Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах - Ткаченко Анатолий Федорович (читать книги полностью без сокращений .txt) 📗
ренка», саджанці якого надсилав до Франції. Він ав-
тор ґрунтовних творів в галузі помології і досліджень
з історії плодівництва Криму. Його книга «Кримське
промислове плодівництво» здобула світове визнання.
З 1895 року Симиренко — почесний член Французь-
кого помологічного товариства, яке у 1913 році нагоро-
дило його золотою медаллю.
Симиренко Платон Федорович (1821, Сміла, те-
пер місто на Черкащині — 1863) — український цу-
крозаводчик. Батько Л.П. Симиренка. Цукрове вироб-
ництво вивчав у Франції. Один із керівників фірми
«Брати Яхненко і Симиренко».
Сікорський Ігор Іванович (1889, Київ — 1972, Іс-
тон, штат Коннектикут, США) — авіаконструк-
тор, один з піонерів авіації. У 1906-1907 роках навчав-
ся у паризькій технічній школі Дювіньо де Лано, де
ознайомився з технічними новинками того часу в га-
лузі авіації.
535
Сірко Іван Дмитрович (між 1605 та 1610, ймовір-
но Мерефа на Харківщині — 1680, с. Грушівка, тепер
с. Іллінка Дніпропетровської області) — кошовий
отаман Запорізької Січі у 1663-1668 і 1673-1680 роках.
Брав участь в облозі фортеці Дюнкерк, зайнятої іспан-
цями. У жовтні 1646 року Сірко штурмом здобув фор-
тецю. Французи гідно оцінили героїзм і військову май-
стерність українських козаків і пізніше поставили на
березі протоки Па-де-Кале погруддя Івана Сірка.
Скліфосовський Микола Васильович (1836, побли-
зу Дубоссар, Молдова — 1904, с. Яківці, тепер у межах
Полтави) — хірург, педагог. У 1859-1871 роках пра-
цював в Англії, Франції, Німеччині та Україні (Одеса,
Харків, Київ).
Скобликов Олександр
Павлович
(р.н. 1929,
м. Дружківка Донецької області) — скульптор. У 1954
році закінчив Київський художній інститут. Пам'ят-
ник Тарасу Шевченкові у Шалет-сюр-Луен (1974,
Франція).
Смольський Григорій Степанович (1893, с. Підгір-
ки, тепер у складі м. Калуша Івано-Франківської об-
ласті — 1985, Львів) — живописець. У 1834-1835 роках
навчався в Парижі.
Сологуб Андрій (1922, Конотоп, тепер Сумської
області — невідомо) — живописець, скульптор, гра-
фік, педагог. У 1950-1955 роках навчався в Паризькій
академії мистецтв. З 1962 року викладав у Палаті про-
фесій в Парижі.
Соломуха Антон (р.н. 1945, Київ) — живописець.
З 1978 року живе і працює в Парижі.
Солтис Мечислав (1863, Львів — 1929, там же) —
536
диригент, педагог, музичний та громадський діяч. Му-
зичну освіту здобув у Львові (у К.Мікулі), Відні та Па-
рижі (у К.Сен-Санса).
Сорока Аркадій Васильович (1921, Вінниця — не-
відомо) — живописець. Створив портрет «Національ-
ний герой Франції і України В.Порик» (1985).
Сосенко Модест Данилович (1875, с. Пороги, тепер
Івано-Франківської області — 1920, Львів) — живопи-
сець. У 1902-1905 роках навчався в Паризькій академії
мистецтв. З 1906 року жив у Львові.
Старицька Анна (1912, Полтава — 1981, Париж) —
живописець і графік. З 1924 року — за кордоном. Після
Другої світової війни жила і працювала в Парижі.
Старицький Мирослав, псевдонім Міро Скала
(1909, Скала-над-Збручем, тепер Скала-Подільська
Тернопільської області — 1969, Париж) — співак (те-
нор). Співав у Львові, виступав у театрах Європи та
Америки.
Стешенко Іван Никифорович (1894, м. Лебедин,
тепер Сумської області — 1937, Харків) — співак (бас).
Співав у театрах Італії, Англії, Польщі, Франції, США.
Струхманчук Яків Михайлович (1884, с. Росохува-
тець, тепер Тернопільської області — 1938) — гра-
фік. Навчався в Паризькій академії мистецтв. 1920
року приїхав у Радянську Україну. Був репресований.
Суворова Аліна Іванівна (р.н. 1938, Ленінґрад, те-
пер Петербурґ) — педагог, громадська діячка, гума-
ністка. З 1993 року співпрацює з Комітетом «Арденни —
СНД» (Франція), який надає гуманітарну допомогу ді-
тям, постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
Таборовський Станіслав Йосипович (1830, Во-
537
линь — 1890, Петербурґ) — скрипаль, композитор.
Гастролював у Бельґії, Франції, Німеччині, Польщі.
Тереховський Мартин Матвійович (1740, с. Вели-
ка Павлівка, тепер Полтавської області — 1796, Пе-
тербурґ) — лікар і натураліст. У 1770-1775 роках на-
вчався в Страсбурзькому університеті, де у 1775 році
захистив дисертацію. Автор поеми «Польза, которую
растения смертным приносят» (1796).
Терещенко Микола Іванович (1898, с. Щербинів-
ка Черкаської області — 1966, Київ) — письменник,
перекладач. Перекладав твори французьких поетів
(«Сузір'я французької поезії», т. 1-2, 1971).
Терещенко Михайло Іванович (1886, Київ — 1956,
Монако) — український землевласник, цукрозавод-
чик і меценат, російський державний діяч, французь-
кий бізнесмен. Походив з родини українських коза-
ків-торговців міста Глухова. Головна контора братів
Терещенків була у Києві і вела велику оптову торгів-
лю цукром на внутрішньому і світовому ринках. Ми-
хайло закінчив елітарну 1-у київську гімназію, по-
глиблював знання у країнах Західної Європи. У часи
Першої світової війни на свої кошти створював шпи-
талі, очолював військово-промисловий комітет у Киє-
ві. За своїми політичними поглядами був конституцій-
ним демократом. Після Лютневої революції 1917 року
став міністром фінансів, а потім міністром закордон-
них справ Тимчасового уряду Росії. Більшовики, які
7 листопада 1917 року здійснили переворот у Петро-
ґраді, заарештували Михайла Терещенка разом з ін-
шими міністрами і ув'язнили в Петропавлівську фор-
тецю. Волею випадку він утік з фортеці та емігрував
538
до Франції. Все майно братів Терещенків було націо-
налізовано. До Парижа Михайло Терещенко прибув
без жодної копійки в кишені, але працелюбний і тала-
новитий бізнесмен за кілька років мав уже солідний
капітал. У 20-30-х роках 20-го століття успішно зай-
мався фінансовими справами у Франції і на Мадаґа-
скарі.
Тисяк Василь (1899, с. Велдіж, Станіславщина,
тепер Івано-Франківська область — 1967, Канада) —
співак (тенор). З 1946 року в Парижі, з 1950 року в Ка-
наді. Виступав на провідних оперних сценах Європи.
Ткаченко Михайло Степанович (1860, Харків —
1916, поблизу м. Слов'янська, тепер Донецької об-
ласті) — живописець. У 1888-1892 роках навчався в
академії Кормона у Франції. Жив у Парижі. Приїздив
щороку в Україну.
Третяків-Сосницький Олександр (1894, Чернігів —
1936, ймовірно Париж) — живописець і драматичний
актор. У 1920 році емігрував за кордон. З 1927 року жив
і працював у Парижі.
Трипільська Єлизавета Романівна (1883, с. Опіш-
ня, тепер смт Полтавської області — 1958, Баку) —
скульптор. Освіту здобула в Петербурзі і Парижі.
У 20-х роках виїхала за межі України.
Турин Роман Миколайович (1900, м. Снятин, те-
пер Івано-Франківської області — 1979, Львів) — жи-
вописець. У 1925-1927 роках навчався в Парижі у
В.Яро цького.
Турченко Юрій Якович (1923, с. Жуки, тепер Пол-
