П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Гудкайнд Террі (книги хорошем качестве бесплатно без регистрации .TXT) 📗
— Ні… Я не те хотіла сказати! І не це важливо! — Обурилася Келен. — Те, що у них в серцях, робить цю церемонію настільки особливою! Те, що вони щиро поділяють нашу радість, робить це весілля настільки важливим для нас. І яке це має відношення до підношень рисових пиріжків уявним злим духам?!
Енн пальцем провела уздовж однієї з ліній Благодаті — тієї, що представляла кордон Підземного світу.
— Коли ти говориш: «Добрі духи, подбайте про душу моєї матері», ти дійсно розраховуєш, що духи негайно помчать виконувати прохання, тому що ти обрядила прохання в слова?
Келен відчула, як обличчя заливає краска: вона частенько просила добрих духів подбати про душу її мами. І почала розуміти, чому ця жінка так дратує Зедда.
— Молитви зовсім не є прямим проханням, оскільки нам відомо, що духи не діють настільки простими шляхами, — прийшов на допомогу Річард. — Молитви — всього лише вираження любові і надії на те, що її мати перебуває в спокої в Світі духів. — Він провів пальцем з іншого боку тієї ж лінії, що і Енн. — Те ж стосується і моїх молитов про мою матір, — пошепки додав він.
Енн посміхнулася, і на її повних щоках з'явилися ямочки.
— І вони такі ж, Річард. Тобі не здається, що Плем'я Тіни чудово знає, що таким чином підкупити ті могутні сили, в існування яких вони вірять і яких бояться, не можна?
— Важливий сам акт приношення, — сказав Річард. По його незворушності в відношенні до Енн Келен зрозуміла, що Річард навчився тягати каштани з вогню.
Келен підхопила його думки:
— Для задобрювання тих сил, яких вони бояться, важливе саме благання. Благання важливе, щоб умилостивити невідоме.
Енн здійняла палець, одночасно піднявши брову.
— Ось смисл. Саме по собі підношення — лише символ, демонстрація поваги, і схилянням перед цією силою вони сподіваються умилостивити її. А іноді, — Енн посварилась пальцем, — шанобливого звернення достатньо, щоб зупинити розгніваного ворога, вірно?
Келен з Річардом погодилися.
— Ворога найкраще вбити, і справа з кінцем, — буркнула від дверей Кара.
Енн, хіхікнувши, озирнулася на Кару.
— Ну, іноді, дорога, заслуговує на увагу і такий варіант!
— А як би ти «вбила» злих духів? — Поцікавився Зедд. Його дзвінкий тенорок перекрив шум дощу.
Кара не відповіла, а лише полоснула чарівника поглядом.
Річард не слухав. Здавалося, його зачарувала намальована на підлозі Благодать.
— Виходячи з усього цього, злі духи… І їм подібні можуть розлютитися на якийсь неповажний жест.
Келен вже відкрила рот, щоб поцікавитися у Річарда, з чого це раптом його так зацікавили злі духи Племені Тіни, як раптом Зедд легенько доторкнувся пальцем її ноги. Кинутий скоса погляд сказав їй: чарівник хоче, щоб вона сиділа тихо.
— Деякі думають, що так воно і є, Річард — спокійно погодився Зедд.
— Навіщо ти намалював цей символ, цю Благодать? — Запитав Річард.
— Ми з Енн скористалися нею, щоб обдумати деякі речі. Іноді Благодать може бути вельми корисною. Благодать — річ дуже проста і в той же час нескінченно складна. Вивчення Благодаті — заняття на все життя, але як дитина вчиться ходити, так і вивчення її починається з першого кроку. Оскільки ти природжений чарівник, то ми подумали, що вже давно прийшла пора познайомити тебе з нею.
Чарівний дар Річарда здебільшого був для нього загадкою. І тепер, коли дід знову тут, Річард хотів з його допомогою розкрити таємниці того, на що у нього малося право від народження, і нарешті почати вивчати нерозвідану територію свого дару. Келен дуже хотіла, щоб у них був час, але часу, на жаль, не було.
— Зедд, мені дійсно потрібно, щоб ти оглянув тіло Юні.
— Дощик скоро скінчиться, тоді підемо і глянемо, — заспокоїв його Зедд.
Річард провів пальцем по лінії, що позначала чарівний дар — магію.
— Якщо це перший крок і такий важливий, — прямо запитав Річард у Енн, — чому сестри Світла не спробували навчити мене цьому, коли відволокли у Палац Пророків у Старому світі і тримали там? Чому не навчили, коли була можливість?
Келен знала, як швидко Річард стає недовірливим і настороженим, якщо вважає, що його намагаються тримати в узді, незалежно від того, наскільки ласкаво це роблять і з яких би благих намірів ні виходять. Один раз підлеглі Енн сестри Світла вже надягли на нього ошийник.
Енн крадькома глянула на Зедда.
— Сестри Світла ніколи ще не намагалися навчати людину схожу на тебе — людину, що володіє від народження обома сторонами магії, магією Приросту, і магією Збитку. — Вона дуже ретельно підбирала слова. — Була потрібна певна обережність.
Інтонація Річарда трохи змінилася і набула того відтінку, коли він питав як Шукач Істини.
— І проте ти вважаєш, що тепер мені слід дізнатися про цю саму Благодаті?
— Невігластво теж небезпечне, — загадково пробурмотіла Енн.
5
Зедд набрав пригорщу сухої глини. — Енн схильна до лицедійства, — єхидно кинув він. — Я б тобі розповів все про Благодать вже давним-давно, Річард, але нас з тобою розлучили, тільки і всього.
Слова діда на відміну від висловлювань Енн знищили виниклу було недовіру. Річард розслабився, а Зедд продовжив:
— Хоча Благодать і здається простою, вона суть все. Її малюють ось так.
Зедд, сидячи на колінах, нахилився і з виробленою роками точністю почав обводити сухою глиною контури символу.
— Зовнішнє коло позначає початок Підземного світу — нескінченного світу смерті. За межами цього кола, в Підземному світі, немає нічого. Лише вічність. Саме тому Благодать починається звідси. З нічого, де не було нічого, почалося Творіння.
У коло був вписаний квадрат, його кути стикалися з колом. У цей квадрат було вписане ще одне коло, в нього — восьмиконечна зірка, від променів якої відходили прямі, що перетинали обидва кола, і кожна друга ділила кути квадрата навпіл.
Квадрат відображав завісу, яка відділяла зовнішнє коло — світ духів, підземний світ смерті — від внутрішнього кола, так називали межі світу живих. Зірка в центрі символізувала Світло Творця, а промені його дару — магія — виходили від Світла і перетинали всі межі.
— Я це вже бачив. — Річард повернув зап'ястя внутрішньою стороною назовні і поклав на коліна.
Срібні браслети, що він носив, були прикрашені дивними символами, але в центрі кожного браслета, з внутрішньої сторони зап'ястя, малося крихітне зображення Благодаті. Оскільки воно були приховане від очей, Келен ніколи їх раніше не помічала.
— Благодать є наочне зображення континууму чарівного дару, — сказав Річард, — намальованого у вигляді променів: від Творця через життя до смерті, перетинаючи завісу між життям і світом духів в царстві Володаря. — Він провів пальцем по різьбленому символу на браслеті. — Символ надії на перебування в Світлі Творця все життя і після, в Підземному світі.
Зедд здивовано кліпнув.
— Відмінно, Річард! Звідки ти це знаєш?
— Я навчився розуміти мову символів і дещо прочитав про Благодать.
— Мова символів?.. — Келен бачила, яких неймовірних зусиль коштує Зедду стриматися. — Тобі слід знати, мій хлопчику, що Благодать може спричинити за собою цілу низку наслідків. Благодать, намальована небезпечною субстанцією, такою, як, наприклад, чарівний пісок, або використана якимось іншим способом, може викликати найнебезпечніші наслідки…
— На зразок порушення взаємодії між світами, — закінчив за нього Річард. — Я трохи про це читав. — Зедд відкинувся на п'яти.
— Судячи з усього, набагато більше, ніж трохи. Я хочу, щоб ти розповів нам все, що ти робив, починаючи з того моменту, як ми з тобою бачилися в останній раз. — Чарівник погрозив пальцем. — У найдрібніших подробицях!
— Що таке Чорна Благодать? — Замість відповіді спитав Річард.
Зедд нахилився до онука, цього разу явно абсолютно приголомшений.
— Що?
— Чорна Благодать, — тихо повторив Річард, дивлячись на малюнок на підлозі.
