф. Марчук Н. Н., зав. кафедрой
– к. и. н., проф. Денисенко В. С.).
Серед іншого, про історію держави там будуть
і такі рядки: «Трудовые круги русского общества с
глубокой симпатией следили за борьбой испанских
колоний, в том числе Перу, за свободу и независимость…
Русские добровольцы сражались в войсках
С. Боливара. Среди них был демократ Михаил Скибицкий,
принявший участие в битве при Аякучо, в
которой перуанцы нанесли решающее поражение
колониальным войскам. За проявленные при этом
отвагу и героизм он был награжден орденом «Бюст
освободителя».
«Русский доброволец, демократ Михаил Скибицкий
»…
А де ж ти, земле волинська?..
9494
Владимир Ааронович
Хавкін
«ВЕЛИЧНИЙ БЛАГОДІЙНИК
ЛЮДСТВА»
Помічник переступив поріг, та й так застиг у німому
запитанні – заготовлені слова вертілися в голові,
