Online-knigi.org
online-knigi.org » Книги » Разное » Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (читать книги онлайн полностью без сокращений .txt) 📗

Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (читать книги онлайн полностью без сокращений .txt) 📗

Тут можно читать бесплатно Маруся Богуславка - Кулиш Пантелеймон Александрович (читать книги онлайн полностью без сокращений .txt) 📗. Жанр: Разное. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте online-knigi.org (Online knigi) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Перейти на страницу:

ПІСНЯ ТРИНАДЦЯТА

ДУМА ПЕРВА
І
Премудрість в нуж­денній, убогій долі
Проміж людьми рідка: се ди­во з див;
Ще ж рідша бо­ротьба своєї волі
Проміж зем­них, мов­ляв, богів-царів.
Ся бо­ротьба в душі в ца­ря Ос­ма­на
Робила з нього то ра­ба, то па­на:
На царстві бо т и м був, чим і в орді:
Знав і по­ко­ру, і тяжкі тру­ди.
II
Потомок Ма­го­ме­та, що пи­тав­ся
Ввесь вік фініка­ми та мо­ло­ком,
На троні він роз­ко­шам не віддав­ся,
Не ту­ма­нив ума сво­го ви­ном;
Його ру­ка за вся­ку пра­цю бра­лась,
Душа - в ве­ли­ких за­ду­мах ко­ха­лась.
Не за­бав­ляв­ся царст­вен­ним жез­лом,
Алкав на­ук не­на­сит­ним умом.
III
Щасливий, хто, як наш Пет­ро Ве­ли­кий, [131]
І вмер­ши, над тим царст­вом ца­рю­вав,
Де вар­варст­ва ста­ро­го мот­лох ди­кий
На нього, мов на во­ро­га, вста­вав, -
Хто, як Ве­ли­ка на­ша Ка­те­ри­на, [132] [133]
Царської муд­рості жи­ва кар­ти­на,
Своїм та­лан­том на­ди­хає лю­дей
Про нуж­ду і біду гря­ду­щих дней.
IV
Не мав Ос­ман соз­да­тельної си­ли,
Як той, хто в царст­во дух но­вий вди­хав
І древ­ню сла­ву, як мер­ця з мо­ги­ли,
В сер­цях сво­го на­ро­ду воск­ре­шав.
Йому юр­ма по­туж­на не ко­ри­лась,
Дарма, що низько пе­ред ним хи­ли­лась.
Серед га­рем­ників сто­яв один,
Як де­ре­во жи­ве се­ред руїн.
V
Мов га­ди, во­ро­ги в клу­бок зви­ли­ся,
Позлазившись із тем­ря­вих кутків,
Тихцем труїти царст­во зав­зя­ли­ся,
Мов сер­це, пов­не втаєних гріхів…
Приліз і до по­па мул­ла се­ральський,
Так зва­ний в світі ду­хов­ник сул­тан­ський, -
До сер­би­на, жер­ця сліпих слов'ян,
Під хрис­ти­янським іме­нем по­ган.
VI
Піп жив на од­шибі, не­мов аву­лом;
Мав тем­ний, бо гус­тий, мов гай, са­док,
Обведений кру­гом ви­со­ким му­ром.
Туди проб­равсь, у змові з ним, про­рок
Страшного всім «без­бож­ни­кам» Ал­ла­ха,
Небесного й зем­но­го па­ди­ша­ха,
Що пра­вовірним їх в яр­мо віддав,
Як Ма­го­мет в Ме­ди­ну ще втікав. [134]
VII
Та му­сив на той час мул­ла за­бу­ти,
Як тяж­ко він «по­ганців» прок­ли­нав:
Призначеної тай­ко­ма ми­ну­ти
Нетерпеливим сер­цем до­жи­дав
І, як по­ба­чив по­па­дю ста­реньку,
Невірної Ха­се­ки рідну неньку,
В роз­мові тихій із її по­пом
Оддав їй честь ру­кою і чо­лом.
VIII
Рече: «Паньмат­ко! Ти но­жа ку­пи­ла
Про бе­зувірку, про свою доч­ку.
Тебе Все­вишнього натх­ну­ла си­ла,
Безвірство ї х і нам не до сма­ку:
І на­шу, й ва­шу віру в д в о х руй­ну­ють,
Із на­ми й ва­ми рівно во­ро­гу­ють,
Умом і сер­цем в один дух зли­лись,
Нечистому слу­жи­ти зав­зя­лись».
IX
Стара за білі па­ко­си вхо­пи­лась,
Що з-під очіпка ви­би­лись, мов сніг,
На жмут во­лос­ся вир­ва­ний ди­ви­лась,
З пла­чем у неї лив­ся злю­щий сміх.
«О! Дай­те під сі па­зурі сул­та­на,
Кривавого на хрис­ти­ян ти­ра­на!
Я в сер­це де­сятьма йо­му ввоп'юсь»
Сама - до тху от­ру­тою візьмусь!»
Х
Мулла з по­пом на неї по­зи­ра­ли,
І сер­це ра­до­ща­ми в них рос­ло,
Що з бо­жевільної її пе­чалі
Таке стра­шен­не ви­рос­та­ло зло.
«Ся не зля­кається, - шеп­та­ли сти­ха, -
Найгіршого з-між лих не­людських ли­ха.
Хоч на хресті ска­жен­ну роз­пи­най,
Хоч на га­ку залізно­му чіпляй». -
XI
«Ножа ку­пи­ла, - знов той до ста­рої, -
Но се зна­ряддє у твоїй руці
Пошкодило всім ру­син­кам з то­бою,
А волі не да­ло твоїй дочці». -
«їй во­ля тільки смерть! - ре­че зав­зя­та. -
Смерть, тільки смерть спа­се її від ка­та,
Що очі зо­ло­том їй засліпив,
Обіцянками сер­це підку­пив.
XII
Всезнание обіцяв ди­явол Єві,
Як за­му­тив їй ро­зум у раю [135]
Звиваючись на тім зап­ретнім древі:
Всезнанием сей вло­вив доч­ку мою». -
«Так, не­не, - піп собі про­мо­вив сти­ха, -
Всезнаннє - се по­чин і корінь ли­ха,
Що всю все­лен­ну древ­ле об­ня­ло,
Гріх, і проклін, і смерть нам при­нес­ло». -
вернуться

131

- Петро Великий (1672-1725) - російський цар з 1682 р., імператор з 1721 р. Почав царювання як молодший цар разом з Іваном V Олексійовичем і співправителькою Софією Олексіївною. Поступово зосередив усю владу. Ряд енергійних заходів політики Петра І сприяв утвердженню абсолютизму в Росії. Приділяв увагу розвитку науки і культури.

вернуться

132

- Ліберальна ніби преса новоруська не хоче признати за Катериною Другою титула В е л и к а. Ми ж, староруси, совершали їй хвалу із уст її ворогів, славлених останнім кобзарем козацьким. Як зруйнувала вона Січ (се була не найменша з її заслуг перед потомством), самі зруйновані проложили їй пісню:

Великий світ наша мати

Напуст напустила:

Славне військо запорозьке

Та й занапастила.

вернуться

133

- …Велика наша Катерина… - Тобто Катерина II Олексіївна (1729-1796) - російська імператриця з 1762 р. За час її правління були оформлені станові привілеї дворянства, посилилось гноблення селян. Приєднала до Росії ряд земель. Ліквідувала гетьманство (1764), зруйнувала Запорозьку Січ (1775). 1783 р. на Лівобережжі і Слобожанщині юридичне оформила кріпосне право. Куліш загалом позитивно оцінював її правління. До наведеного Кулішем у тексті автографа свого коментаря у першодруці в ЛНВ Франко подав своє розуміння політики Катерини II: «З тим «великим світом» Куліш багато носився ще й у «Хуторній поезії», забуваючи, що слова «великий світ» зовсім не оригінальний український ковцепт, а давня московська титулятура царів, і що вжиті вони в українській (хто знає ще, чи народній, чи більше книжній) пісні не в значінню похвали, а в зв'язку з докором за те, що Катерина послухала графа Рум'янцова і занапастила козацькі вольности. Таке-то було все з Кулішем: загалом він відмовляв кобзарським пісням і думам усякої історичної стійности, але там, де в тих творах знаходив щось таке, що бодай здалека, вирване зі зв'язку, підпирало його хоробливо-пристрасні погляди, давав тим словам вагу і вартість більшу від яких хочете документальних свідоцтв. Таке було, прим [іром], з тим куплетом народної пісні, де буцімто українські жінки проклинають Хмельницького: «Бодай Хмеля Хмельницького перва куля не минула!» Се прокляття Куліш на всі лади повторяв і в своїх українських і в російських памфлетах, не дбаючи зовсім про те, що пісня говорить про «Хмеля-Хмельниченка», отже, по всій правдоподібностя про Юрася, а не про Богдана. Характерний приклад неоправданої заїлості Куліша против Хмельницького вказаний мною в праці «Хмельнищина 1648-1649 років у сучасних віршах».

вернуться

134

- Медина - друге священне місто (після Мекки) у мусульман. Мухаммед, не визнаний жителями Мекки, знайшов підтримку в Медині, де і похований. Переселення Мухаммеда до Медини набуло в мусульманській традиції типових рис втечі пророка, як і в Біблії.

вернуться

135

- Живучи у раю, Єва і Адам могли все їсти, крім плодів з дерева із середини саду. Змій, спокусивши Єву, змусив їх обох з'їсти цей плід, обіцяючи, що «ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло» (Буття, 3, 5).

Перейти на страницу:

Кулиш Пантелеймон Александрович читать все книги автора по порядку

Кулиш Пантелеймон Александрович - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки mir-knigi.info.


Маруся Богуславка отзывы

Отзывы читателей о книге Маруся Богуславка, автор: Кулиш Пантелеймон Александрович. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.


Уважаемые читатели и просто посетители нашей библиотеки! Просим Вас придерживаться определенных правил при комментировании литературных произведений.

  • 1. Просьба отказаться от дискриминационных высказываний. Мы защищаем право наших читателей свободно выражать свою точку зрения. Вместе с тем мы не терпим агрессии. На сайте запрещено оставлять комментарий, который содержит унизительные высказывания или призывы к насилию по отношению к отдельным лицам или группам людей на основании их расы, этнического происхождения, вероисповедания, недееспособности, пола, возраста, статуса ветерана, касты или сексуальной ориентации.
  • 2. Просьба отказаться от оскорблений, угроз и запугиваний.
  • 3. Просьба отказаться от нецензурной лексики.
  • 4. Просьба вести себя максимально корректно как по отношению к авторам, так и по отношению к другим читателям и их комментариям.

Надеемся на Ваше понимание и благоразумие. С уважением, администратор online-knigi.org


Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*