Лiкарськi рослини Прикарпаття - Гладун Ярослав (хорошие книги бесплатные полностью .txt) 📗
Росте по відкритих трав'янистих місцях, узліссях букових лісів, на вологих луках. Поширений у Закарпатті, рідше трапляється в Карпатах і зовсім рідко в Розточчі-Опіллі. Розмножується цибулинами і насінням.
Бобівник трилистий
(Menyanthes trifoliata L.)
Родина тирличеві (Gentianaceae)
Багаторічна трав'яниста рослина 25–70 см заввишки, з повзким стеблом. Листки всі прикореневі, довгочерешкові з трійчастою пластинкою оберненояйцевидних листочків. Квітки білувато-рожеві, зірчасті, в довгастому гроні на безлистому квітконосному стебельці. Цвіте у травні — червні.
Росте по низьких берегах рік і озер, на низинних торфових болотах, у канавах, утворюючи часто густі зарості.
Збирають листки навесні і влітку під час цвітіння, в суху сонячну погоду.
Застосовують для збудження апетиту, поліпшення виділення травних соків і перистальтики шлунково-кишкового тракту, при недостатній кислотності шлункового соку, а також при здутті, жовтяниці, малярії, для збудження функції залоз, заспокоєння нервів і при недокрів'ї. Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібнених листків, настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці перед їдою при водянці, набряках, недокрів'ї, ревматизмі, золотусі. Для збудження апетиту готують чай з суміші трави полину гіркого і листків бобівника (порівну) — беруть 1 чайну ложку на 1 склянку окропу (діють гіркий глікозид меніантин, алкалоїд генціанин, рутин, жирна олія, холін, сапоніни, віск, дубильні, смолисті й інші речовини, в яких є йод). Для заспокоєння нервів з суміші листків бобівника, листків м'яти і кореня валеріани у співвідношенні 4:3:3 готують настій — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють півгодини і випивають протягом дня ковтками.
Для збудження апетиту і поліпшення травлення п'ють чай з суміші трави бобівника, трави золототисячника-центурїї, листків м'яти і кореня аїру в співвідношенні 4:3:2:1 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу і настоюють півгодини. Вживають по півсклянки 2–3 рази на день, за півгодини до їди.
При нервовій збудженості беруть 1 столову ложку суміші трави бобівника, листків м'яти, кореня валеріани і кореня дягелю лікарського у співвідношенні 2:3:2,5:2,5 на 1 склянку окропу і настоюють 20 хвилин. П'ють по півсклянки двічі на день.
Для стимуляції дії травних залоз і при слизовому катарі шлунка і кишок 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, листків м'яти, трави деревію тисячолистого, трави золототисячника-центурії і насіння кропу (порівну) настоюють 2 години в 1 склянці окропу. П'ють по півсклянки тричі на день, перед їдою.
При хворобах печінки 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, квіток ромашки лікарської і трави чистотілу (порівну) 1 хвилину кип'ятять в 1 склянці води, настоюють 1 годину і, відцідивши, п'ють по півсклянки вранці і ввечері, через годину після їди.
При малярії беруть 1 столову ложку суміші листків бобівника, трави полину гіркого і цвіту соняшника у співвідношенні 10:3:5 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п'ють по 3 склянки на день.
Зовнішньо використовують напар з суміші листків бобівника і квіток ромашки (порівну). Вживають для клізм після випорожнення, щоб очистити пряму кишку при хворобах з порушенням обміну речовин і при хронічних запорах та для промивання застарілих ран і виразок.
Болиголов плямистий
(Conium maculatum L.)
Родина зонтичні (Umbelliferae)
Дворічна трав'яниста рослина. На першому році надземна частина болиголова складається тільки з пучків прикореневих листків, стебло виростає на другий рік. Воно дуже гіллясте, борозенчасте, цілком голе. Листки голі, перисті, на довгих черешках, з невеликими піхвами; листочки яйцевидно-овальні, розсічені. Квітки білі. Цвіте в травні — вересні.
Росте як бур'ян у садах, на городах, по чагарниках, біля шляхів.
З лікувальною метою використовується трава (НегЬа conii maculati). Вона містить в собі алкалоїди: коніїн, 7-коніцеїн, конгідрин, псевдоконгідрин, н-метилконіїн. Найважливіший з них коніїн. Щ
Раніше траву болиголова використовували для отруєння засуджених. Згідно з даними грецького філософа Платона, Сократ був отруєний болиголовом.
Трава болиголова застосовується як болезаспокійливий і протисудорожний засіб при лікуванні.раку, фіброми матки.
Буркун лікарський
(Melilotus officinalis (L.) Desr.)
Родина бобові (Febaceae)
Висока розгалужена рослина з черговими трійчастими листками. З пазЯ листків виходять гілки з довгими витонченими китицями з дрібних жовти квіток; біля основи листка є два шиловидних прилистки. Цвіте з червня т вересня. Росте на перелогах, схилах, уздовж доріг, на пустищах, засмічене місцях, толоках, у ярах, на межах, у канавах, на парових полях по всщ Україні.
Назва роду утворена від двох латинських слів, одне з яких означає «мед», а друге є римською назвою конюшини. Видова назва у перекладі з| латинської — «аптечна», "лікарська" (дана рослині за цілющі властивості).
Листки буркуну присмерком або перед дощем піднімаються догори І складаються. Це сприяє зменшенню випромінювання внутрішнього тепла рослини і, очевидно, є захистом від небажаного підвищення вологості повітря біля продихів. Квітки запилюються джмелями.
Буркун — медоносна, ефіроолійна і.лікарська рослина.
Бузина чорна
(Sambucus nigra L.)
Родина жимолостеві (Carpifoliaceae)
З історії дізнаємося, що батько наукової медицини Гіппократ виділяв бузину за сечогінну дію, рекомендував відвар з її коренів для лікування набряків. У середні віки бузину вважали священним деревом. Вірили, що її плоди дарують довголіття.
Бузина чорна — гіллястий кущ або невелике дерево (5–5,5 м заввишки) з світло-бурою тріщинуватою корою. Пагони буруваті, всіяні коричневими сочевичками, всередині містять широку, білу, м'яку серцевину. Листки 3–5 см завдовжки, супротивні, непарноперисті. Листочки яйцеподібні або яйцеподібно-довгасті, гостропилчасті з косо витягнутою вершиною, по жилках опушені. При розтиранні відчувається неприємний запах. Квітки дрібні, жовтувато-білі, зібрані в щиткоподібні волоті з п'ятьма головними гілочками. Віночок п'ятипелюстковий (до 5 мм у діаметрі), тичинок 4–5, маточка одна, зав'язь нижня. Плід — тринасінна кістянка, чорно-ліловий.
Росте в листяних і мішаних лісах, заростях чагарників, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, узліссях, у старих парках, садах, біля жител. Цвіте в червні — липні.
У квітках бузини містяться: вітамін С (до 82 мг%), глікозид самбунігрин, який розпадається на синильну кислоту, бензальдегід і глюкозу, а також рутин, ефірна олія (до 32 %), холін, хлорогенова, кавова, валеріанова, яблучна і оцтова кислоти. Плоди містять до 50 % аскорбінової кислоти, каротин, дубильні речовини, карбонові та амінокислоти. В недозрілих ягодах виявлено самбунігрин, у насінні — жирну олію, в листі — самбунігрин (0,11 %), ефірну олію, гексеновий і глікогеновий альдегіди, в старих листках — аскорбінову кислоту (до 280 мг%) і каротин (0,014 %), у корі гілок — ефірну олію, холін, ситостерин.
