Втрачений символ - Браун Дэн (читать книги полные TXT) 📗
— Сюди, — сказала Кетрін, кивнувши в дальній куток залу. Вона не мала часу поділитися з Ленґдоном своїм відкриттям стосовно піраміди, але це відкриття вочевидь пришвидшила згадка про Ісака Ньютона. Коли вони бігли через галявину, вона встигла лише сказати, що зможе трансформувати піраміду за допомогою класичної науки. Ленґдон і гадки не мав, що їй для цього потрібно і яким чином вона збиралася трансформувати суцільний шматок граніту чи золота, але після перетворення куба, свідком якого він став, схильний був повірити й у перетворення піраміди.
Вони вже дійшли до кінця залу, і Кетрін спохмурніла, бо, вочевидь, не побачила того, що шукала.
— Ти сказав, що в цій будівлі є щось на кшталт жилих кімнат?
— Так, для розміщення учасників конференцій.
— Тож десь тут має бути кухня, еге ж?
— А ти що — зголодніла?
Вона зиркнула на нього з-під лоба.
— Ні, мені потрібна лабораторія.
«Звісно, що потрібна». Нарешті Ленґдон помітив низхідні сходи з потрібним символом. То була улюблена піктограма американців.
Підвальна кухня скидалася на виробничий цех — нагромадження конструкцій з іржостійкої сталі та величезних чанів, вочевидь розрахованих на приготування харчів для великих груп людей. Кетрін зачинила двері й увімкнула світло. Й одразу ж автоматично увімкнулася вентиляція.
Жінка заходилася нишпорити в шафах.
— Роберте, — майже наказала вона, — будь ласка, витягни піраміду і постав її на плиту.
Відчувши себе новачком-практикантом під орудою досвідченого шеф-кухаря, Ленґдон зробив, як йому сказали: дістав піраміду, зверху припасував горішній камінь. А Кетрін тим часом уже наповнювала величезний чан гарячою водою з крана.
— Будь ласка, постав оце на плиту.
Ленґдон підняв важучий масний чан на плиту, а Кетрін тим часом увімкнула газовий пальник на всю потужність.
— Ми що — раків варитимемо? — з надією в голосі спитав професор.
— Дуже смішно. Ні, ми займемося алхімією. Щоб ти знав, це чан для вермішелі, а не для раків. — І вона показала на вставний друшляк, який витягла з чана і поклала на плиту поруч із пірамідою.
«Який же я йолоп».
— Отже, кипляча вермішель допоможе нам розшифрувати піраміду?
Кетрін проігнорувала це зауваження і серйозно продовжила:
— Не сумніваюся, що ти знаєш історичну та символічну причину, чому масони обрали число тридцять три своїм найвищим ступенем.
— Звісно, знаю. У добу Піфагора, за шість сторіч до народження Христа, традиційна нумерологія вихваляла число тридцять три як найвище з усіх старших чисел. То була найсвященніша цифра, що символізувала Божественну істину. Ця традиція продовжилася серед масонів... і деінде. Не випадково християн навчали, що Христос був розіп'ятий у віці тридцяти трьох років, хоча реальних історичних відомостей стосовно цього не існувало. Не випадково також, що Йосипові, за переказами, було тридцять три, коли він одружився з Дівою Марією, що Ісус здійснив тридцять три чуда, що ім'я Господа згадується в Книзі Буття тридцять три рази і що в ісламі мешканці раю назавжди залишаються тридцятитрьохрічними.
— Тридцять три, — сказала Кетрін, — це священне число в багатьох містичних традиціях.
— Саме так, — підтвердив Ленґдон, і досі не здогадуючись, який стосунок має до цього чан для вермішелі.
— Тому для тебе не стане несподіванкою, що перші алхіміки, розенкрейцери та містики на кшталт Ісака Ньютона також вважали це число священним.
— Авжеж, — погодився Ленґдон. — Ньютон глибоко цікавився нумерологією, пророцтвами та астрологією, але який стосунок це має...
— Все відкривається на тридцять третьому ступені.
Ленґдон витяг з кишені Пітерів перстень і прочитав цей напис. А потім поглянув на чан з водою.
— Вибач, я не розумію, що ти хочеш сказати.
— Роберте, спочатку ми припустили, що слово degree стосується масонського ступеня, але коли ми повернули перстень на тридцять три градуси, то куб зазнав трансформації і перетворився на хрест. І в той момент ми збагнули, що слово degree використовується тут в іншому значенні.
— Так. У значенні градуса дуги.
— Саме так. Але слово degree має ще одне значення.
Ленґдон зиркнув на чан з водою.
— Градус температури?
— Авжеж! — вигукнула Кетрін. — Весь час це рішення було перед нами. Все відкривається на тридцять третьому градусі. — Якщо ми нагріємо піраміду до тридцяти трьох градусів, то вона, можливо, щось і відкриє нам.
Ленґдон знав, що Кетрін Соломон була жінкою винятково розумною, однак йому здавалося, що вона не бере до уваги однієї важливої обставини.
— Якщо я не помиляюся, то за шкалою Фаренгейта тридцять три градуси — це майже точка замерзання. Чи не слід нам радше поставити піраміду до холодильника?
Кетрін посміхнулася.
— Не слід — якщо ми хочемо дотримуватися рецепта, складеного великим алхіміком та містиком-розенкрейцером, який підписував свої праці псевдонімом Jeova Sanctus Unus.
«Ісак Ньютон складав рецепти?»
— Роберте, температура є фундаментальним каталізатором в алхімії, і вона не завжди вимірювалася за Фаренгейтом чи Цельсієм. Існують набагато давніші шкали температур, і одну з них винайшов Ісак Ньютон.
— Шкала Ньютона! — вигукнув Ленґдон, збагнувши, що Кетрін має рацію.
— Так, шкала Ньютона! Він склав власну систему кількісного визначення температури, що базувалася виключно на природних явищах. За точку відліку він узяв температуру танення льоду і назвав її нульовим градусом. — Кетрін на мить замовкла, а потім продовжила: — Гадаю, мені не треба пояснювати тобі, який градус він визначив, як температуру кипіння води — основу основ всіх алхімічних процесів?
— Тридцять три.
— Так, тридцять три! Тридцять три градуси. За Ньютоновою шкалою температура кипіння води становить тридцять три градуси. Пам'ятаю, колись я спитала брата, чому Ньютон вибрав саме це число. Мені воно здалося вибраним навмання. Кипляча вода — основа основ алхімічних процесів — тож чому він вибрав саме тридцять три? Чому не щось елегантніше? Чому, наприклад, не сто? Пітер пояснив мені тоді, що для містика Ісака Ньютона не існувало числа елегантнішого за тридцять три.
«Все відкривається на тридцяти трьох градусах». Ленґдон зиркнув на чан з водою, а потім — на піраміду.
— Кетрін, ця піраміда складається з суцільного шматка граніту й щирого золота. Невже ти думаєш, що температури кипіння води вистачить для трансформації?
Посмішка на її обличчі засвідчила, що Кетрін знала дещо, чого не знав він. Вона впевненим кроком підійшла до плити, підняла піраміду, увінчану золотим горішнім каменем, і поставила її на сітчастий друшляк. А потім обережно опустила в киплячу воду.
— Погляньмо, що з цього вийде.
А високо над собором пілот із ЦРУ перевів свій гелікоптер у режим автоматичного зависання і почав оглядати периметр будівлі та ділянку навколо. Жодного поруху. Його прилад теплобачення не міг проникнути крізь товсті стіни собору, тому він не знав, що саме робить зараз група всередині, але якщо хтось спробує вислизнути, тепловізор зреагує на це миттєво.
І за хвилину термодатчик запищав. Працюючи за тим самим принципом, що й система домашньої безпеки, детектор зафіксував великий перепад температур. Зазвичай це відбувалося тоді, коли людина рухалася у холодному довкіллі, але те, що з'явилося на моніторі, радше нагадувало температурну хмару, ділянку гарячого повітря, яку несло через галявину. Пілот знайшов джерело тепла: витяжку активної вентиляції в будівлі збоку від кафедрального собору.
«Не варто уваги, — подумав він, бо спостерігав такі перепади дуже часто. — Хтось куховарить або прасує білизну». Пілот уже хотів був відвернутися, але збагнув, що тут щось не так: автомашин на стоянці не видно, не видно й освітлених вікон у будинку.
Він довго вдивлявся у відеомонітор гелікоптера. А потім зв'язався по радіо з керівником групи.
