Альтернативна еволюція - Бердник Олесь Павлович (лучшие книги читать онлайн бесплатно без регистрации .txt) 📗
Всі шукаючі уми Людства давно зауважили нерозривну тотожність Часу і Простору. Час — породження руху простору, простір — наслідок спіральної текучості часу. Отже вихід повинен відбуватись одночасно за межі і Часу, і Простору. Вихід з колапсу — це прорив через ментал, бо ментал, на відміну від біологічного життя (а також астральних проявів), не підлягає впливу часово-просторового вихору.
Потрібно створити на планеті гармонійне знання. Земля має стати розсадником життя і знання. Зараз Земля оточена страхітливим сіро-чорним туманом хімічних викидів, вона фактично знаходиться в «комі». Необхідно відшукати шлях синтезу науково-технічного і духовного сталкінгу. Мета цього — реалізація внутрішньої Людини. Потрібно вийти за межі вихору, в спокійний космос (Нірвану). Один з яскравих прикладів такого виходу — святі, старече тіло котрих не було здатним до Преображення, тому вони поверталися до Вітцівського світу в ментальному тілі. У церквах відспівують: «Со Святыми упокой», тобто у вільному, «спокійному» Всесвіті. Засновник Запорізької Січі Байда-Вишневецький при посвяченні отримав ім’я Байда — від слова «байдужий», тобто «спокійний»[13].
Попереджуючи можливі запитання, одразу скажу: ПРОРИВ — це не містичне фантазування. Це — конкретні досліди й експерименти, впровадження сучасних винаходів, утворення новітніх шкіл. Діти, нове покоління, має перейняти естафету виходу з тюремного світу. Йдеться не про якісь медитативні, відірвані від реальності речі, а про енергетичну зміну ноосфери Землі, створення нового психотипу людини. Адже перепона для цього здійснення одна: наша спляча СВІДОМІСТЬ.
Варто лише зважитися на це — і Небо пошле нам те, що потрібно для прориву! Все дається своєчасно. Але для ПРОРИВУ необхідний ПРОВІДНИК. Без провідника «прорватися» неможливо, бо саме він тримає зв’язок із Джерелом Буття, Небесним Батьком.
Дві тисячі років тому Небо послало Землі одного з таких Провідників. Це — Христос. Саме тому Його називають Спаситель (Визволитель).
Отже, якщо Христос — Визволитель, то Антихрист — це наш Тюремник. Він захотів лишитися в масштабах Землі, в планетарному яйці. «Падіння» Сатани у тому, що він не бажає виходити за межу Земного Яйця, за межу галактичного континууму. Хитрість Антихриста (Князя Світу цього) — це концепція замкнутого світу і постійне задоволення наших тілесних потреб. Тому альтернатива лише в трансформації, повному переродженні, і це повинно стати нашим постійним станом: як птах живе польотом, так Людина має жити пізнанням, оновленням. Це і є істинне Безсмертя…
Запитання:
Але ж те, про що ви говорите, не має на увазі покидання Землі напризволяще? Це не втеча, не фізичний відліт за межі планети?
Олесь Бердник:
Цілком правильно. Коли ми кажемо про політ Зоряних Журавлів, ідеться не про те, щоб залишити планету Земля. Ми покидаємо Землю вчорашню, Землю руїни, Землю інквізиції, Землю монстрів. Знаходячись тут, ви вже внутрішньо, ментально живете в іншому вимірі. І якщо ви і ваші товариші живете в іншому вимірі, то ви підтягуєте до себе інших. Ви відкриваєте двері, браму в інший вимір.
Згадаймо легенду про Фархада: так само ми повинні пробити скелю нерозуміння і неуцтва. Тоді інформаційний струм ріки Всесвіту рине сюди, на Землю, оновить її, і сама планета Земля стане іншою.
Запитання:
А як ви астероїд будете робити?
О. Б.:
(Усміхається.) Астероїд? Спершу Астероїд буде творитися тут, на Землі. Астероїд — це своєрідна ментальна Зоря. І «творитимуть» її люди, які збираються для спільної роботи. Бо що таке Астероїд? Це космічне тіло, камінь. Якщо він пустельний, то він може летіти мільйони років і так пустельним і залишитися. А коли на ньому виникне, як у романі «Зоряний Корсар», оселя могутніх істот, тоді це — Астероїд Свободи. Але спочатку потрібні люди. А коли люди прийдуть, тоді виникнуть можливості створити і лабораторії, і відповідні літальні апарати для виходу не тільки за межі Землі, а й за межі Простору і Часу.
Космос — це не тільки те, що ми бачимо на зоряному куполі. Космос — це і Невидимий Світ; той Усесвіт, що його ми бачимо «простим» оком, — це тільки маленька частка, тільки блискітки тієї глибини, яку ми таїмо в собі.
Зустріч друга
Олесь Бердник:
Ми починаємо друге засідання Школи Зоряних Першопрохідців. На першій зустрічі йшлося про те, що за багатьма свідченнями древніх і сучасних мислителів, земне буття замкнене у своєрідному лабіринті Мінотавра, в інферно — в’язниці космічного масштабу. Цьому є багато різних назв, але всі вони перегукуються між собою. Недарма і Будда, і Христос, і Шанкара, і Вівекананда, і багато інших мудреців промовляли сакраментальне слово: СПАСІННЯ, РЯТУНОК. Виникає запитання: «Якщо наш Всесвіт створений Деміургом законним, якщо він від Всевишнього, від Бога, то про який порятунок може бути мова? Хіба І можна рятуватися із Батьківської хати?!» А в більшості космогенезів і антропогенезів говориться про необхідність рятунку і повернення до Вітцівського дому. Тобто — повернення до якогось законного Всесвіту.
Минулого разу ми говорили про те, що древній Всесвіт, де панувало три Начала: Брама, Вішну і Шива, Світ законний і зрівноважений, раптом сколапсував. Якщо перевести цей переказ на сучасну мову астрофізики, мова йде про колапсування потужної центральної зорі, яку дехто із сучасних учених називає Люцифером, дехто — Немезідою. Періодично Сонячна система зближається з цією сколапсованою зорею, і в ній відбуваються катастрофи. Деякі мислителі-футурологи вважають, що ми не падаємо в чорну діру, а вже знаходимось у її надрах, що ми вже спустилися за «горизонт подій»[14], що, власне, наявність Часу й Простору — це вже результат такого падіння в надра сколапсованої зорі.
Ви можете сказати: вченим відомо про мільйони, а може, навіть мільярди років існування земної історії. Про це говорять дані палеонтологічних і археологічних знахідок. Але хто вивчав теорію чорної діри, той знає, що коли щось провалюється за «горизонт подій», у чорну діру, то виникає ефект Часу і він набуває зовсім іншої характеристики. Тоді тривалість подій продовжується настільки, наскільки їх може сприймати суб’єкт. Тобто ми самі — людство, що виникло в результаті такого падіння — ментально творимо для себе ритміку подій. Ми самі сотворили координати Часу і Простору і, падаючи в чорну діру, уявляємо, що це падіння відбувається впродовж мільйонів років. Насправді, можливо, це блискавична мить.
Цей феномен можна порівняти зі сном: ви спите кілька хвилин, а вам сниться, що проходять роки і роки. У «Махабхараті», древньому індійському епосі, є чимало таких історій: герої, не знаючи законів ілюзії-Майї, поринають у сон, і їм здається, що вони стають царями, одружуються, воюють, втрачають своїх дітей і царства… А потім виявляється, що вони на якусь мить задрімали під деревом.
Згадайте зображення Вішну: цей охоронець світу пливе на спині змія Шеша. Вішну дрімає на цьому грандіозному змії, символі Всесвіту, і вся історія, або космоісторія, яку ми вважаємо такою серйозною, наповненою значними подіями, насправді є «дрімотою Вішну». Так вважали древні мудреці. Отже, і те, що з нами відбувається, може бути всього-на-всього коротким космічним сном…
Повернімося до теми зустрічі.
Отже, відбулося колапсування центральної Зорі, яку ми пізніше назвали Люцифером, або Немезідою. Древні слов’яни називали її Рахом, індуси — Раху. Бачите — навіть назви співзвучні. І це слово має настільки глибокий, грандіозний зміст і настільки воно було зв’язане із життям наших предків, наших прабатьків, що до сьогодні у нашій мові лишилися кореневі слова: і «Рахта» — свято сонячних сонцеворотів, і «рахва» — карпатська кругла посудина, і слово «рях-тить» — «виблискує», і «рахувати» — «збирати докупи»[15]. Отже, слово «РАХ» означає «світлість, яскравість, об’єднання». Звідси й значення слова «прах» — «по-Раху», «після Єдності», тобто «розпорошення».
