Сповідь відьом. Тінь ночі - Гаркнесс Дебора (читать книги бесплатно полностью без регистрации txt) 📗
Черевик із червоного дамаску гайнув у повітрі. Метью відхилив голову якраз у ту мить, коли він мав ось-ось ударити його в обличчя. Черевик продовжив свій політ, збив зі столу кільчасту кулю, всипану коштовностями, і вгамувався на підлозі. Зчеплені один з одним кільця кулі в безсилій злобі закрутилися на своїх фіксованих орбітах.
— Мені потрібен був Келлі. Натомість до мене приходить посланець імператора і розповідає мені про численні вчинені тобою неподобства. Коли він прийшов і став вимагати зустрічі зі мною, іще й восьмої не було, і сонце ледь зійшло. — Єлизавету Тюдор мучив зубний біль, і цей сумний факт не додавав їй гумору. Вона помацала язиком хворий кутній зуб і скривилася. — А де був ти? Проповз до моїх покоїв, анітрохи не переймаючись моїми стражданнями.
До її величності підійшла блакитноока красуня і подала їй тампон, змочений часниковою олією. Зважаючи на те, що поруч зі мною важко сопів Метью, насиченість кімнати пряним ароматом стала приголомшливою. Єлизавета обережно засунула тампон поміж щокою та яснами, а блакитноока красуня, шелеснувши своїм зеленим платтям, відійшла убік. Той зелений колір був оптимістичною барвою для цього хмарного травневого дня, немовби та жінка таким чином бажала пришвидшити настання літа. Із четвертого поверху кімнати в Гринвічському палаці відкривався панорамний вид на сірі води ріки, багнисту землю та буремні небеса Англії. Попри наявність великої кількості вікон, сріблястому вранішньому світлу важко було розвіяти важку атмосферу кімнати, яка за своїм меблюванням була суто чоловічою, в стилі ранніх Тюдорів. Викарбувані на стелі ініціали — переплетені «Г», що означало «Генріх Восьмий», та «А» в сенсі Анна Болейн — вказували на те, що цю кімнату оздоблювали приблизно в час народження Єлизавети, і відтоді нею користувалися вельми нечасто.
— Може, все ж таки вислухаємо пана Ройдона, перш ніж ви кинете в нього чорнильницю? — обережно запропонував Вільям Сесіл. Рука Єлизавети зупинилася, однак не опустилася, так і продовжуючи тримати важкий металевий предмет.
— Ми привезли вам відомості про Келлі, — почала я, сподіваючись допомогти Метью.
— Ваша думка нас не цікавить, пані Ройдон, — різко відказала королева Англії. — Як і більшість жінок при моєму дворі, ви абсолютно не здатні тримати себе в руках і дотримуватися етикету. Якщо бажаєте залишитися в Гринвічі, а не бути висланою назад до Вудстока, де вам і місце, то слід проявити мудрість і взяти собі за зразок пані Трокмортон. Вона говорить лише тоді, коли їй дозволяють це робити.
Пані Трокмортон зиркнула на Волтера, який стояв поруч із Метью. Ми зустрілися з ним на потаємних сходах до приватних покоїв королеви, і він наполіг на тому, щоб супроводити нас, хоча Метью не вважав це потрібним.
Бесс стиснула губи, стримуючи своє здивування, але в її очах затанцювали вогники. Той факт, що її приваблива молода підопічна і її безоглядно сміливий, схожий на чорта, пірат були інтимними друзями, був очевидним для всіх, окрім самої Єлизавети. Купідон таки спромігся спіймати в свої тенета сера Волтера Рейлі, як і провіщав Метью. Його приятель закохався по самі вуха.
Під викличним поглядом коханки суворе обличчя Волтера дещо пом’якшало, і ледь помітний, але однозначно схвальний кивок, яким він відповів на її погляд, свідчив про те, що питання етикету буде розглянуте в більш приватній атмосфері.
— Оскільки ви не потребуєте присутності Діани, то, може, дозволите моїй дружині повернутися додому і трохи відпочити, як я й просив вас, — спокійно мовив Метью, хоча його очі були такі ж чорні й сердиті, як і в королеви. — Вона подорожувала кілька тижнів поспіль. — Королівська барка перехопила нас, коли ми навіть не встигли й ногою ступити в район Блекфраєрс.
— Відпочинок?! Та я ночами не спала, дізнавшись про ваші пригоди у Празі. Вона відпочине тільки тоді, коли я розберусь з тобою! — верескнула королева, і важка чорнильниця полетіла тією ж траєкторією, що й черевик королеви. Коли ж чорнильниця, як і останні карколомні події, несподівано звернула в мій бік, Метью різко виставив руку і спіймав її. Не кажучи ні слова, він передав її Рейлі, а той кинув чорнильницю слузі, який вже отримав у своє розпорядження черевик королеви.
— Знайти заміну пану Ройдону буде значно важче, аніж замінити оту астрономічну іграшку, ваша величносте, — сказав Сесіл, подаючи королеві вишиту подушечку. — Якщо у вас скінчилися боєприпаси, то раджу скористатися ось цим.
— Не вказуйте, що мені робити, лорде Берглі! — скипіла королева. І знову обернула свою лють на Метью. — Себастьян Сен-Клер не поводився так із моїм батьком. Бо не насмілювався будити Тюдорського лева.
Бесс Трокмортон закліпала очима, почувши незнайоме ім’я. Її золотиста голівка повернулася від Волтера до королеви, наче весняний нарцис, що тягнеться до сонця. Сесіл тихенько кашлянув, забачивши, як знітилася молода жінка.
— Про вашого благословенної пам’яті батька ми згадаємо іншим разом, коли зможемо присвятити належну увагу його пам’яті. У вас що, немає запитань до пана Ройдона? — Секретар королеви винувато поглянув на Метью. Здавалося, на його обличчі було написано: «Ну й в халепу ти вскочив, чоловіче!»
— Маєш рацію, Вільяме. Негоже левам возитися з мишами та іншими дрібними створіннями. — Своїм презирством королева якось примудрилася зменшити Метью до розмірів маленького хлопчика. Коли він в її очах усохнув до належно маленького вигляду — хоча м’яз, що сіпався на щоці у Метью, змушував мене засумніватися в щирості його каяття — королева замовкла, беручи себе в руки, і вхопилася за підлокітники крісла так, що аж кісточки пальців побіліли.
— Я хочу знати, чому мій Привид так ганебно провалив моє завдання і не виконав роботу, — сказала вона вже спокійнішим тоном. — Імператор має в своєму розпорядженні багато алхіміків. Навіщо йому знадобився мій — Келлі?
Плечі Волтера злегка розслабилися, а Сесіл із полегшенням зітхнув. Якщо королева почала звати Метью його прізвиськом «Привид», то це означало, що її гнів пішов на спад.
— Виявилося, що Келлі не можна просто так узяти і висмикнути з імператорського двору, наче якийсь будяк, що росте посеред численних троянд, — сказав Метью. — Бо Рудольф цінує його надзвичайно високо.
— Значить, Келлі таки досяг успіху. І невдовзі філософський камінь опиниться в руках імператора, — сказала Єлизавета, різко увібравши повні легені повітря. І відразу ж схопилася за щоку: то холодне повітря уразило хворий зуб.
— Ні, він не досяг успіху. І в цьому-то й уся справа. Допоки Келлі обіцятиме зробити більше, ніж він насправді здатен, Рудольф ніколи його не відпустить. Імператор поводиться не як мудрий монарх, а як недосвідчений юнак, зачарований тим, чого немає в нього і що він бажає мати. Його величності подобається така гонитва за недосяжним. Вона заповнює його дні й полонить уяву, — сухо констатував Метью.
Промоклі поля та набряклі річки Європи достатньо надійно захищали тепер нас від Рудольфа, але бували моменти, коли я й досі відчувала на собі його неприємний і небажаний дотик та чіпкі погляди. Незважаючи на травень місяць та вогонь, що палав у каміні, я мимоволі здригнулася.
— Новий французький посол пише мені, що Келлі вдалося обернути мідь на золото.
— Філіпу де Морнею можна довіряти не більше, ніж вашому колишньому послу, який, настільки я пригадую, намагався вас убити, — зауважив Метью, обережно зважуючи свій тон між улесливістю та роздратуванням. Єлизавета ошелешено витріщилася на нього.
— Ви навмисне мене дратуєте, пане Ройдон?
— Я ніколи не став би дратувати левицю, навіть маленьке левеня, — буркнув Метью. Волтер заплющив очі, немов не бажаючи ставати свідком того неминучого катаклізму, який могли викликати слова Метью. — Колись одна така спроба призвела до великих рубців, і я більше не маю бажання псувати свою зовнішність, бо боюся, що ви перестанете звертати на мене увагу.
Усі були шоковані; запала тривожна тиша, а потім вибухнув регіт, мало схожий на жіночий сміх. Волтер різко розкрив очі.
