Альтернативна еволюція - Бердник Олесь Павлович (лучшие книги читать онлайн бесплатно без регистрации .txt) 📗
І всі добра землі.
Моя любо!.. а нам —
Нам любов меж людьми.
Неймовірне пророцтво і прозріння в суть Буття! Творче діяння й любов — ось який заповіт Тараса для Синів України. А жадоба речей і ефемерних потреб, якими нас і нині жадають полонити сини темряви, — потворам вчорашнього дня, володарям обману. Хай вони лишаються у інферно-пеклі зі своїми «багатствами».
Так радісно збагнути, що нічого не втрачено на жахливих стежках ілюзорного життя, — хіба що примари нікчемних містифікацій. Нам нема за чим жалкувати, бо все суттєве — не вмирає!
Навіть атомна потужність держав та імперій безсила зупинити народження Духовних Республік, прекрасних дочок Живого Бога. Тануть в імлі обриси ілюзорних храмів, деспотій, кривавих ешафотів, в’язниць.
Виростають блакитні Храми Духу на підмурку людського серця.
Радіймо, духовні громадяни! Ми знову під люблячим оком Матері. Перед нами — нескінченна дорога творчості, радості, любові. Ідімо, сіймо зернята блага та миру, знання й дружби, збираймо Плоди Правди та Кохання. Материнський Сад, посаджений з правіку, збережений, доглянутий в найскрутніші віки темряви, очікує нас!
1974–1989
Школа астросталкерів
«Астероїд Свободи»
Лекції
Від упорядника
«Школа астросталкерів «Астероїд Свободи» — це цикл лекцій, прочитаних Олесем Бердником у Київському республіканському планетарії в 1993–1994 роках. Кожних два тижні в Зоряному залі планетарію збиралися шанувальники творчості та ідей О. Бердника, щоб послухати його космогонічні й космологічні роздуми та поспілкуватися з письменником.
«Руйнування космоісторичних стереотипів» — таким був девіз цих зустрічей.
Самі лекції подаються майже без скорочень, редактор тільки привів текст у відповідність до літературних стилістичних норм. Ми трохи скоротили запитання до Олеся Бердника, щоб не було повторень.
Стенограма циклу лекцій «Астероїд Свободи» друкується уперше.
Зустріч перша
Олесь Бердник:
Вітаю вас, дорогі друзі! Розпочинаємо цикл зустрічей, які ми назвали «ШКОЛОЮ АСТРОСТАЛКЕРІВ». Чому ми вибрали таку назву? Сталкер означає «першопроходець», а отже, сталкінг — це пошук там, де ще ніхто не ходив. Без такого пошуку неможливо стати жителем нового тисячоліття. Відповідно, таких шукачів невідомого серед сплетінь космоісторії планети Земля і Всесвіту можна назвати астросталкерами.
Отже, ми почнемо пошук в абсолютно новій площині сприйняття — у невідомому, в пітьмі. Вихід у світ, де немає межі можливостям, залишивши позаду світи міри, числа і ваги, пошук за межами очевидності — ось завдання астросталкерів. Ми спробуємо окреслити іншу площину космоісторії нашої Планети, ніж та, до якої всі ми звикли.
Наші уявлення про світ, наше світобачення досить механістичні: планета Земля обертається довкола Сонця, Сонце — довкола центру Галактики, Галактика входить в систему Метагалактики… Мертві планети, холодна пустка космосу… Та насправді це — відбиток порожнечі наших душ.
На історичному полі Людства чітко видно дію ворожих людині сил. Комусь потрібне обмеження людського розуму замкнутим світоглядом: Земля стоїть на трьох китах; система сфер, що обертаються одна в одній, а в центрі стоїть непорушна Земля; сучасна теорія пульсуючого Всесвіту, що має початок і вірогідний кінець.
Замкнутість — це тюремність. Отже, ми можемо говорити про те, що Людство знаходиться в космічній в’язниці. Для виходу з неї й необхідний сталкінг: не може людина бути вільною, допоки душа у в’язниці тілесності, звичок, забобонів, речей, традицій, держав, націй, планет, світобудови. І перебуватиме там, доки немає імпульсу пошуку у невідомому, бажання вийти за межі звичного… Наша тілесність — результат обмеження, «падіння», деградація в умовах космічної в’язниці. Це не кара богів за гріхи. Це — результат самообмеження. Дарвін вивів теорію «розвитку» від тварин до людини! Навпаки!!! Ми деградували! Дві з половиною тисячі років тому Гаутама Будда чітко визначив хворобу Людства: СОН І НЕУЦТВО. Неуцтво — як втрата знання про те, хто ми є, і сон — як наслідок цього.
Історія духовного пошуку всіяна іскрами сталкінгу: Рамакрішна, Вівекананда, сім’я Рерихів, Міра Рішар і багато інших. Усі вони шукали шляхів для НОВОГО НАРОДЖЕННЯ ЛЮДСТВА. На жаль, доки немає «критичної маси», своєрідної «групи прориву», нова людина народитися не зможе. Тому що процес «падіння», що привів до втрати знання, а услід за тим і до «сну», почався дуже давно.
Першо-Адам — ось наші колективні Тіло-Душа-Дух. Бог — вічний, динамічний принцип Життя, ми — його іскри. Наше падіння привело до формування безлічі великих і маленьких в’язниць: тілесних, планетарних, галактичних та ін.
Одного разу, працюючи в архівах центральної наукової бібліотеки, я знайшов древній браманічний манускрипт, де розповідається про самообмеження однієї з іпостасей Тримурті — Брами. Брама замкнув світ на себе так, щоб про це не знали Вішну і Шива. Замкнутість обмежила кількість Матерії, утворився замкнутий міхур, і все, що опинилося в ньому, деградувало від недостачі обміну з інформацією Безмежності. Почалося самопожирання, існування одних форм життя за рахунок узурпації інших. Це і є сьогоднішня космічна ситуація.
Періодично Вішну і Шива проникають в замкнутий світ Брами і, втілюючись на Землі як Божественні Аватари, нагадують людям про їхню першоприроду і про в’язницю, в якій опинилося Людство.
Будда чітко визначив причину: СПОТВОРЕННЯ (не «страждання», як традиційно перекладається це слово із санскриту, а саме «спотворення»[11]). Ми опинилися у світі, що нагадує кімнату сміху, де дзеркала спотворюють образ і суть людини.
Зараз астрономи відкрили наявність чорних дір. Одна з теорій стверджує, що чорні діри — це сколапсовані зорі. Як вважають деякі вчені, наша Сонячна система впродовж останніх тисячоліть падає в надра такої чорної діри[12]. В неї стікає просторово-часовий континуум. Звідси — спіральна побудова всіх форм буття: атомних структур, ДНК, «колеса Екклезіаста». Замкнутість, «вічне повертання», внутрішній метаболізм.
Якщо прийняти цю теорію, то якраз нині закінчується космічний цикл, завершенням якого стане максимальне наближення до точки зісковзування Сонячної Системи в чорну діру. Одне з останніх наближень до колапсару відбулося приблизно 14 тис. років тому і ознаменувалося катаклізмом — всесвітнім потопом.
Чорна діра — астрономічний аспект принципу Люцифера. Колись це була блакитна Зірка. Вона була центром, навколо якого оберталася наша Система. Внаслідок падіння всі негативні енергії Людства зібралися докупи і утворився образ планетарного духа, що уособлював принцип сукупного людського зла і невігластва, — образ Сатани. Це колективний роз’єднуючий розум, Інтегральний Інтелект планети.
Відбулася деформація Цілості, і її розбиті елементи сформували сонця, планети, людей. Всесвіт може зцілитися, лише органічно відновивши свою Єдність. Необхідно синтезувати Єдине Тіло. Це й буде виходом за межі космічної тюрми, ПРОРИВОМ. Для здійснення ПРОРИВУ необхідно:
Збагнути, що ми в тотальній темниці, але все необхідне для визволення є в нас. Усвідомити, що боягузтво, безвідповідальність, невігластво — це плоди одного дерева, падіння Брами.
Потрібно підготувати вихід для всіх. Для цього треба об’єднати емоційну й ментальну сфери, думки і чуття, котрі дозволили б пробити тюрму з інших вимірів. Науковий аспект: створення гармонійних умов пізнання на космічних тілах — планетах, астероїдах і, в тому числі, збереження фізичного апарату Людини. Необхідний вихід за межі стереотипів. Треба вивчити таємниці Людства через усіх шукачів-попередників. Ідеться не про подолання механічного простору, а про енергетично-якісну зміну Людини.
Потрібно зібрати платформу для Прориву, а для цього необхідний вихід на ментальний терен нового світобачення.
